ВИБОРИ-2012

Остаточні результати перегонів ще попереду 
 

Прогнози, як відомо, поділяються на три різновиди: точні, неточні й наукові. Виборча кампанія зазвичай лише після її остаточного завершення стає цариною для дослідження і глибинного аналізу науковців. Поки що суспільство й політичні сили дискутують довкола відмінностей результатів екзит-полів і тих даних, про які час від часу повідомляє ЦВК, відповідно до кількості оброблених протоколів, що надійшли з окружних виборчих дільниць.

Вітчизняні політологи вже оприлюднили певне занепокоєння «ножицями» з різницею п’ять відсотків. А директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна висловила підозру щодо тривалості підрахунку голосів штабістами ЦВК: мовляв, «надто довго рахують».

Своєрідним лакмусовим папірцем на достовірність будь-якого протоколу є так звана «мокра» печатка: якщо її немає, вочевидь не все гаразд у Данському королівстві. Причім тут доречно сказати добре слово про авторів чинного закону про вибори: вони передбачили право всіх кандидатів у народні депутати отримати копії з протоколів виборчих комісій, під якими вже стоїть така печатка. І цим значно унеможливили ймовірну подальшу фальсифікацію результатів народного волевиявлення. До того ж усі чисті протоколи пронумеровані, обраховані й передані на зберігання до окружних комісій.

А тим членам дільничних та окружних комісій, в кого й досі руки сверблять щось «підмарафетити», незайве нагадати, що Кримінальний кодекс передбачає за такі негідні дії не ефемерний суспільний осуд, а тюремне ув’язнення строком від двох до шести років.

Закордонні спостерігачі й місії, які працюють на цьогорічних виборах, також не поспішають виносити свої остаточні вердикти, а вказують на загальні проблеми вітчизняного виборчого процесу.

Приміром, глава місії Канади пані Рейнелла Андрійчук (загалом у цій місії 65 довгострокових і 365 короткострокових спостерігачів) завважила в розмові з головою ЦВК Володимиром Шаповалом на, цитуємо, «загадковий підхід до формування виборчих комісій», слабку підготовку членів цих комісій, неоднозначну реакцію громадян на встановлення відеоспостереження: побоювання виборців щодо фіксації їхнього волевиявлення.

А от навряд чи збільшиться довіра вітчизняного суспільства до діяльності Комітету виборців України, керівництво якого в своїх оцінках чомусь розділило вибори загалом і вибори в мажоритарних округах, напевно забувши, що в останніх обирається половина майбутнього парламенту і де, за словами заступника голови ЦВК Андрія Магери, якраз «спостерігається досить високий рівень корупціогенності».

Громадянська мережа «Опора», яка через хакерські атаки оприлюднила свої спостереження лише опівдні 30 жовтня, була суворішою в своїх попередніх висновках, зазначивши, що парламентські вибори не відповідали базовим демократичним стандартам, і продемонструвала цифри і факти наймасовіших протиправних дій і зловживань. Найбільше занепокоєння у громадських активістів викликали такі вже трохи призабуті рудименти попередніх брудних виборчих технологій, як порушення та розкриття таємниці голосування, незаконна видача громадянам бюлетенів для голосування і «каруселі». 

З 12 години 30 жовтня діяльність ЦВК набула форми безперервного засідання. Відповідно до чинного Закону «Про вибори народних депутатів України», у такий спосіб тут прийматимуть і розглядатимуть протоколи  окружних комісій з мокрими печатками. Піонерами процесу стали дві окружні  комісії — № 45 (Донеччина) та № 146 (Полтавщина).

Про те, що члени центрального штабу довіряють саме документам, а не результатам, які вносять до електронної системи «Вибори», у вівторок заявила заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна. Коментуючи той факт, що в кількох округах були розбіжності між веденням в інформаційно-аналітичну систему «Вибори» і протоколами з мокрими печатками та підписами членів виборчих комісій, вона зазначила: «Треба фізично оглянути протоколи, щоб не було фантомних даних або потьомкінських сіл». Тобто довіряй, проте перевіряй.