Одна з найактуальніших проблем сьогодення в Україні — запровадження нового ринку електроенергії. Воно має відбутися 1 липня, проте, як свідчать недавні заяви фігурантів ринку, далеко не всі готові до цього.
Нагадаємо, що ще у квітні 2017 року парламент ухвалив Закон «Про ринок електроенергії», яким і було регламентовано перехід на нову модель саме з 1 липня 2019-го. Часу для підготовки до цього важливого процесу, як бачимо, для представників енергоринку було достатньо. Однак готовності замало, до того ж, нещодавно поважні міжнародні інституції — Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк та Представництво ЄС в Україні — порадили нашій владі поки що відтермінувати запровадження. Трохи пізніше занепокоєння висловили РНБОУ та СБУ, які заявили, що відкриття з 1 липня цього надважливого ринку становитиме чималу загрозу для національної безпеки України.
Однак Прем’єр-міністр Володимир Гройсман та міністр енергетики Ігор Насалик вважають, що з 1 липня 2019-го ринок електроенергії має запрацювати.
Уряд зробив усі кадрові призначення, необхідні для започаткування цієї реформи, а також ухвалив усі необхідні нормативно-правові акти.
Робота в іншій площині
Трохи про самі моделі старого та нового ринків. Нині цей ринок працює, так би мовити, за моделлю єдиного котла: всі виробники електроенергії продають її підприємству «Енергоринок» за регламентованою владними структурами ціною. І для кожного фігуранта ринку така вартість лише їй притаманна. Не секрет, що найнижча ціна кіловата електроенергії на атомних станціях, а найвища — на підприємствах зеленої енергетики (енергія сонця, вітру тощо). Також високі ціни кіловата на теплових станціях.
Реформа ринку за новими правилами передбачає роботу генеруючих компаній в іншій площині. Вартість електроенергії для АЕС та гідростанцій встановлюватиме ринок, вона фактично залежатиме від обсягів споживання, графіків розрахунків, платіжної дисципліни, а також (цікава новація) в розрізі доби. Адже всі знають, що електроенергія найдорожча у так звані пікові години, а найдешевша — вночі.
Ще одна надважлива деталь: для населення нині діє пільгова ціна на електрику. Для промисловості та бізнесу ціна висока. І фактично саме юридичні особи у нас субсидують населення. За умови запровадження ринку все має змінитися, точніше, для населення начебто все залишиться так, як і було, проте відмовляться від так званого крос-субсидіювання юридичними особами фізичних.
Нещодавно Кабінет Міністрів оприлюднив на Урядовому порталі Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затверджене постановою №483 від 5 червня 2019 року (в редакції постанови КМУ №512 від 12 червня 2019 року, яку було надруковано в «Урядовому кур’єрі» 19 червня 2019 року).
Згідно з документом, виконання спеціальних обов’язків здійснюється шляхом продажу електроенергії ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго» за двосторонніми договорами постачальникам універсальних послуг, операторам систем розподілу електричної енергії та оператору системи передачі електричної енергії на електронних аукціонах за граничними цінами. Остання визначається як середньозважена фактична ціна на електроенергію, вироблену відповідною генеруючою компанією за останні три календарні місяці до дати початку функціонування нового ринку.
Не ображати Енергоатом?
Нещодавно представник Президента України в Кабінеті Міністрів Андрій Герус заявив, що уряд зобов’язав ДП «НАЕК «Енергоатом» продавати 90% електро-енергії за фіксованою ціною. Своє невдоволення цим висловила нещодавно народний депутат, секретарка парламентського Комітету з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Вікторія Войціцька. Вона вважає, що Енергоатом завжди ображали і тепер хочуть, щоб він працював у неконкурентних умовах. На її думку, нині оптові покупці електроенергії від цієї компанії заборгували їй 13 мільярдів гривень. «У мене таке враження, що комусь в уряді дуже захотілося замість того, щоб стати на захисті інтересів держави та громадян, зробити все, щоб забезпечити надприбутки для приватної генерації», — заявила вона.
На її думку, ситуація з ринком електроенергії буде такою самою, як свого часу з газом, коли деякі зацікавлені сторони завдяки штучно завищеній ціні добре на цьому заробляли. Вікторія Войціцька каже: влада стверджує, що атомні станції мають надприбутки, а це, мовляв, неправда.
Нагадаємо, що ціна на електроенергію за всією генерацією формується фактично з огляду на електрику, яку виробляють теплові станції. Вона вища від тієї, яку продукують АЕС. Як вважає генеральна директорка директорату енергетичних ринків Міністерства енергетики та вугільної промисловості Ольга Буславець, собівартість електрики на АЕС нині становить 50 копійок, а середня оптова ціна на ринку набагато вища — 1,7 гривні. Фактично в Енергоатому, вважає чиновниця, є надприбутки.
Чи буде реальною конкуренція?
Не вдоволений готовністю до запровадження ринку електроенергії голова ДП «НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук. «Нова модель оптового ринку електроенергії не створюватиме достатніх умов для виникнення реальної конкуренції й тому потребуватиме заходів з удосконалення наприклад монетизації пільг та субсидій, застосування нових торгових майданчиків (prozorro.sale), відкриття можливостей для імпорту електроенергії з інших країн. Ця модель також недосконала з погляду розвитку конкуренції».
На думку експерта, необхідно не забирати електро-енергію ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго» з конкурентного сегмента ринку, а навпаки, забезпечити її реалізацію разом з електроенергією сегмента ТЕС на одному торговельному майданчику.
Проти запровадження нового ринку заявила і Національна комісія з регулювання електроенергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). 7 червня вона оприлюднила свою позицію щодо реалізації рішення про покладення спеціальних обов’язків у процесі функціонування ринку електроенергії. Там вважають, що може статися додаткове навантаження на промисловість і бюджет обсягом приблизно 37 мільярдів гривень на рік та існує загроза фінансовій стабільності операторів системи передачі та розподілу.
В НКРЕКП зазначають, що за умов запровадження ринку з 1 липня (без вирішення деяких питань) можуть виникнути проблеми забезпечення електрикою населення великого регіону: Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської областей. Проте найголовніше запитання й у населення, і в бізнесу: на скільки зросте вартість кіловата?
Ольга Буславець вважає, що реформи не треба боятися, і з цим питанням усе буде гаразд: «Визнаю, що нині немає ідеальних рішень, які не містять ризиків. Прем’єр-міністр доручив не допустити підвищення цін після відкриття ринку для населення та для всіх інших споживачів».
Думки щодо цін розділилися
Але так вважають далеко не всі. За словами експерта з енергетичних питань Сергія Дяченка, після введення нового ринку вартість електрики може підскочити неабияк — у 2—2,5 раза. Аналітик переконаний, що ціна зросте для всіх — і для населення, і для бізнесу та промислових підприємств. «Однак для останніх вартість зросте не так істотно, як для фізичних осіб. Адже чимало підприємств уже давно платять за електроенергію за європейськими цінами. Мене дивує інше: це все відбуватиметься в той час, коли в нашій країні є чималий надлишок енергетичних потужностей та всі можливості для нормального енергозабезпечення», — вважає аналітик.
Фахівці з НКРЕКП стверджують, що ціни на електрику для побутових споживачів зростуть не в геометричній прогресії, як прогнозує пан Дяченко, а лише на 40—50%. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман нещодавно оприлюднив інформацію: вартість електроенергії для промисловості зросте максимум на 5—6%.
Як бачимо, думки та заяви про ступінь готовності до запровадження нового ринку електроенергії строкаті. З одного боку, всім фігурантам ринку на підготовку давали чимало часу, з другого — є певні проблеми і невизначеність у питаннях ціни для всіх українців — і фізичних, і юридичних осіб. А до 1 липня залишилося вже обмаль часу.