"Світ має навчитися протистояти дезінформації"

13 липня 2021

За свій європейський вибір Україна й далі сплачує величезну ціну. Це смерті українських захисників на Донбасі від рук російських найманців, осиротілі діти, зламані долі, зруйнована інфраструктура. Це окупація Росією українського Криму, де країна-агресор намагається зламати чи вибити репресіями український патріотичний дух кримчан і реалізовує власну національну політику як держава-окупант, мілітаризуючи суспільство. За цінності, які обстояв Майдан, Москва продовжує агресивно атакувати Україну не лише військово, а й дезінформаційно. Причому б’є дезінформацією не лише по українцях, а й по всьому світові.

Нещодавно Президент Володимир Зеленський під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Міжнародна політика» вкотре наголосив, що світ має спільно протидіяти агресору, адже РФ, брязкаючи зброєю в Україні та на її кордонах, загрожує безпеці всієї Європи.

«Маємо ділитися досвідом з партнерами і долучатися до спільних зусиль із подолання викликів, ефективно протидіяти гібридним і різним дезінформаційним атакам.

За останній рік ми почали створювати систему виявлення та протидії дезінформації на рівні держави. Наступний крок — налагодити таку систему стратегічних комунікацій та координацію як на рівні держави, так і на міжнародному рівні з нашими союзниками. Значення має і формування позитивного іміджу України за кордоном. Це потужний інструмент як знайомства з Україною, так і подолання всіх тих стереотипів, що базуються на пропаганді й дезінформації», — зазначив він.

А кількома днями пізніше у Вільнюсі на полях четвертої Міжнародної конференції з питань реформ в Україні на тему «Сильна Україна у сильній європейській та євроатлантичній родині» міністри закордонних справ України, Литви та Польщі під час третього засідання країн Люблінського трикутника ухвалили План спільних дій із протидії дезінформації.

Як повідомляла пресслужба вітчизняного МЗС, докладний план дій боротьби проти дезінформації та пропаганди передбачає підготовку регулярних доповідей та розроблення механізму спільного реагування на російські дестабілізаційні кампанії, обмін досвідом і посилення інституційних спроможностей із протидії гібридним загрозам.

Окрім цього плану, підписано дорожню карту подальшої взаємодії, декларацію про європейську спадщину та спільні цінності.

«Люблінський трикутник зміцнюється, наповнюється практичними механізмами взаємодії та набуває нової ваги. Фактично ми пропонуємо альтернативу «рускаму міру» в нашому регіоні», — коментував міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Інформаційна безпека — невід’ємна складова національної безпеки. Фото з сайту gzt.com

Зловмисний вплив

Під час круглого столу на тему «Демократія у цифровому світі: нові можливості, нові виклики» експерти зазначали: «Щодо інформаційних і комунікативних викликів, які постали перед сучасними демократіями, кожна країна шукає своє рішення. Реакція України та європейських країн на прояви зловмисного впливу країни-агресора Росії на політичні та електоральні процеси значно відрізняються. Україна надає перевагу обмежувальним заходам, Європа — свободі інтернету й соцмереж. Запровадження Україною обмежень призводить до критики з боку європейських партнерів. Хоч більшість українських експертів вважає європейські підходи непродуктивними. Тобто маємо дисбаланс. І, зважаючи на євроінтеграційний поступ України, слід гармонізувати підходи до формування державної політики в інформаційній галузі».

Під час круглого столу Українська фундація безпекових студій (УФБС) презентувала підсумки дослідження досвіду Європи з протистояння зловмисним впливам у цифровому середовищі. Робота має назву «Впливи у цифровому просторі: як Європа шукає свій шлях протидії та що може запозичити Україна?». Це дослідження проводили за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження». Дослідники переконані, що їхню роботу можна розцінювати як пропозиції до Стратегії інформаційної безпеки України, над якою працює український уряд (за її підготовку відповідає Міністерство культури та інформаційної політики).

За словами голови УФБС Юлії Каздобіної, стратегічне планування неможливе без розуміння загального контексту тих процесів, які відбуваються. Зокрема того, що інформаційно-цифрові загрози набувають транскордонного характеру.

