"Томі ГУГТАНЕН: «Війна на Донбасі — дуже дорога операція для Росії»"

22 сiчня 2020

Протистояння російській агресії визначатиме зовнішню політику України у 2020 році. Українські дипломати спрямують увагу на переконуванні міжнародних партнерів у необхідності утримувати санкції доти, доки Кремль не припинить анексії Криму і не завершить гібридну війну на Донбасі. Про те, що може змусити Москву піти на ці кроки і чого варто чекати Києву від свого непередбачуваного і підступного сусіди найближчим часом, «УК» запитав у виконавчого директора Центру європейських досліджень ім. Вільфреда Мартенса Томі ГУГТАНЕНА.

— Пане Гугтанен, який ваш прогноз щодо діалогу між Україною та Росією на 2020 рік, беручи до уваги останні події: обмін утримуваними особами, підписання нового контракту на транзит російського газу українською територією та загалом помітні зміни в офіційній риториці Києва і Москви?

— Моє враження полягає в тому, що ці моменти, про які ви згадали: обміни, газова угода та зміни тональності у спілкуванні — означають, що комунікація між українською та російською владою стає відкритішою і з’явився простір для подальшого розвитку. Проте очевидно, що головні суперечності залишаються невирішеними, зокрема коли йдеться про війну на Донбасі. Це домовленості щодо контролю над кордоном, внесення змін до Конституції тощо.

— Як, на вашу думку, може вплинути на відносини з Україною і переговори у нормандському форматі зміна уряду в Росії, а також намір Путіна внести поправки до Конституції, одна з яких має встановити верховенство національного законодавства над міжнародним?

— Зниження популярності Путіна паралельно з існуванням серйозних економічним та внутрішньополітичних проблем у Росії — тенденція, яка існує у цій країні останні кілька років. Передбачали, що ці проблеми змусять Путіна зосередитися на внутрішніх питаннях і менше уваги звертати на міжнародну політику. Проте цього не сталося. Активна й агресивна зовнішня політика Путіна залишилася незмінною. Усі останні його дії пов’язано виключно із внутрішньополітичною ситуацією в Росії. Його кроки вказують на те, що він не відмовиться від влади у 2024 році. Проте не думаю, що це матиме вплив на переговори в нормандському форматі.

— Колишній Посол США в Україні Вільям Тейлор в одному з інтерв’ю сказав, що за рік-два президенти Зеленський і Путін домовляться, і Росія піде з Донбасу. Поділяєте цю думку?

— Тут варто аналізувати витрати Путіна. Адже війна на Донбасі — вочевидь, дуже дорога операція для Росії. Як довго буде спроможним Путін її продовжувати?

— На сьогодні не існує жодних майданчиків для переговорів щодо деокупації Криму. Росія просто відмовляється обговорювати це питання. Що мають робити Україна й міжнародні партнери, щоб питання Криму залишалося на політичному порядку денному?

— Доки міжнародні санкції проти Росії залишаються чинними, це означає, що Крим перебуває на порядку денному. На мою думку, треба наголошувати на необхідності надати доступ у Крим гуманітарним організаціям. Вважаю, постійні перешкоди, з якими стикаються європейські кораблі, що проходять Азовське море, слугують постійним нагадуванням про існування проблеми. Для України, її людей і опосередковано для ситуації з війною на Донбасі дуже важливо, щоб реформи у вашій країні та її розвиток тривали. Багато важливих кроків було зроблено, завдяки чому Україна стала сильнішою не лише економічно, а й в інших напрямах. Цей успіх у реформах і розвитку життєво важливий для збалансування викликів, які принесла державі війна на Донбасі.

— Торік у грудні в Європарламенті створили неформальну групу «Друзі демократичної Росії». Чи тривають дискусії в ЄС щодо створення офіційних форматів для відновлення діалогу з Росією?

— Наскільки мені відомо, жодних дискусій про нові офіційні формати немає.

— На вашу думку, яке загальне налаштування нової Європейської комісії щодо відносин із Росією?

— Поки що рано говорити, яким буде це налаштування. Але те, що новий високий представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель під час слухань у Європарламенті щодо свого призначення на посаду заявив, що Росія становить стратегічний виклик і тому ми повинні утримувати санкції, слугує показником того, яким буде налаштування ЄС щодо відносин з Москвою.

— Чи вдасться ЄС утримувати санкції щодо Росії у 2020 році?

— Гадаю, що так.

Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»,
Брюссель

Виконавчий директор Центру європейських досліджень ім. Вільфреда Мартенса Томі ГУГТАНЕН

ДОСЬЄ «УК»

Томі ГУГТАНЕН.  Вивчав міжнародну політику та економіку в університеті Гельсінкі (Фінляндія), міжнародне право та політичну історію — в університеті Autоnoma, Мадрид (Іспанія), отримав ступінь МВА Об’єднаного інституту бізнесу Брюсселя (Бельгія). Кар’єру почав з роботи в делегації Європейської народної партії (ЄНП) Фінляндії при Європарламенті. 1999—2007 — політичний радник і старший радник в ЄНП. У 2007 році став одним із засновників політичного фонду ЄНП, який згодом став Центром європейських досліджень ім. Вільфреда Мартенса.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua