Щодня ми крокуємо власним життям. До нових можливостей і перемог. Але таке ганебне явище, як торгівля людьми, залишається не викоріненим навіть у ХХІ сторіччі й змушує страждати щороку сотні тисяч людей в усьому світі незалежно від віку, статі, кольору шкіри, освіти чи соціального статусу. На жаль, в одну мить опинитися у ролі безправного раба можна і за кордоном, і у своїй країні.

Дорослі стають здебільшого жертвами сексуальної і трудової експлуатації, а дітей змушують красти, жебракувати й навіть використовують для вилучення органів. Для злочинців це колосальні прибутки, а для тих, хто втрапив у їхні лабета, — страждання, зруйновані сім’ї, втрачене здоров’я і навіть життя.

Тому із 2007 року європейська спільнота щорічно наприкінці жовтня проводить заходи для консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності про феномен торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, небайдужість громадськості до цього явища та візуалізацію проблеми на глобальному рівні.

Проблема транснаціональна 

Голова правління Громадської спілки «А21 Україна» Юлія Саченко поінформувала, що, за даними різних міжнародних організацій, нині в рабстві в усьому світі перебувають від 27 до 40 мільйонів людей. А за оцінкою Міжнародної організації з міграції, понад 260 тисяч українців постраждали від торгівлі людьми за роки незалежності. І щороку, на жаль, реєструють ще близько тисячі постраждалих, які звертаються по допомогу й захист своїх прав.

Найпоширеніші форми експлуатації у нас — трудова, втягнення у кримінальну діяльність, до якої вербують переважно чоловіків і хлопців. Тому понад 70% постраждалих в нашій країні — саме чоловіки. Та існує в нас і сексуальне рабство, торгівля органами і примусове жебрацтво.

Слід мати на увазі, що торгівля людьми — це транснаціональна кримінальна діяльність, яка швидко поширюється. Вона друга за прибутковістю після торгівлі наркотиками. Україна в цьому злочинному трафіку — і постачальник живого товару, і транзитер, і країна призначення. Існує внутрішнє рабство. Тобто громадянина може експлуатувати громадянин своєї ж країни.

Саме тому наприкінці жовтня цього року всьоме поспіль у Києві та ще семи містах країни відбулася «Хода за свободу» — міжнародна акція проти торгівлі людьми. Із 2007 року вона вже відбулася у 500 локаціях в понад 50 країнах. І цього року до неї долучилося чимало країн. З огляду на карантинні обмеження небайдужі могли долучатися з дому онлайн. Таких цього року зафіксували понад 85 мільйонів у всьому світі.

В Україні вдалося зібрати учасників із семи областей: у чорному вбранні під чорними парасолями крокували близько півтори тисячі людей. У Києві ця хода відбулася за сприяння Міністерства соціальної політики та Національної соціальної сервісної служби. Волонтерів було близько сотні. Вони привертали до себе увагу перехожих, які підходили, розпитували і отримували матеріали для ознайомлення та розповсюдження серед друзів і близьких.

«Ця проблема масштабна, її розв’язання потребує поєднання зусиль різних людей та інституцій. Ми хочемо ініціювати діалог передусім між тими, хто за законодавством має взаємодіяти заради подолання несправедливості», — наголосила Юлія Саченко.

За кожною справою — доля людська

У травні 2021 року уряд передав повноваження щодо встановлення статусу особи, постраждалої від торгівлі людьми, Національній соціальній сервісній службі України. І фактично за цей короткий час до відомства надійшло 17 пакетів документів. Було встановлено шість нових статусів, а один статус було продовжено до року. Було й 10 відмов. Коли робоча група почала аналізувати їх причини, то з’ясувала, що це були переважно помилки технічного характеру. Але ж фахівці добре розуміють, що за кожною такою справою — доля людини. 

