Представники українського уряду, країн G7, Європейського Союзу та міжнародних фінансових організацій провели захід у Києві. На засіданні обговорили перебіг реформ та євроінтеграційний процес, бюджетну підтримку України на 2026 рік, потреби енергетики та відновлення, ветеранську політику та залучення приватного сектору до відбудови країни.

Прем’єр-міністр Юлія Свириденко, відкриваючи засідання Керівного комітету Української платформи донорів, наголосила, що платформа стала ефективним механізмом для координації бюджетної підтримки, відбудови, розвитку приватних інвестицій та впровадження реформ. Зустріч у такому складі відбувається цього року в Києві вже вдруге, і це важливий знак єдності наших партнерів з Україною.

«Мала честь подякувати нашим партнерам за фінансову допомогу, яку країни-учасниці платформи надають Україні. Працюємо разом над тим, щоб було ухвалено рішення щодо репараційних позик та нової програми МВФ на наступний період», — зазначила Прем’єр-міністр.

На зустрічі учасники відзначили позитивну динаміку української економіки: за підсумками року власні доходи державного бюджету зросли на 25%.

Уряд поінформував міжнародних партнерів про заходи з перезавантаження системи управління державними підприємствами в енергетичній та оборонній галузях. Було окреслено ключові пріоритети державної політики: забезпечення енергетичної стійкості; розвиток ветеранської політики; створення Ветеранського фонду з можливістю залучення іноземних внесків.

Прем’єр-міністр поділяє твердження партнерів, що безпека Європи безпосередньо залежить від безпеки України, тому особливу увагу уряд приділяє підтримці прифронтових регіонів, де проживають понад 6,5 млн людей.

«Ці регіони є безпековим поясом для всієї Європи. Коштом державного бюджету через Агентство відновлення ми відбудовуємо цивільну інфраструктуру, не чекаючи завершення війни», — повідомила Юлія Свириденко і додала, що цього року держава відновила водогони в Миколаєві та Кривому Розі, відкрила першу євроколію з Ужгорода та реалізує інші проєкти.

Забезпечити ефективність інституцій

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка у виступі зазначив: «Маємо чітку мету: до 2028 року завершити всі необхідні процедури, щоб Україна була готова до членства в ЄС. Ми вже пройшли точку незворотності в реформах — особливо у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Попереду лише подальший поступ. Сьогодні наш пріоритет — забезпечити ефективну роботу відповідних інституцій. Попри всі виклики, антикорупційна та судова системи України продовжують демонструвати результати».

Він наголосив, що наступні два роки стануть вирішальними, оскільки ми перезавантажуємо систему правосуддя, завершуємо реформу правоохоронних органів, посилюємо корпоративне управління та узгоджуємо нашу енергетичну й регіональну політики зі стандартами ЄС. 

«Ці зусилля ключові для нашої європейської інтеграції, і ми залишаємося послідовними у впровадженні необхідних реформ», — запевнив віцепрем’єр-міністр.

Пріоритет —фінансування безпеки та оборони

Співголова платформи міністр фінансів Сергій Марченко наголосив, що поточна стабільність державного бюджету — підсумок злагодженої роботи уряду та системної підтримки міжнародних партнерів. Попри виклики виконання держбюджету 2025 року залишається стабільним зокрема за рахунок поліпшення податкового адміністрування та надходження зовнішньої допомоги. Загальний обсяг уже залученої міжнародної фінансової підтримки 2025 року становить 44,9 млрд дол. США.

Однак бюджет зазнає значного тиску через продовження активних бойових дій, витрати на відновлення енергетики, захист об’єктів інфраструктури та термінове постачання природного газу.

«Проєкт державного бюджету України на 2026 рік передбачає пріоритет фінансування сектору безпеки і оборони, який становить понад половину всіх видатків. Потреба в міжнародній підтримці наступного року для покриття соціальних видатків залишатиметься значною. Уже є запевнення щодо частини коштів, проте існує потреба в додаткових механізмах підтримки. Репараційний кредит має потенціал стати важливим джерелом фінансування соціальних і оборонних витрат. Він також матиме значення для формування нової програми МВФ та збереження боргової стійкості України», — зазначив міністр фінансів. Він підкреслив послідовність України в дотриманні принципів прозорості та нульової толерантності до корупції. Довіра до України лежить в основі співпраці з партнерами і є невід’ємною частиною шляху до Європейського Союзу. Відповідальність уряду — забезпечити прозорість у використанні кожної гривні, долара, євро.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев узяв участь в обговоренні щодо залучення приватного сектору у відновлення. Зокрема він наголосив на ефективній роботі інструментів залучення капіталу, які Україна запустила спільно з європейськими партнерами. Так, з механізму Ukraine Investment Framework  вже алоковано €7 млрд коштів, з яких €2,9 млрд підуть у проєкти приватного сектору і попередньо забезпечать мобілізацію більш як 10 млрд інвестицій. 

«Ми вдячні Українській платформі донорів та всім міжнародним партнерам за системну підтримку і спільні зусилля із залучення приватного капіталу в Україну. Ми поєднуємо бюджетну підтримку з інструментами захисту інвесторів, формуємо інфраструктуру страхування воєнних ризиків, портфелі проєктів приватизації та державно-приватних партнерств. Business Advisory Council — важлива ланка між урядом, донорами та бізнесом, і активне залучення приватного капіталу залишається серед ключових пріоритетів на 2026 рік», — наголосив Олексій Соболев.

Підтримка ветеранів і розвиток громад

Попри щоденні атаки на нашу інфраструктуру — від залізниці й портів до енергетики та житлових кварталів — Україна продовжує відбудову та реформи. «Наш спільний обов’язок зараз — зосередити зусилля на прифронтових регіонах, де зруйновано найбільше, і забезпечити людям базові умови для життя. Щоб пришвидшити відновлення, нам необхідне передбачуване та прозоре фінансування. Саме тому ми закликаємо партнерів долучитися до запуску Recovery Fund, створення Recovery Task Force та підтримки Агентства відновлення. Відбудова України — це не витрати, а інвестиція в мир і безпеку всієї Європи. Дякуємо нашим партнерам за постійну підтримку», — зазначив у виступі віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

А міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова наголосила, що ветерани — одна із ключових сил, яка може забезпечити швидке й стійке відновлення України. 

«Наше завдання — втілювати політику, що допоможе ветеранам і ветеранкам знайти своє місце в цивільному житті, повернутися на ринок праці, започаткувати бізнес, створювати громадські організації. Ми прагнемо, щоб унікальні навички та досвід, здобуті під час служби, перетворювалися на успішні цивільні професії та власні ініціативи. Такий підхід дає змогу не лише підтримувати ветеранів, а й розвивати громади, посилювати економіку та державу загалом», — підсумувала вона.

За підсумками обговорень учасники підтвердили готовність до подальшої координації дій та спільного фінансового планування для забезпечення безперервності макрофінансової підтримки України, реалізації критичних інфраструктурних програм і пришвидшення інтеграції до європейського економічного простору.

Платформа об’єднує 25 постійних та тимчасових членів, спостерігачів і сім міжнародних фінансових інституцій та організацій, що беруть участь у роботі платформи. Постійні члени — Україна та країни G7 (Канада, Франція, Італія, Німеччина, Японія, Велика Британія, Сполучені Штати Америки та Європейський Союз). Наразі є п’ять тимчасових членів: Данія, Республіка Корея (Південна Корея), Нідерланди, Норвегія та Швеція. Одинадцять країн, що мають статус спостерігачів: Австрія, Бельгія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Латвія, Литва, Люксембург, Польща, Фінляндія та Швейцарія.

Вищі посадові особи зі Сполучених Штатів, Європейської комісії та України співголовують у Керівному комітеті; міністр фінансів України Сергій Марченко, виконувач обов’язків координатора допомоги США Європі, Євразії та Центральній Азії в Державному департаменті США Крістофер Берґауст від імені Сполучених Штатів та Генеральний директор Генерального директорату Європейської комісії з питань розширення та східного сусідства (DG ENEST) Герт Ян Купман від імені Європейського Союзу.