Січень — місяць велелюдних Різдвяних свят. Хоч як це сумно, та не всі українські сім’ї зберуться у ці дні за святковим столом з веселим настроєм у повному складі, не в одній домівці проллється гірка сльоза пам’яті… Та й прийдешній рік червоної Мавпи — тварини з непередбачуваною поведінкою — нічого доброго нам не віщує. В народі вже побутує побажання: «Хай червона Мавпа принесе до хати щастя і добробут — тільки не гранату!»
Напередодні свят сподіватимемося і віритимемо в те, що наша незалежна держава успішно торуватиме свій шлях у Європу. Надання Україні безвізового режиму — переконливе тому свідчення: тепер можемо вільно подорожувати всіма країнами ЄС. А щодо інших прогнозів на рік прийдешній, традиційно звернемось до народних прикмет.
6 січня — Святвечір. До цього дня намагайтеся повернути всі борги і житимете в достатку весь рік. Якщо з кимось посварилися — залагодьте ситуацію взаємними вибаченнями. З-поміж дванадцяти обрядових страв (обов’язково пісних) на святковому столі головна — кутя. Бажано, щоб на вечерю зібралася вся родина. Якщо когось не буде, слід поставити на столі тарілку з першою стравою і окрайцем хліба. Вважається, що саме в цей час усі близькі й далекі душі членів родини збираються в рідній оселі. За вечерею слід зичити одне одному щастя, здоров’я і щоб у злагоді за рік дочекалися наступного Різдва. Коли прийдуть колядники, вислухайте їхні привітання і обдаруйте чим зможете.
Якщо 6 січня місяць уповні, весна буде з високою водою; якщо небо зоряне — на врожай ягід; ясна погода — до посухи; похмура, зі снігом — на врожайне літо.
Різдвяні свята тривають два тижні — до Водохрещі; 7 січня — початок зимових м’ясниць. Святковий стіл щедро накривають різноманітними скоромними стравами. Вдосвіта діти вітають колядками родичів і сусідів з Різдвом Христовим. За традицією цього дня слід обдарувати якомога більше людей. Зазвичай до обіду ніхто не ходив у гості. А післяобідньої пори дорослі діти зі своїми родинами провідували батьків, дідусів з бабусями. Вечірньої пори ходять з колядками парубки і дівчата. У студентські роки наш згуртований колектив журналістів і філологів (жили в сусідніх гуртожитках) традиційно колядував у письменницькому будинку, що на вулиці Богдана Хмельницького. Дуже привітно і щедро завжди нас приймав Михайло Панасович Стельмах, мій земляк. Його улюблена колядка була «Щедрий вечір тобі, пане господарю!»
З давніх-давен обрядові свята — Меланки, Анд рія, Василя, Водохреща — і дотепер веселі та велелюдні в усіх куточках України. Колись січень іменували Василем. Тепер це початок нового року за старим стилем, одне з Різдвяних свят. Василя вважають покровителем свиней. На святковому столі має бути холодець зі свинячих ніжок. Ця страва убезпечує від хвороби ніг. На Василя дівчата ворожать: стелять на підлозі скатертину, посипають зерном, ставлять посудину з водою, блюдце з крихтами глини. До хати вносять півня і курку. Якщо вони клюватимуть зерно — на щастя й добробут; якщо почнуть пити воду або клювати глину — з шлюбом слід зачекати, бо в цьому році він буде на сльози і чвари у подружньому житті.
У ніч із 14 на 15 січня господарі виходили на подвір’я слухати, як новий рік проганяє старий: якщо дме вітер — на добро; якщо погода тиха — повторюватимуться старі негаразди; якщо йтиме сніг — наступне літо буде врожайним. У садку на ніч слід спалити сміття, віхоть соломи — аби добре вродили яблука. Цей вогонь також спопелить торішні нечисті сили і хвороби. Попелом слід потрусити перед ворітьми. Господарі, а також худоба і птиця вийдуть з обійстя в Новий рік очищеними від усіляких негараздів.
Водохреща віншує череду Новорічних і Різдвяних свят. У цей день освячують водойми, криниці. Освячена вода має цілющі властивості. Нею окроплюють оселю, живність, п’ють під час недуг. На Водохрещу служать традиційні молебні, освячують воду і купаються в ополонках. Такий обряд проводять у містах і селах, де є безпечні водойми.
Святкуймо, очищаймося від зла внутрішнього і зовнішнього. Борони нас, Боже, від хижих зазіхань сусіда-агресора, пошли у прийдешньому році мир і злагоду в кожну нашу родину. З Новим роком, з Різдвом Христовим!
НАШ КАЛЕНДАР
1 січня — Новорічне свято
6 січня — Святвечір. Багата кутя
7 січня — Різдво Христове
13 січня — Щедрий вечір. Меланки
14 січня — Новий рік за старим стилем. Василя
18 січня — Йорданський святвечір. Голодна кутя
19 січня — Богоявлення. Хрещення Господнє (Водохреща)
20 січня — День Автономної Республіки Крим
22 січня — День соборності України
27 січня — Міжнародний день пам’яті Голокосту
29 січня — День пам’яті героїв Крут
Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»