"Український компас прифронтової Луганщини"

30 травня 2020

Екстерном здобувають знання у школах української Луганщини 943 учні. На віддаленому доступі навчаються ще 296, і це школярі, які проживають на тимчасово окупованій території. Педагоги шкіл області прагнуть створити всі умови, аби підліткам було зручно вчитися і складати ЗНО в Україні. Цього року означилася нова тенденція: зростає кількість батьків з того боку Сіверського Дінця, які записують своїх першокласників у школи на українському боці лінії розмежування.

Нелегко вчитися таємно від деяких учителів

Цього навчального року в Сєверодонецькій ЗОШ №6 14 екстернатників, які приїжджають з того боку лінії розмежування.

«Ситуація в нас особлива. Старшокласники приїхали у грудні на тиждень і написали в нас усі відповідні контрольні роботи та склали три іспити. Нині ці підлітки в 11 класі на дистанційному навчанні, зв’язок — через електронну пошту. Планували, що наприкінці березня учні приїдуть складати контрольні роботи та іспити за цей рік, але карантин завадив, — розповідає директор школи Лариса Волченко. — Тепер так само, як і з місцевими вихованцями, проводимо для підлітків з тієї території консультації онлайн. Складено графік, за яким вони пишуть контрольні роботи. Учитель відправляє учням завдання на електронну пошту. Вони пишуть відповіді від руки і потім фотографують. Ці відомості потім зберігатимуться в особових справах визначений термін».

Рік у рік підлітків, які приїжджають навчатися в українські школи з тимчасово окупованих територій, стає менше. «У перші роки у нас було багато дітей з тієї території. Цілі класи по 25—27 учнів, — згадує заступник директора Наталія Дементьєва. — Потім школярі стали рідше приїжджати, бо їм чинять перешкоди. Там постійно призначають іспити на ті самі дні, що й у нас. Думаю, організатори системи освіти там просто відстежують наші міністерські накази і свідомо створюють перешкоди, щоб дитина не могла одночасно пройти іспит там і тут».

Саме тому педагоги Сєверодонецької школи №6 радять своїм екстернатникам реєструватися для проходження зовнішнього незалежного оцінювання не на основну, а на додаткову сесію. Так менша ймовірність виникнення штучних перешкод для проходження ЗНО.

У Сєверодонецьку розуміють, що підліткам із тимчасово окупованих територій важче вчитися.

«А надалі буде ще складніше. Програми освіти істотно відрізняються, і що далі, то більше, — підкреслює Наталія Дементьєва. — Звичайно, в цьому плані багато залежить від учителя, зокрема того, що працює на тій території. Деякі діти показують непогані знання навіть з історії України, відчувається, що педагоги намагаються, незважаючи на заборони, дати реальні знання. Але більшість школярів там вчиться за російськими підручниками. З іншого боку, за положенням, нам, українським учителям, надано всього 15 хвилин на консультацію. Хіба можна за цей час встигнути пояснити дитині, де шукати знання? Звичайно, наші вчителі спілкуються з екстернатниками скільки треба, але це все тільки на ентузіазмі».

То який вихід із ситуації?

«Щоб зберегти контингент учнів, які прагнуть вчитися за українськими освітніми програмами, треба створити єдину платформу знань. Щоб учень не нишпорив в інтернеті, розшукуючи навчальні посібники та методички, а одразу на цій платформі міг знайти всі теми уроків, блок контрольних робіт, які треба виконати, необхідні довідкові матеріали», — впевнені педагоги Сєверодонецької ЗОШ №6.

На Луганщині школярі пов’язують своє майбутнє з Україною і прагнуть отримати українську освіту. Фото надав автор

У Сєверодонецькій ЗОШ №6 дуже доброзичливий колектив

Клас для учнів і батьків

Турбота про дітей у школі всебічна. Передовсім на шляху до знань учням із тимчасово окупованих територій треба пройти контрольно-пропускні пункти. Іноді це займає цілу добу, адже школярі не всі з Луганська. Декому потрібно дістатися до КПВВ у Станиці Луганській із Свердловська чи Алчевська. Та й сам перетин пункту пропуску — це тяжкий шлях: треба вистояти кількагодинну чергу в натовпі знервованих і розлючених людей.

«До того ж, коли школярі їдуть до нас у школу чи на ЗНО з того боку, то намагаються мету своєї подорожі не афішувати. На запитання відповідають, що поспішають до бабусі, яка захворіла. Траплялося, що саме на ЗНО звідти учнів не пропускали», — розповідає Лариса Волченко.

Тож у таких поїздках батьки або родичі намагаються супроводжувати дітей.

І ось вони добираються до Сєверодонецька. «Приїжджають дуже знервовані, бояться, щоб їхніх дітей тут ніхто не образив», — розповідає про свої спостереження Наталія Дементьєва. Раніше ці дорослі, турбуючись, чи не скривдять їхню дитину, годинами простоювали на вулиці, під вікнами шкіл.

На Х Міжнародній виставці «Інноватика в сучасній освіті» в номінації «Інноваційне освітнє середовище: нові виклики та сучасні рішення» середня загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів №6 міста Сєверодонецька Луганської області виборола золоту медаль. Її вручили директорові школи Ларисі Волченко

У ЗОШ №6 враховують психологічний стан тих, хто їде до них вчитися. Торік у грудні, коли екстернатники прибули для проходження іспитів та контрольних робіт, їм відвели для занять дві класні кімнати.

