Стамбульський липневий договір, який торік підписали Україна, Туреччина, Організація Об’єднаних Націй та росія, дав змогу з 1 серпня розблокувати експорт українського зерна з морських портів «Одеса», «Чорноморськ», «Південний». І робота «зернового коридору» згідно із схваленим маршрутом експорту та правилами інспектування суден знизила гостроту продовольчої кризи у світі, яку спровокувала російська агресія проти України. Завдяки експортній зерновій ініціативі нашої держави із трьох чорноморських портів українське продовольство попливло в понад 40 країн Європи, Азії й Африки. Серед них і ті, які мають не просто дефіцит продовольства, а жорстку кризу, де люди буквально голодують або на межі голоду.

Наша держава ініціювала гуманітарну продовольчу програму «Зерно з України» для постачання збіжжя до найбідніших країн Африки зокрема морським шляхом. Україна вирішила спрямувати нужденним державам, де вже існують проблеми голоду, частину зібраної пшениці, що раніше йшла на експорт. Програма діє з листопада 2022 року, її фінансово підтримують держави-учасники проєкту. Тож закуповуючи зерно для відправлення нужденним, міжнародні партнери можуть одночасно допомогти бідним країнам і підтримати українську економіку у складній ситуації.

«Зернову угоду» укладали на 120 днів з можливістю автоматичної пролонгації з попередніми умовами на аналогічний період. Перед продовженням угоди в листопаді торік росія не змогла обійтися без устромляння палиць у колеса, але зрештою «зерновий коридор» продовжив роботу. У другій половині березня термін чинності угоди спливає.

За сім місяців роботи «зернового коридору» завдяки розблокуванню морського експорту за кордон з України було відправлено понад 22 мільйони тонн продовольства. Станом на кінець лютого загалом ми експортували понад 30 мільйонів тонн зернових (за сезон 2022—2023 років). Приблизно стільки само зерна залишається на зберіганні в країні. Тож Україна здатна й далі експортувати продовольство всіма можливими шляхами, зокрема й морським. Адже, як констатують у Міністерстві інфраструктури, розблокування портів Великої Одеси, які до війни на 80% були воротами для агроекспорту, дало змогу підтримати українських аграріїв, збільшити надходження валютної виручки в Україну, стабілізувати світові ціни на продовольство та запобігти істотному погіршенню гуманітарної ситуації в державах, які перебувають на межі голоду, зокрема Ефіопії, Сомалі, Афганістані.

Надзвичайно важливі проєкти 

Продовження Чорноморської зернової ініціативи після 18 березня критично необхідне для всього світу. Таку спільну заяву вчора зробили Президент України Володимир Зеленський і Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерреш під час спільної пресконференції в Києві.

Володимир Зеленський наголосив, що радий вітати у столиці України вже втретє від початку повномасштабної російської агресії Генсекретаря і делегацію ООН. Він подякував Антоніу Гутеррешу за незмінну допомогу зусиллям України заради стабільності продовольчих ринків і продовольчого експорту. Президент наголосив на важливості продовження «зернової ініціативи» і гуманітарної програми «Зерно з України».

«У межах програми вже залучено майже 200 мільйонів доларів США та експортовано понад 140 тисяч тонн українського збіжжя до Європи, Кенії, Ефіопії, Сомалі, країн, що страждають від голоду. Упевнений, що разом з ООН можемо значно посилити цю нашу ініціативу так само, як і Чорноморську зернову ініціативу. Це додаткові гарантії світової продовольчої безпеки», — зауважив Володимир Зеленський.

Антоніу Гутерреш додав, що завдяки Чорноморській зерновій ініціативі вдалося знизити продовольчі ціни у світі (індекс продовольчих цін зменшився майже на 20 відсотків) і забезпечити підтримку зокрема країн, які розвиваються.

На шляху до миру

Володимир Зеленський та Антоніу Гутерреш обговорили шляхи повернення миру, міжнародної безпеки, повної сили Статуту ООН — норм, які однаково важливі для всіх народів на  землі.

«Обговорили, як припинити ядерний шантаж росії та відновити безпеку всіх українських атомних електростанцій, порушену росією, зокрема безпеку Запорізької АЕС. ЗАЕС має повернутись під повний український контроль — це питання саме глобальної, а не лише української безпеки», — цитує слова Володимира Зеленського Укрінформ.

Антоніу Гутерреш зазначив, що ООН готова бути посередником у питанні демілітаризації ЗАЕС, яка тимчасово перебуває під контролем російських окупантів.

«Безпека та захист Запорізької АЕС також життєво важливі. Вважаю, що можливе посередництво ООН задля повної демілітаризації цієї території з одночасним забезпеченням повернення станції до нормальної роботи», — заявив він.

Говорив Генсек ООН і про кінцеву мету Організації Об’єднаних Націй у контексті розв’язаної росією війни проти України: «Позиція ООН абсолютно чітка: російське вторгнення в Україну — порушення Статуту ООН та міжнародного права. Суверенітет, незалежність, єдність і територіальна цілісність України мають бути збережені згідно з міжнародно визнаними кордонами України. Наша кінцева мета також зрозуміла: справедливий мир згідно зі Статутом ООН та міжнародним правом і резолюцією Генасамблеї з нагоди роковин початку війни. Доки цього не досягнуто, ООН працюватиме задля полегшення страждань людей в Україні та мінімізації глобальних наслідків війни».

Генсек висловив солідарність із постраждалими від війни — тими, хто втратив близьких, був змушений тікати від російської агресії. Він наголосив на необхідності забезпечення невідворотності відповідальності за це.

Співрозмовники обговорили проблему повернення всіх депортованих росіянами українських громадян і полонених військовослужбовців, проблему порятунку викрадених росією українських дітей. Позиція одна: всіх потрібно звільнити й повернути додому.