"Трансжири на тарілці українця: як злізти з пальми?"

Оксана МАЛОЛЄТКОВА
16 квiтня 2021

З біологічної точки зору, білки, жири та вуглеводи — джерела необхідних для організму речовин. Та їхнє споживання не має бути надмірним. І якщо споживання вуглеводів (наприклад цукру), білків (м’яса) можна самостійно обмежити, то ситуація із жирами складніша. Їх вміст мають зазначати на маркуванні продуктів. Але виробники часто вказують недостовірну інформацію, в яких пропорціях, а головне, який саме жир використано. А це має дуже важливе значення, бо чимало виробників, аби здешевити продукт, молочний натуральний жир замінюють трансжирами, зокрема гідрогенізованою пальмовою олією, яка утворюється під час фізичної та хімічної обробки сирої пальмової олії.

На сайті Міністерства охорони здоров’я у роз’ясненні про шкідливість пальмової олії зазначено: «Немає доказів канцерогенності сирої пальмової олії. За умови помірного споживання нерафінована пальмова олія певною мірою корисна, але з такою олією ми фактично не стикаємося. Під час рафінування цієї олії корисні сполуки втрачаються і виникають шкідливі з канцерогенною дією».

У гонитві за прибутком

Всесвітня організація охорони здоров’я на основі 48 наукових досліджень розповідає про переконливий зв’язок між збільшенням споживання пальмової олії й підвищеним рівнем смертності внаслідок хвороб серця.

За оцінками ВООЗ, щороку пів мільйона людей в усьому світі помирають внаслідок серцево-судинних хвороб, які розвинулися через надмірне споживання трансжирів. ВООЗ звернулася до урядів країн про вилучення трансжирних кислот промислового виробництва зі складу харчової продукції в усьому світі до 2023 року. Фахівці організації вбачають у цьому головну перемогу в глобальній боротьбі з ожирінням, серцевими хворобами, раком, діабетом, розладами імунної системи.

До слова, Україна — один зі світових лідерів за смертністю населення через серцево-судинні захворювання і друга в Європі за темпами поширення онкозахворювань.

Індустрію з виробництва і продажу пальмової олії фахівці порівнюють із виробництвом тютюнових та алкогольних виробів за рівнем шкоди для здоров’я й довкілля і за зусиллями рекламних агентств та лобістів, які намагаються приховати від споживачів правду в гонитві за прибутком.

Торік Україна імпортувала 240 тисяч тонн пальмової олії, на що витрачено понад 6 мільярдів гривень. Імпорт у 2017—2019 роках коливався в межах 212—220 тисяч тонн, 2016-го — 194 тисячі тонн, а 2015-го — 136 тисяч тонн. Тобто імпорт цієї продукції системно збільшується. Нею у продуктах замінюють натуральні молочні жири, аби зменшити собівартість.

Молочні продукти належать до тих, які фальсифікують найчастіше. Останнім часом кількість фальсифікату збільшилася. Торік Антимонопольний комітет накладав штрафи на п’ять переробних заводів на загальну суму понад 30 мільйонів гривень за фальсифікацію масла солодковершкового. Іноді вміст немолочних та рослинних жирів сягав 90—100%. Такі продукти, крім продажу в магазинах та на оптових ринках, постачали через систему публічних закупівель у школи, дитсадки, інтернати, лікарні.

На відміну від перероблених рослинних жирів споживання нерафінованої олії корисне. Фото з сайту hearstapps.com

Правильний приклад

Країни поступово відмовляються від використання промислово вироблених трансжирів, вводячи законодавчі обмеження на їх вміст у продуктах (2 грами трансжирів на 100 грамів жирів чи олії).

2003-го Данія зробила це першою, вміст трансжирів у продуктах різко скоротився, а смертність від серцево-судинних захворювань знизилася. У 2008—2014 роках законодавчо врегулювали вміст трансжирів Швейцарія, Австрія, Ісландія, Норвегія, Угорщина (деякі європейські країни імплементували стратегії зменшення національного споживання трансжирів на добровільній основі), десять років тому — Нью-Йорк, 2017-го Йорданія заборонила ввезення молокопродуктів, що містять гідрогенізовані жири.

І в Україні ситуація на ринку харчових продуктів потребує негайних адекватних і комплексних законодавчих заходів для заборони застосування гідрогенізованої пальмової олії у виробництві харчових продуктів. Є відповідний запит в українському суспільстві. У петиціях, розміщених на сайті офіційного інтернет-представництва Президента, наші громадяни пропонують обмежити або заборонити використання пальмової олії у продуктах і продаж продуктів, які її містять, вироблених в будь-яких інших країнах, так само, як це заборонено в країнах ЄС.

Подбати про здоров’я нації

Для вдосконалення нормативно-правового регулювання питань, пов’язаних з безпечністю та якістю дитячого харчування, підвищення якості харчових продуктів, зменшення захворюваності населення, гармонізації українського законодавства з вимогами ЄС розроблено депутатський законопроєкт №5148 від 23.02.2021 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення якості харчових продуктів, що споживаються дітьми».

Він, зі змінами до законів (тобто документ комплексно підходить до вирішення питання) пропонує: категорично заборонити пальмову олію, як і інші жири та білки немолочного походження для виробництва традиційних молочних продуктів; заборонити використання гідрогенізованої пальмової олії та інших гідрогенізованих рослинних жирів, олії насіння кунжуту та/або олію насіння льону, глютену, інгредієнтів, вироблених із застосуванням пестицидів у виробництві дитячого харчування; заборонити використання гідрогенізованої пальмової олії у продуктах (кондитерські вироби: шоколад, морозиво тощо).

Слід започаткувати чітке і зрозуміле маркування продукції, що містить пальмову олію. Запропоновано встановити, що у назві продуктів, які містять, складаються або вироблені з використанням пальмової олії, сухих молочних продуктів з додаванням гідрогенізованих рослинних жирів, заборонено вживати терміни «Шоколад», «Шоколад з добавленнями», «Шоколад з начинкою, шоколад з наповнювачем», його однокореневі (споріднені) та співзвучні з ним слова будь-якою мовою. За наявності у складі харчового продукту гідрогенізованих жирів у маркуванні такого продукту обов’язково зазначати «повністю гідрогенізований» або «частково гідрогенізований» із зазначенням їх частки (у відсотках) у готовому продукті. І не дрібним шрифтом, а великими літерами біля назви продукту.

Пропонують визначити й граничний вміст трансжирних кислот у продуктах, призначених для споживача (продукти дитячого харчування, традиційні харчові, кондитерські вироби, зокрема з какао, шоколаду та продукти з вмістом шоколаду, морозива) і призначених для постачання в заклади роздрібної торгівлі, зокрема електронної (не більш ніж 2 грами на 100 грамів загальної кількості всіх жирів, що містяться у продукті), а також зобов’язати операторів ринку під час постачання продуктів іншим виробникам надавати інформацію про кількість трансжирних кислот у них.

Про відповідальність та економічний ефект

Не забув законодавець і про відповідальність, передбачивши значні штрафні санкції за порушення. За пропонування до реалізації забороненого законодавством товару передбачено накладення штрафу на юросіб 40 мінімальних зарплат (станом на цей рік це 240 тисяч гривень), на фізосіб-підприємців — 25 мінімальних зарплат (150 тисяч).

Співавтор законопроєкту член парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук вважає, що прописані штрафи для великих транснаціональних компаній не стануть відчутними. «Якщо документ ухвалять у першому читанні, проситиму колег, щоб правками підняти штрафи до 2—4 мільйонів гривень», — каже він.

У коментарі для «УК» депутат зазначив, що пальмові жири дуже дешеві, вони значно збільшують термін придатності продукції й істотно не змінюють смаку продукту, але впливають на стан здоров’я споживача. Пальмову олію використовують в кондитерській галузі (печиво, цукерки, торти), олійно-жировій, хлібобулочній промисловості, а також у громадському і дитячому харчуванні. Деякі великі компанії в Україні заради мільйонних прибутків додають у продукти у десятки разів більшу від норми дозу цієї олії, збільшуючи шанси українців на серцево-судинні захворювання і кількість онкохворих дітей.

Деякі співавтори документа вважають, що його слід доповнити відповідальністю й для продавців. На запитання «УК»: «Чи не вважаєте, що, оскільки Держпродспоживслужба, на яку покладено контроль і нагляд, хронічно недофінансована, то виробники й далі безкарно брехатимуть споживачам про вміст у харчах шкідливих речовин, і не лише пальмової олії, як це роблять зараз?» — Дмитро Соломчук відповів: «З держконтролем за дотриманням законодавства у галузі харчової промисловості є прогалини. Потрібне невідкладне і дієвіше реагування для захисту споживачів. Держпродспоживслужба 2019-го провела майже 20 тисяч перевірок, які виявили, що 90% фальсифікату стосувалися саме солодковершкового масла. Покупці, якщо виникають підозри стосовно якості та безпечності товару, мають звертатися до теруправлінь Держпродспоживслужби».

Про дієвість штрафів депутат каже так: «Переконаний: якщо кілька торговельних мереж оштрафують, то внутрішня реклама між ними спрацює і буде неприємним дзвоником для наступників. Штрафи можуть стати дієвим стимулом для боротьби з недобросовісними виробниками — прихильниками пальмових трансжирів. Держава тут — найефективніший орган примусу, який можна і треба застосовувати в неспроможностях ринку. Правила, які встановлює законодавство, набагато важче порушити, незалежно від того, ефективні вони чи ні.

Досить інвестувати мільярди гривень в азійських фермерів. У разі заборони використання пальмової олії 240 тисяч тонн, які імпортуємо, треба буде замінити. Тобто в українському селі розвиватимуться виробники натуральних молочних жирів, що матиме позитивний ефект для української економіки. Нарешті маємо злізти з пальми і використовувати те, до чого історично звик наш організм, — натуральних молочних жирів».

Автори законопроєкту кажуть, що його просування буде непростим, бо в сесійній залі є пальмові лобісти. Проте налаштовані оптимістично: доноситимуть важливість документа до всіх парламентаріїв. А нас закликають не чекати закону і не купувати продукцію, яка містить незрозумілі рослинні жири. Тобто споживати треба відповідально, бо за цим стоїть наше здоров’я.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua