ФІНАНСОВЕ ПІДГРУНТЯ 

 Усе можливо!

Василь ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»

За останні 20 років наші громадяни звикли до соціальних обіцянок, що так і залишаються обіцянками, і законів, які гарантують пільги, але не виконуються. Тому до соціальних ініціатив Президента люди дослухаються з насторогою: чи справді в нас будуть дешеві ліки, доступне житло, підвищені пенсії та поновлення виплат компенсацій за втраченими радянськими вкладами? Так, усе це буде. І не тому, що скоро вибори, а тому, що економіка, яка у 2009-му впала аж на 15%, нарешті вибралася з ями.

Тепер, щоб отримати компенсацію за знеціненими вкладами, не треба ставати в чергу Ощадбанку: гроші перераховуватимуть на депозит,
а забрати їх можна у зручний час.
Фото УНІАН

Чому тепер?

Насправді соціальні ініціативи Президента України були проголошені не сьогодні, а ще під час виборчої кампанії з обрання лідера держави. І від своїх слів влада ніколи не відмовлялася.

Логічне продовження соціальні ініціативи знайшли в Програмі економічних реформ Президента на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», а також у щорічних урядових програмах економічного і соціального розвитку України та Національному плані дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 рр.

Крок за кроком країна йшла до того, щоб відродити економіку та віднайти джерела для фінансування соціальних ініціатив. Звичайно, найкоротшим та найпростішим шляхом було б увімкнення друкарського верстата й збільшення гривневої маси. Але всі ми пам’ятаємо початок 1990-х років і ту шалену інфляцію, яка була викликана саме таким підходом. Коли вдень були одні ціни, а ввечері вони вже зростали наполовину. Чи можна було допустити повторення такого досвіду? Гадаю, що ні.

Також теоретично отримати гроші на соціальні програми можна було б, підвищивши податки на підприємства. Але досить швидко це завело б у глухий кут усю економіку, оскільки підприємства просто не витримали б підвищення податкового тягаря і припинили б виробляти продукцію.

Тому єдиним правильним рішенням стало поступове підняття економіки і повернення соціальних боргів громадянам тоді, коли вона (економіка) більш-менш упевнено стала на ноги. Це — не просто слова. Подивімось статистику.

Цифри і факти

У 2008 році, коли нашу країну накрила хвиля світової економічної кризи, ВВП (внутрішній валовий продукт) України зріс лише на 2,1%. І то за рахунок перших двох кварталів, коли криза до нас ще не дійшла.

У 2009 році, за офіційними даними Держкомстату, українська економіка впала на 15%. Це було найкатастрофічніше падіння з початку 1990-х. Фактично всі здобутки попередніх років було перекреслено повністю.

Проте тогочасний уряд зумів замаскувати проблеми, терміново набравшись кредитів МВФ та витягнувши усі запаси із засіків. Передвиборча ситуація диктувала поведінку влади за принципом: «Після нас хоч трава не рости». Але, як відомо, життя не закінчується виборами. І нова влада опинилася перед тяжкою проблемою: як підняти економіку, якщо всі ресурси вичерпані попередниками?

Це було складне завдання, яке змушувало вдаватися до непопулярних, але необхідних дій. Нині можна сказати, що майже всі дії були виправдані й ефективні. У 2010 році ВВП зріс на 4,2%. У 2011-му — ще на 5,2%. Так, за два роки роботи уряду Миколи Азарова з 15 втрачених відсотків вдалося повернути дві третини — 9,4%.

Цього року уряд прогнозує зростання економіки максимум на 7,9% і мінімум на 6,5%. А отже з’являється можливість перейти до безпосереднього втілення в життя соціальних ініціатив.

Чого чекати?

Ініціативи Президента можна умовно поділити на п’ять напрямків.

Перший — це підтримка старшого покоління, підвищення пенсій і виплат. За останні два роки пенсію поступово було підвищено в середньому на 40%. Але цього недостатньо. З 1 травня майже 9 млн українських громадян, які вийшли на пенсію до 2008 року, повинні додатково отримувати по 100 грн.

Другий напрямок — підтримка малозабезпечених, незалежно від віку. Інвалідам і пенсіонерам, які проживають у малозабезпечених сім'ях, додатково виплачуватимуть по 168 грн. А дітям із малозабезпечених сімей — по 260 грн. Також глава держави доручив підвищити прожитковий мінімум: 2012 року цей показник зросте на 14%.

Третім напрямком має стати допомога тим, хто хворіє. Віктор Янукович доручив Кабінету Міністрів поступово ввести референтні ціни на ліки. Референтна ціна — це по суті середня ціна медпрепарату: вартість у п'яти різних країнах поділена на 5. Не секрет, що ціна на деякі ліки в Україні вища, ніж у Польщі чи навіть у Росії іноді у 10 разів. Цього більше не буде.

Ще одне слово, яке треба буде вивчити українським громадянам, — це реімбурсація, тобто відшкодування вартості ліків для важкохворих. Нині госпіталізуватися у наші медзаклади без грошей сенсу немає: майже всі ліки доводиться купувати за власні кошти. Держава спроможна закупити лише невелику кількість препаратів для дітей, хворих на рак чи гемофілію, або, наприклад, для ВІЛ-інфікованих осіб і діабетиків. Проте люди з важкими недугами, серед яких інсульти, інфаркти, онкологічні захворювання, змушені платити власні кошти. І нерідко навіть допомоги родичів і друзів не вистачає.