«Насправді, галузь інформаційно-комунікативних технологій нині переживає величезний бум (цифрові технології стрімко розвиваються). Цей бум впливає на різні аспекти як міжнародної політики, так і внутрішньої, на соціальні процеси. Розвиток цифрових технологій, вільне пересування людей, економічна глобалізація — зручний контекст для впливу в міждержавних відносинах. Якщо раніше війну і мир було чітко розділено, то нині межі між ними стираються. Країни переходять у протистояння з використанням невійськових засобів. Відбувається тиск на слабкості країни.

Соцмережі не належать до юрисдикції жодної країни, тому в разі потреби необхідна відповідь кожної держави, і спільна відповідь різних держав. Нині немає усталеного підходу, вони еволюціонують, розвиваються. Але вже розуміємо, коли є такий підхід до інтернету й соцмереж: усе дозволено, то ці технології — карта в руках зловмисних гравців. Це про ідею посилення відповідальності цифрових платформ», — каже Юлія Каздобіна.

Вона зауважує, що Європа все більше схиляється до обмежень у роботі соцмереж та інтернету.

Щодо рекомендацій до Стратегії інформаційної безпеки України, то насамперед Юлія Каздобіна акцентує, що в Європі кажуть: ситуація в інформаційній сфері загрожує саме демократичному ладу.

«Одна з наших пропозицій — врахувати цей підхід у стратегії. Так, якщо окреслено, що мета стратегії полягає в забезпеченні інформаційної безпеки, спрямованої на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства, держави в протидії зовнішнім загрозам, забезпеченні захисту державного суверенітету й територіальної цілісності України, підтримці соціальної, політичної стабільності, забезпеченні прав і свобод кожного громадянина, то зважаючи на те, що інформбезпека — частина національної безпеки, а ситуація в інформаційні сфері загрожує саме демократичному ладу, то мету стратегії можна подати так: зміцнення нацбезпеки України шляхом стримування та протидії загрозам в інформсфері, спрямованим проти реалізації життєво важливих інтересів громадянина, суспільства, держави, на підрив державного суверенітету й територіальної цілісності країни, на втручання та зловмисний вплив на демократичні процеси, порушення прав громадян на демократію.

Також пропонуємо визначення в стратегії термінів спеціальна інформаційна операція та іноземне втручання в інформпростір гармонізувати з європейськими термінами, щоб була змога проводити скоординовані, зокрема обмежувальні дії в інформаційному полі в разі маніпуляцій. Такою є одна з політик фейсбука щодо прихованих дій та маніпуляцій. Цей підхід не обмежуватиме демократичні свободи людей чи медіа. Йдеться про певну діяльність іноземної держави чи її агентів в інформаційному полі, яка шкодить, чи почне шкодити певному суспільству — тобто про діяльність, що суперечить визначеним національним інтересам цього суспільства, яка спрямовується на залякування людей, введення в оману з метою впливу на вираження їхньої політичної волі. Такий підхід зможе усунути наявні суперечності між демократією та свободою слова, медіа», — переконана Юлія Каздобіна.

Слід врахувати досвід соцмереж, саме в частині протидії скоординованій діяльності й порушень правил платформ під час розробки національного законодавства з протидії дезінформації та операціям впливу.

Вона наголошує на важливості унормування проведення періодичної оцінки ефективності діяльності Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони з метою доцільного коригування заходів із такої протидії.

Важливість зрозумілої мови

«Метою стратегії має стати формування стійкості суспільства та держави до деструктивних інформаційних впливів. Тут ідеться про активну роботу в напрямі підвищення рівня довіри громадян до державних інституцій та правоохоронних органів, підвищення рівня культури діалогу із суспільством, розвитку медіаграмотності, розвитку інструментів зрозумілої мови в державному управлінні, аби громадяни належно сприймали державні рішення, а держава була передбачуваною», — переконує Юлія Каздобіна.

За цими словами криється системна щоденна робота державних органів, які створені працювати на інтереси держави, тобто на інтереси її громадян. Адже браком довіри, порозуміння, комунікації завжди можна скористатися в корисливих зловмисних цілях.

Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua