Нині на Тернопільщині серед безробітних найбільше осіб з вищою освітою. Тим часом не вистачає кваліфікованих робітників. В області останніми роками зважили на проблеми професійної освіти, підготовку, поліпшення іміджу та підняття престижу робітничих кадрів. На її розвиток спрямовують кошти не лише з державної скарбниці, а й з обласної. Для краю професійна освіта — потужна галузь, яка об’єднує 22 навчальні заклади. Це зазначали й на відкритті ІІ обласного форуму професійної освіти «Освіта. Професія. Кар’єра». Учасниками заходу стали заклади професійної, професійно-технічної та вищої освіти, підприємства й організації області, бізнесові, громадські структури.

Мости комунікації

Організовуючи такий захід, за мету поставили, за словами начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Ольги Хоми, привернути увагу до проблем профтехосвіти державних органів влади, місцевого самоврядування, бізнес-структур і суспільства загалом. Звісно ж, форум став інформаційним майданчиком для юнаків і дівчат щодо можливостей професійної освіти області, актуальних і перспективних професій. Можна було переглянути весь перелік професій, які пропонує Тернопільщина. На заході надавали фахові консультації з питань здобуття професійної освіти, проводили тестування щодо вибору спеціальності. Наводили мости комунікації між працедавцями й закладами професійної освіти.

На форумі подбали про майданчик майстрів за участю учнів і педагогів навчальних закладів, платформу «Вільний мікрофон», ярмарок професій і вакансій. Підготували виставку творчих робіт учнів і викладачів, які брали участь у конкурсі «Моя вишивана Україна». До слова, найкращі з вишитих ікон, рушників, сорочок та оберегів передали військовослужбовцям 44-ї артилерійської бригади, що дислокується в Тернополі. Аматорські колективи закладів професійної освіти запросили на гала-концерт «Україна у вишиванці».

Начальник відділу профорієнтації Тернопільського обласного центру зайнятості Тетяна Білінська каже, що час висуває головне гасло «Живи та працюй в Україні». Серед найпотрібніших на ринку праці краю робітничих професій називає водія, зварювальника, операторів різного штибу тощо. У профорієнтаційній роботі наголос ставлять на спеціальностях, пов’язаних із розвитком комп’ютерних технологій,  а також професіях біо-логічного, хімічного, фізичного спрямування. У Тернополі, Бережанах, Чорткові та Кременці незабаром організують форуми кар’єри «Профорієнтація-2019».

Яких спеціальностей потребує ринок

Регіональне замовлення збільшують із тих спеціальностей, яких потребує ринок праці. За словами Ольги Хоми, за 2016—2018 роки на Тернопільщині відкрили 12 нових спеціальностей, цього року — дві. За кількома новими професіями набиратимуть студентів на навчання з 1 вересня в Технічному коледжі Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя.  Заступник директора з навчально-виробничої роботи цього закладу Ростислав Королюк каже, що вперше в області тут можна буде стати дипломованим бджолярем. На навчання прийматимуть після закінчення 11 класів. Теоретичні знання здобуватимуть у коледжі, навички — на підприємствах «Агрон» і «Пасіка Березовських» неподалік обласного центру. У переліку нових і професія зварника. Готуватимуть одразу висококваліфікованих спеціалістів. Викладатимуть цю спеціальність за європейським стандартом, розробленим Інститутом електрозварювання імені Є. Патона НАН України. Випускник, провчившись 14 місяців, отримає міжнародний сертифікат, що дасть йому змогу працювати на підприємстві, продукція якого йде на експорт. Уперше в коледжі почнуть готувати на базі 9 класу за державні кошти слюсарів механоскладальних робіт. Ширше, так би мовити, дивитимуться і на професію експедитора, тож чекають тут на перший набір  агентів з організації постачання.

Єдиним навчальним закладом у країні, де можна буде здобути професію монтажника сонячних батарей і сонячних колекторів, стане Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою. Сам заклад теж новий — його заснували 2015 року. Петро Якимець, заступник директора з навчально-виробничої роботи цього коледжу, каже, що готують операторів з обробки інформації та програмного забезпечення, трактористів сільськогосподарського виробництва, слюсарів з ремонту колісних тракторів. Попри це тут ще навчають професії захисника України. Цього року закупили 20 одиниць навчальної зброї (автомати зокрема з лазерними прицілами), кулемети, інше. Планують поповнити парк БТРом, самохідною гарматою.

Назар Джугла — молодший віце-сержант коледжу. Каже, що з дитинства мріяв пов’язати життя з армією, і в родині буде першим, хто підпише контракт і служитиме у Збройних силах. Вважає, що солдат має бути професійним, тож на контрактній службі бачить себе лише в десантно-штурмовій бригаді. Про свій навчальний заклад Назар розповідає просто, але влучно: «Коледж досить цікавий, багато мене навчив. Коли прийшов сюди на навчання, про військову справу нічого не знав. Тепер сам можу навчати інших науки захисника України».

Навчально-практичні центри

Бути на пульсі часу,  активніше відгукуватися на підготовку фахівців, яких потребує ринок праці, — нині аксіома для професійної освіти Тернопільщини. Добре, що прагнуть давати високоякісні знання. Щоб   учні здобували кваліфіковану професійну освіту, зусилля спрямовують на створення належної матеріально-технічної бази. 2016 року виконавча гілка влади разом із представницькою виробили стратегію щодо подальшого розвитку в краї профтехосвіти. Передовсім узялися за створення навчально-практичних центрів у професійно-технічних училищах. Приклад показали в селищі Заводське Чортківського району. Тут відчинили двері навчально-практичного центру монтажника санітарно-технічних систем та устаткування, який забезпечили  необхідним сучасним обладнанням та інструментами. Такий самий центр за професіями «столяр» і «маляр» з’явився в Тернопільському  вищому професійному училищі №4 ім. Михайла Паращука. Згодом у Кременецькому професійному ліцеї  подбали про новітнє обладнання для підготовки із професії «Швачка. Кравець. Закрійник». Цього навчального року на базі Бучацького ПТУ створили навчально-практичний центр за професіями «електромонтажник з освітлення та освітлювальних мереж», «електромонтажник силових мереж та електроустаткування», «електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування».

Тернопільська область єдина у країні, яка отримала кошти з державної скарбниці (понад 10,5 мільйона гривень) на облаштування такого центру для майбутніх трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва. До кінця цього року він має постати на базі Шумського профтехучилища. Уперше за часи незалежності України тут мають отримати нові сучасні комбайни. Планують відкривати  навчально-практичні центри з інших спеціальностей за кошти обласного бюджету.

Показово, що такі центри — не лише добра база для навчання учнів, студентів, а їхніми послугами можуть скористатися приватні підприємці, всі, хто потребує виконання тих чи тих робіт. Як каже Ольга Хома, завдяки цьому загальний бюджет навчальних закладів, скажімо, у Кременці та Бучачі становить понад мільйон гривень прибутку. За ці кошти можна закуповувати нове обладнання чи поліпшити умови проживання учнів або матеріально-технічну базу ліцею чи училища.

ПРЯМА МОВА

Віктор ОВЧАРУК,
голова Тернопільської обласної ради:

— Позитивні підсумки з’явилися у професійно-технічній освіті Тернопілля. Якщо три роки тому були проблеми з фінансуванням, заборгованістю з виплат зарплати, утриманням закладів, то нині — збільшення фінансування. Отримали змогу розвивати  матеріально-технічну базу, поліпшувати побутові та навчальні умови для учнів, студентів.

Із 270 мільйонів до 320 мільйонів гривень збільшилося фінансування за останні три роки закладів професійно-технічної освіти. Крім того, надають субвенції на зміцнення матеріально-технічної бази. Протягом трьох років відкрили п’ять нових навчально-виробничих центрів.

Тернопільська обласна рада ухвалила програму підтримки зміцнення матеріально-технічної бази й долучається відповідним фінансуванням.

Професійна освіта не може нині існувати без консолідації зусиль. Випускників потрібно працевлаштовувати, цю справу слід вирішувати спільно з підприємствами, приватним бізнесом, щоб було порозуміння в підготовці кадрів.