Тому і з’явилася ініціатива про введення системи часткового відшкодування вартості ліків для тих груп важкохворих пацієнтів, де спостерігається найвища захворюваність і смертність.

Четвертий напрямок стосується молодих людей, сімей з дітьми, тих, хто має «на хліб і трохи до хліба», але не має житла. Уряд, за дорученням Президента, готовий розпочати державну програму іпотечного кредитування під житлове будівництво. Вартість кредитів для людей становитиме не більше ніж 2—3% на рік (для порівняння: банки тепер не дають кредитів менш ніж під 20–25%).

Програма «Доступне житло» розрахована на сім’ї із сукупним доходом до 4000 гривень.

Ідея Прем'єра трохи нагадує радянську систему кооперативів: вона полягає в тому, щоб держава оплатила будівельникам половину витрат на будівництво, а потім люди, вселившись, протягом 30–40 років розраховувалися з державою.

При цьому середня ціна квадратного метра соціальної новобудови не повинна перевищувати 4000 гривень. А середня площа економквартири має становити близько 50 м2. Якщо дотримуватися цих принципів, найближчим часом (десь за півтора року) можна забезпечити житлом майже 100 000 сімей.

П’ятий і важливий напрямок — забезпечення виплати в червні-грудні 2012 року вкладникам Ощадбанку СРСР компенсацій за знеціненими вкладами у розмірі до 1 тис. грн. Свого часу попередній уряд розпочав виплату компенсацій, які в народі охрестили «юлина тисяча», але через популізм і непродуманість заходів не довів процесу до логічного завершення. Багато людей дарма простояли в довжелезних чергах: грошей вони не отримали, бо виплати припинили. Тепер цю несправедливість буде виправлено.

Більше того, на відміну від попередньої виплати, громадянам немає потреби ставати в чергу до Ощадбанку. Гроші перераховуватимуть на депозит і забрати їх можна буде при нагоді у зручний час. Нині відповідні документи і процедуру розробляє Національний банк.

ДЕСЯТЬ АКТУАЛЬНИХ ЗАПИТАНЬ І ВІДПОВІДЕЙ

1. Коли запрацюють соціальні ініціативи?

Зміни до держбюджету буде внесено приблизно за тиждень.

2. Скільки потрібно коштів на їх реалізацію?

Приблизно 25 млрд гривень.

3. Звідки візьмуться ці гроші?

Від зростання економіки, про що ми докладно розповіли вище. Конкретніше — за рахунок перевищення планових показників з податку на додану вартість і планового підвищення надходжень від податку на прибуток.

Крім того, додатковими джерелами надходжень до держбюджету можуть стати доходи від прийняття закону про податок на багатство (приблизно 0,5 млрд грн) та закону про лібералізацію ринку видобутку корисних копалин (очікується сума надходжень на рівні 5–5,5 млрд грн).

4. Чи не спричинить це інфляцію?

Ні. За попередніми розрахунками, зростання інфляції не перевищить 1–1,5% на рік. Це в межах статистичної похибки.

5. Наскільки можуть здешевити ліки референтні ціни?

На 15–25%.

6. Чому ініційовано систему компенсації вартості ліків для тяжкохворих замість того, щоб видавати ліки безкоштовно в лікарнях?

Щоб видати ліки безкоштовно, їх треба закупити. Практичний досвід показав, що виділення державних коштів під закупівлі — не найефективніший спосіб забезпечення хворих необхідними медикаментами. «Фармацевтична мафія» настільки потужна, що жодна програма боротьби з корупцією у сфері держзакупівлі ліків поки що не спромоглася її подолати. Це — ганебна пляма на тлі сучасних українських реалій, і поступово вона буде ліквідована. А поки що буде введено так звану реімбурсацію.

7. Хто зможе отримати відшкодування вартості ліків?

Буде визначено перелік захворювань, де лікарське забезпечення, точніше, вартість ліків підлягатиме частковому відшкодуванню. Над цим зараз працює уряд, Міністерство охорони здоров’я та Державна служба України з лікарських засобів.

8. Коли запрацює державна іпотека?

Микола Азаров уже доручив Мінрегіонбуду розробити і до кінця березня внести на розгляд Кабміну механізм кредитування під доступний відсоток.

9. Чи можливо справді здешевити вартість житла до 4000 гривень за метр?

Можливо. За умови, що держава забезпечить безкоштовну землю і підключення до водопроводу, газу, електрики. Уряд уже пообіцяв це зробити. Також під час будівництва слід використовувати вітчизняні будматеріали, що позитивно вплине на розвиток промисловості й дасть нові робочі місця.

10. Чи зможе уряд впоратися з поставленими Президентом завданнями щодо підвищення соціальних стандартів?

Зможе. Про це вже заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров на розширеному засіданні Кабінету Міністрів України. Безумовно, це величезна робота, але сучасний стан економіки дає змогу уряду виконати соціальні ініціативи Президента в повному обсязі і в стислі терміни.