Телекомунікаційна галузь в Україні не тільки активно впроваджує сучасні технології, а й виробляє понад 5% внутрішнього валового продукту. Тому державі вигідно стимулювати її розвиток, а не обкладати новими бар’єрами. Утім, ситуація навколо законопроекту № 1888 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів держави, споживачів телекомунікаційних послуг та удосконалення державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України» (автор — народний депутат Олександр Данченко) свідчить про те, що на етапі від розробки до подання на затвердження цього документа у Верховній Раді до експертної думки його ініціатори не дослухалися. Однак широке громадське обговорення галузевих експертів і громадських об’єднань свідчить, що вони прагнуть докласти зусиль для гармонізації законодавства в інтересах держави, бізнесу, споживачів і готові до компромісів.
Обговорення недоліків законопроекту перейшло в публічну площину. Днями відповідні листи з проханням не приймати суперечливий документ у першому читанні на адресу голови Верховної Ради направили одразу три авторитетні об’єднання: Американська торговельна палата в Україні, Асоціація операторів і провайдерів «Телас», а також провідні оператори телекомунікаційного ринку нашої держави (Київстар, МТС, Астеліт, Укртелеком, ТриМоб).
Головні ризики, які спричинить ухвалення законопроекту № 1888 в цій редакції, визначили учасники ринку та експерти майже одностайно. «Положення законопроекту не приводять до дерегуляції у сфері користування радіочастотним ресурсом України, можуть завдати значної шкоди впровадженню технологій зв’язку третього покоління та порушити конституційні права громадян», — йдеться у листі Американської торговельної палати (АСС) на ім’я Володимира Гройсмана. До того ж, крім істотного збільшення адміністративного та регуляторного тиску на галузь зв’язку, необгрунтованого розширення повноважень регулятора — Нацкомісії, що здійснює держрегулювання в сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), на думку представників громадськості, є велика вірогідність створення передумов для збільшення корупційної складової в діяльності держорганів.
«Цей законопроект повністю змінює структуру законів про радіочастотний ресурс і про телекомунікації. Він передбачає створення тотального контролю за усім обладнанням користувача. Годі й казати про корупційну складову цього законопроекту. Коли ми почали його аналізувати, то, повірте, він ряснів червоним кольором. У ньому закладено масу позицій, на яких можна будувати корупційні схеми», — зауважує голова комісії УСПП з питань науки та інформаційних технологій Іван Пєтухов.
Експерти Американської торговельної палати в Україні, представники галузі та громадських організацій намагалися долучитися до процесу й виправити найбільш суперечливі моменти. Але профільний комітет Верховної Ради навіть не запросив їх на своє засідання. Проте у своєму висновку, який комітет розмістив на веб-сторінці ВР, зазначено: «Громадськість за результатами обговорення підтримала законопроект як важливий і своєчасний, що містить позитивні новації».
«Положення цього законопроекту справді не спрямовані на врахування пропозицій учасників ринку, як це системно відбувалося з більшістю попередніх ініціатив держави в сфері телекомунікацій. Профільний комітет не намагається зрозуміти, як працює ринок, а також, що потрібно для його розвитку. Більшість пропозицій від представників бізнесу були відхилені. До того ж розширення повноважень НКРЗІ уможливлює ризик визначення завищених показників ефективності з метою тиску на учасників ринку. В такому разі тиск буде істотний, оскільки згідно з текстом проекту недотримання зазначених показників може спричинити позбавлення ліцензії», — вважає адвокат, партнер практики ІТ- і медіа-права АО «Юскутум», голова комітету ІТ-права Львівського ІТ-кластеру Дмитро Гадомський.
На думку експертів маркетингової агенції «Маркет.Інфо», вивести ситуацію із глухого кута має компромісне рішення, яким може стати розробка нової редакції суперечливого нормативного акта. «Насправді зауважень до законопроекту дуже багато. Але я вважаю, що все можна виправити, — резюмує голова правління Інтернет-асоціації України Тетяна Попова. — Як на мене, то законопроект потрібно відправили на повторне перше читання. Тобто подати його з усіма зауваженнями, у яких уже знайдено компроміс між різними учасниками ринку».
Але для цього проект нормативного акта №1888 депутати мають відхилити під час розгляду у першому читанні, на чому і наполягають всі лідери телекомунікаційної галузі.
Марія ЄВМЕНЕНКО
для «Урядового кур’єра»