«Одна для дітей, що складають іспит. Друга — для їхніх батьків, тому що всі вони приїхали в супроводі рідних. І цих людей теж не залишиш на вулиці, надто у грудні. Так ми створили умови і для батьків: надали приміщення, де вони могли б чекати дітей, випити чаю. Старалися, щоб усім було комфортно», — каже директор школи. Батьки побачили, що обстановка спокійна й доброзичлива. І тільки тоді стали з цікавістю придивлятися до життя в Сєверодонецьку.

А що можна сказати про дітей, які приїжджають вчитися в українські школи? «Здебільшого це сильні учні. Щоправда, підлітки дуже замкнуті, обережні, особливо у висловлюваннях. У перші дні вони навіть сідали по одному, дивилися з підозрою. Вони дуже хвилюються, — розповідають педагоги. — Цікаво, що й дорослі, й діти, приїжджаючи, намагаються розмовляти українською мовою. А якось троє дітей навіть приїхали у вишиванках. Ми дуже їх хвалили!»

Якщо дитина показує справжні глибокі знання, то у зв’язку зі змінами, внесеними до Положення про дистанційне та екстернатне навчання, у таких учнів є право отримати золоту чи срібну медаль. У 2015 році дівчина з Алчевська, яка вчилася дистанційно в Сєверодонецькій ЗОШ №6, отримала в Україні золоту медаль.

Загалом у цій школі намагаються, щоб вручення документів про освіту підліткам, які подолали всі перепони на шляху в Україну, проходило урочисто, хоч спільний випускний вечір для всіх випускників — тутешніх й екстернатників — не влаштуєш.

«Музика, урочисті промови — зазвичай у нас усе було на найвищому рівні. У багатьох сльози виступали на очах. Казали, що ніколи не думали, що тут так радо зустрінуть. У них там ведуть пропаганду, ніби ми їх тут не любимо, нікому вони не потрібні й треба відрізати ті території. А виявилося, що ми привітні господарі. Ось тільки як буде цього року через карантин, не зрозуміло», — розповідають педагоги.

Цього року цікаво й те, що в сєверодонецькій школі навчаються хлопець і дівчина, які вже не школярі. Там, у себе вдома, вони студенти тамтешніх вишів.

«Обоє досить дорослі люди. Вони зіткнулися із проблемою легітимності документів, які скоро отримають там, і вирішили піти наново вчитися в українську школу. Самостійно ухвалили таке серйозне рішення. У нас і раніше траплялося, що батьки були проти української освіти, а діти хотіли вчитися в Україні. Однак дитина без супроводу рідних не може перетнути лінію розмежування. І проблема вирішується по досягненні 18-річного віку. Тоді молодь може обстояти своє право і вибір», — розповідають педагоги.

Невже такий вчинок не заслуговує на повагу?

Боротьба за душі дітей

«Кількість випускників цього року, які зареєструвалися для проходження ЗНО, 3528. Серед них 366 навчаються за екстернатною формою і 39 — за дистанційною. Тобто це учні з тимчасово окупованих територій», — каже директор обласного департаменту освіти і науки Юрій Стецюк. За його словами, щоб абітурієнти змогли без зайвого клопоту перетнути лінію розмежування, коли це стане можливим, вже є відповідні домовленості із прикордонниками.

Директор обласного департаменту освіти і науки Юрій Стецюк вбачає нові тенденції у роботі з найменшими учнями з тимчасово окупованих територій

Під час недавньої наради в міністерстві для керівників департаментів освіти і науки обговорено особливості вступної кампанії 2020 року для випускників з тимчасово окупованих територій. Ішлося й про те, чи будуть якісь зміни в цій кампанії для абітурієнтів з-за лінії розмежування.

«Спрощені умови для вступу таких абітурієнтів залишаються без змін. Працюватиме мережа освітніх центрів «Донбас-Україна». У нас в області сьогодні таких закладів вісім — у переміщених вищих навчальних закладах різних рівнів, — розповідає директор обласного департаменту освіти і науки. — Додатково у 2020 році такі центри працюватимуть у деяких закладах інших областей. Загалом кількість уповноважених закладів вищої освіти, до яких зможуть вступати випускники з тимчасово окупованих територій на пільговій основі, цього року буде розширено».

За його словами, у зв’язку з карантином область має вже більший досвід серйозної дистанційної роботи. Але серед висновків роботи саме з підлітками з тимчасово окупованих територій: потрібно частіше бачити школярів, які прагнуть вчитися в українській школі.

«Нам замало спілкування із цими дітьми. Якби вони могли відвідувати наші заклади освіти частіше, це було б краще і для дітей, і для нас, педагогів. Ми мали б більше спілкування і могли б більше впливати на їхню свідомість. Адже нині говоримо про реінтеграцію. Про те, щоб залучити якомога більше дітей з тієї території в Україну, хоч уже багато років минуло, і навчання там відбувається за іншою програмою, не українською. Навчання тут таких школярів — бажання не лише дітей, а й батьків. Тож така робота — це боротьба за душі людей», — підкреслює Юрій Стецюк.

Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»

Насамкінець.  Нині на окупованих територіях багато людей, які ідентифікують себе українцями, адже дедалі більше батьків оформлюють на навчання в українських школах своїх першокласників.

«Ще п’ять, три роки тому в нас вчилися тільки старшокласники з тимчасово окупованих територій. Нова тенденція цього навчального року — батьки віддають нам дітей на навчання в початкову школу. Тобто вони своє майбутнє і своїх дітей пов’язують з Україною», — підкреслює директор Луганського обласного департаменту освіти і науки.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua