"Святкуймо, очищаймося від зла внутрішнього та зовнішнього"

31 грудня 2015

Січень — місяць велелюдних Різдвяних свят. Хоч як це сумно, та не всі українські сім’ї зберуться у ці дні за святковим столом з веселим настроєм у повному складі, не в одній домівці проллється гірка сльоза пам’яті… Та й прийдешній рік червоної Мавпи — тварини з непередбачуваною поведінкою — нічого доброго нам не віщує. В народі вже побутує побажання: «Хай червона Мавпа принесе до хати щастя і добробут — тільки не гранату!»

Напередодні свят сподіватимемося і віритимемо в те, що наша незалежна держава успішно торуватиме свій шлях у Європу. Надання Україні безвізового режиму — переконливе тому свідчення: тепер можемо вільно подорожувати всіма країнами ЄС. А щодо інших прогнозів на рік прийдешній, традиційно звернемось до народних прикмет.

6 січня — Святвечір. До цього дня намагайтеся повернути всі борги і житимете в достатку весь рік. Якщо з кимось посварилися — залагодьте ситуацію взаємними вибаченнями. З-поміж дванадцяти обрядових страв (обов’язково пісних) на святковому столі головна — кутя. Бажано, щоб на вечерю зібралася вся родина. Якщо когось не буде, слід поставити на столі тарілку з першою стравою і окрайцем хліба. Вважається, що саме в цей час усі близькі й далекі душі членів родини збираються в рідній оселі. За вечерею слід зичити одне одному щастя, здоров’я і щоб у злагоді за рік дочекалися наступного Різдва.  Коли прийдуть колядники, вислухайте їхні привітання і обдаруйте чим зможете.

Якщо 6 січня місяць уповні, весна буде з високою водою; якщо небо зоряне — на врожай ягід; ясна погода — до посухи; похмура, зі снігом — на врожайне літо.

Різдвяні свята тривають два тижні — до Водохрещі; 7 січня — початок зимових м’ясниць. Святковий стіл щедро накривають різноманітними скоромними стравами. Вдосвіта діти вітають колядками родичів і сусідів з Різдвом Христовим. За традицією цього дня слід обдарувати якомога більше людей. Зазвичай до обіду ніхто не ходив у гості. А післяобідньої пори дорослі діти зі своїми родинами провідували батьків, дідусів з бабусями. Вечірньої пори ходять з колядками парубки і дівчата. У студентські роки наш згуртований колектив журналістів і філологів (жили в сусідніх гуртожитках) традиційно колядував у письменницькому будинку, що на вулиці Богдана Хмельницького. Дуже привітно і щедро завжди нас приймав Михайло Панасович Стельмах, мій земляк. Його улюблена колядка була «Щедрий вечір тобі, пане господарю!»

З давніх-давен обрядові свята — Меланки, Анд рія, Василя, Водохреща — і дотепер веселі та велелюдні в усіх куточках України. Колись січень іменували Василем. Тепер  це початок нового року за старим стилем, одне з Різдвяних свят.  Василя вважають покровителем свиней. На святковому столі має бути холодець зі свинячих ніжок. Ця страва убезпечує від хвороби ніг. На Василя дівчата ворожать: стелять на підлозі скатертину, посипають зерном, ставлять посудину з водою, блюдце з крихтами глини. До хати вносять півня і курку. Якщо вони клюватимуть зерно — на щастя й добробут; якщо почнуть пити воду або клювати глину — з шлюбом слід зачекати, бо в цьому році він буде на сльози і чвари у подружньому житті.

У ніч із 14 на 15 січня господарі виходили на подвір’я слухати, як новий  рік проганяє старий: якщо дме вітер — на добро; якщо погода тиха — повторюватимуться старі негаразди; якщо йтиме сніг — наступне літо буде врожайним. У садку на ніч слід спалити сміття, віхоть соломи — аби добре вродили яблука. Цей вогонь також спопелить  торішні нечисті сили і хвороби. Попелом слід потрусити перед ворітьми. Господарі, а також худоба і птиця вийдуть з обійстя в Новий рік очищеними від усіляких негараздів.

Водохреща віншує череду Новорічних і Різдвяних свят. У цей день освячують водойми, криниці. Освячена вода має цілющі властивості. Нею окроплюють оселю, живність, п’ють під час недуг. На Водохрещу служать традиційні молебні, освячують воду і купаються в ополонках. Такий обряд проводять у містах і селах, де є безпечні водойми.

Святкуймо, очищаймося від зла внутрішнього і зовнішнього. Борони нас, Боже, від хижих зазіхань сусіда-агресора, пошли у прийдешньому році мир і злагоду в кожну нашу родину. З Новим роком, з Різдвом Христовим!

Куди вода — туди й біда: українці вірять, що очистяться від усілякої скверни. Фото Володимира ЗAЇКИ

НАШ КАЛЕНДАР

1 січня — Новорічне свято

6 січня — Святвечір. Багата кутя

7 січня — Різдво Христове

13 січня — Щедрий вечір. Меланки

14 січня — Новий рік за старим стилем. Василя

18 січня —  Йорданський святвечір. Голодна кутя

19 січня  — Богоявлення. Хрещення Господнє (Водохреща)

20 січня — День Автономної Республіки Крим

22 січня — День соборності України

27 січня — Міжнародний день пам’яті  Голокосту

29 січня  —  День пам’яті героїв Крут

Павло ЛАРІОНОВ 
для «Урядового кур’єра»



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua