У Брюсселі відбулося друге міністерське засідання Ukraine Energy Coordinating Group, або так званого Енергетичного Рамштайну. Як зазначив перший віцепрем’єрміністр — міністр енергетики Денис Шмигаль, Україна вистояла цю зиму зокрема завдяки підтримці й допомозі партнерів.
«Вдячні за це. Тепер наша мета — підготовка до наступного зимового періоду», — наголосив очільник Міненерго.
Він повідомив, що Рада національної безпеки і оборони України затвердила Національний план стійкості України на 2026/2027 роки для підтримки стійкості енергосистеми та гарантованого постачання електроенергії, води і тепла.
Денис Шмигаль закликав партнерів надати 5,4 млрд євро з ширшого пакета фінансової підтримки обсягом 90 млрд євро для реалізації наших невідкладних та середньострокових пріоритетів.
Перший віцепрем’єрміністр подякував партнерам за їхні внески в енергетичну стійкість України: «Вдячні країнам G7, усім державамчленам ЄС та кожному партнеру, який стояв поруч із нами. Робота попереду чітко визначена. Розраховуємо на злагоджену й плідну роботу в межах нашої координаційної групи», — зауважив він.
Перший віцепрем’єрміністр представив європейським партнерам головні уроки функціонування енергосистеми України в умовах повномасштабної війни та масованих російських атак.
«Цієї зими українська енергосистема працювала в умовах високої інтенсивності російських ударів. 31 січня ворожі атаки призвели до тимчасового відокремлення енергосистем України та Молдови від континентальної Європи. Цей інцидент підкреслює: російська загроза не знає кордонів», — наголосив Денис Шмигаль.
Очільник Міненерго зазначив, що досвід України важливий для європейських партнерів у контексті планування стійкості енергетичних систем до нових безпекових викликів.
Перший головний урок — необхідність комплексного захисту енергетичної інфраструктури.
«Інтеграція активного (ППО та РЕБ) та пасивного захисту (вибухостійких конструкцій і фізичного укріплення) у кожен проєкт модернізації та нового будівництва. Далекобійні дрони можуть досягати фактично будьякої частини Європи. Саме тому переосмислення енергетичної інфраструктури має починатися вже зараз», — наголосив Денис Шмигаль.
Другий важливий урок — швидке відновлення пошкоджених об’єктів та створення стратегічних резервів обладнання. Денис Шмигаль акцентував, що цієї зими важливу роль у стабільності енергосистеми відіграли українські енергетичні хаби, однак для ефективного реагування на нові атаки необхідно створювати значні резерви критично важливого обладнання.
Третій урок — необхідність посилення фінансових інструментів реагування на енергетичні кризи.
«Енергетична безпека сьогодні потребує швидких рішень, оперативних закупівель та доступу до фінансових ресурсів для відновлення інфраструктури», — додав Денис Шмигаль.
Четвертий — трансформація архітектури енергосистем, зокрема доповнення традиційних енергосистем автономними енергетичними кластерами, здатними працювати незалежно.
П’ятий — подальша диверсифікація енергетичних систем та посилення міждержавної інтеграції. Українську енергосистему вже синхронізовано з континентальною європейською мережею, а наступним кроком має стати розширення можливостей імпорту електроенергії з Європейського Союзу до 3,5 ГВт.
«Україна готова підтримувати Європу. Ми бачимо своє майбутнє в ЄС. Разом побудуємо безпечніше, стабільніше майбутнє», — підсумував Денис Шмигаль.