«Варто знати, що, попри наявність статусу або відмову у його встановленні, кожен українець, який імовірно постраждав внаслідок торгівлі людьми, має право на безплатну допомогу: повний комплекс соціальних послуг як особа, що опинилася у складних життєвих обставинах. Тож якщо людина потребує психологічної допомоги чи тимчасового розміщення в безпечному місці, вона може отримати ці послуги», — пояснила начальниця відділу з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству та гендерної рівності Національної соціальної сервісної служби Олена Вихор. 

Щоб у подальшому не припускатися технічних помилок у такому надважливому питанні, Національна соціальна сервісна служба разом із Міжнародною організацією «А21» ініціювала навчальні тренінги для представників територіальних громад, які вже відбулися в Миколаївській, Хмельницькій та Одеській областях із залученням провідних експертів міжнародних громадських організацій. Адже саме в ОТГ відбувається первинна ідентифікація постраждалих і тих, хто потребує невідкладної допомоги. Сільські голови, очільники громад мають розуміти, що ця проблема гостра, а люди, які живуть у цих громадах, можуть бути потенційними жертвами.

«Маємо амбітний план: до кінця цього року охопити такими тренінгами всю Україну. Проводимо двомісячні курси — 11 тематичних тренінгів для представників усіх обласних і районних адміністрацій. І сподіваємося на допомогу міжнародних партнерів та небайдужої громадськості. Після проведення навчання стежимо, як працюють ці фахівці з новими пакетами документів для встановлення статусу постраждалого внаслідок торгівлі людьми. Бачимо великі позитивні зрушення», — констатувала Олена Вихор.

Вона нагадала, що в Україні з лютого 2020 року запрацювала урядова «гаряча лінія» за номером 15-47, на яку можна повідомити про ситуацію щодо торгівлі людьми. Слід повідомити і про випадки домашнього насильства та протиправних дій стосовно неповнолітніх. 

Шляхи живого товару

Комплексною та якісною робота держави в цьому напрямі буде лише тоді, коли не лише всі постраждалі вчасно отримуватимуть статус і допомогу, а й тоді, коли тих, хто коять такі злочини, каратимуть.

Заступник начальника управління департаменту міграційної поліції Національної поліції Юрій Ганущак зауважує: якщо раніше перевагу трафікери надавали сексуальній експлуатації жертв, то нині дедалі більше українців, які потрапляють у лабети злочинців, використовують для наркотрафіку, перевезення нелегальних мігрантів у Євросоюз. І протидія цьому потребує від наших правоохоронців налагодження тісної співпраці з міжнародними партнерами.

За 9 місяців 2021 року українські правоохоронці викрили понад 200 фактів торгівлі людьми. До кримінальної відповідальності притягують близько 70 трафікерів, а 130 кримінальних проваджень стосовно таких злочинців передано до суду з обвинувальними актами.

Від початку цього року підрозділи міграційної поліції припинили діяльність 24 злочинних угруповань, які діяли у сфері торгівлі та експлуатації людей. Більшість з них займалася сексуальною експлуатацією жінок і дівчат. А влітку завдяки тісній співпраці із правоохоронцями Італії, Греції й Туреччини і належній координації українських слідчих органів спрямовано до суду кримінальне провадження стосовно українців, які вербували співвітчизників і переправляли їх до Туреччини. А звідти у вигляді членів екіпажів вітрильників вони здійснювали контрабанду мігрантів до ЄС.

«Злочинці не визнають кордонів, вони не обмежені в часі, просторі й ресурсах. Тому правоохоронці мають реагувати миттєво і злагоджено для знешкодження каналів торгівлі людьми і притягнення винних до відповідальності», — наголосив правоохоронець.

Тож нині представники міграційної поліції України беруть участь у складі п’яти міжнародних слідчих груп, які працюють над розслідуванням і документуванням кримінальних схем, де жертви — громадяни нашої держави. Співпрацюють з колегами із Франції та Чехії.

Правоохоронці допомагають модернізувати сучасне законодавство. Спільно з народними депутатами напрацювали пакет законодавчих доповнень. Згідно з ними, запропоновано встановити кримінальну відповідальність за незаконну угоду стосовно людини, навіть якщо вона не пов’язана з подальшою експлуатацією. Пропонують унеможливити встановлення іспитових термінів для відбування покарання торгівцям людьми. Адже такі злочини мають обов’язково карати жорстко, щоб вони стали показовими для тих, хто, можливо, поки що лише має намір на подібні вчинки. Пропонують не брати до уваги начебто добровільну згоду жертви, якщо буде з’ясовано, що до неї застосували шантаж, обман, примус чи постійний нагляд.

«Саме так ми наблизимо норми законодавства до найкращих зразків і вимог міжнародного права, щоб мати змогу швидко та якісно реагувати саме на такі злочини», — наголосив Юрій Ганущак.

Будь-який громадянин України чи іноземець, який перебуває на території нашої держави і вважає себе потерпілим від торгівлі людьми, може звернутися до Національної поліції за телефоном 102 або номерами «гарячої лінії» департаменту міграційної поліції 063-195-00-58 та 098-481-03-45. Фахівці уважно вислухають, проконсультують і нададуть дієву допомогу.

Краще запобігти, ніж рятувати

Запобігти злочину значно ефективніше, ніж рятувати людину з біди, а потім чималими зусиллями її реабілітувати й намагатися повернути до нормального життя. Задля цього створюють освітні проєкти, аби розповісти учням, студентам чи іншім вразливим категоріям про небезпеку, в яку можна потрапити, упіймавшись на солодкі обіцянки злочинців.

Державний експерт Міністерства освіти і науки Оксана Савицька зауважила, що спричиняються до поширення торгівлі людьми, зокрема дітьми, і російська агресія на сході України, й економічна криза, і пандемія. Значно зросла кількість неповнолітніх — вимушених переселенців і дітей, які живуть у малозабезпечених родинах. Збільшується час неконтрольованого перебування хлопців і дівчат в інтернеті через протиепідемічні обмеження й дистанційне навчання. Соціологічні дослідження свідчать, що саме підлітки, зокрема з неблагополучних родин, і діти-сироти перебувають в основній групі ризику.

«Тому фахівці МОН виступають за впровадження системного підходу для підвищення обізнаності не лише дітей, а й батьків і педагогів про ці явища. Неповнолітні мають знати свої права, що допоможе їм не потрапити в лабети злочинців. Тож постійно підвищуємо обізнаність наших соціальних педагогів і практичних психологів з виявлення таких випадків та протидії насильству. І активно навчаємо цього колег з регіонів. Плідно співпрацюємо із громадськістю», — зазначила вона.

Юлія Саченко нагадує про посібник для учнів старших класів «Живи вільно», який розробила Громадська спілка «А21 Україна». Він отримав гриф МОН, його презентували торік. Матеріали в ньому розраховані на повний шкільний урок, присвячений темам безпеки й дотримання прав неповнолітніх, запобігання їхньому потраплянню під вплив злочинців. Знайти й безплатно завантажити його можна на сайтах МОН та ГС. 

А кілька тижнів тому презентовано ще один посібник — «Протидія торгівлі людьми» для психологів, соціальних працівників і педагогів. Він покликаний підвищити рівень їхньої обізнаності для виявлення випадків втягнення учнів до різних форм експлуатації, навчити вчасно виявляти потенційних постраждалих ще на етапі спроби їхнього вербування й грамотно переспрямовувати для отримання якісної допомоги. Розроблено до нього і додаток, де за областями України вказано відповідальних посадових осіб в облдержадміністраціях з питань протидії торгівлі людьми та встановлення статусу постраждалого, їхні актуальні контакти. Завантажити матеріали можна з наведених вище сайтів.

Тож навіть у ХХІ сторіччі не слід забувати, що торгівля людьми — ганебне явище, яке, на жаль, досі не викорінено. А протистояти йому можна лише спільними зусиллями державних інституцій, громадськості й міжнародних партнерів. А також постійно навчаючи цього викладачів, соцпрацівників, психологів, батьків, неповнолітніх та всіх небайдужих.