На позачергове засідання Верховна Рада зібралася для ухвалення законопроектів, потрібних для виконання Україною Плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС. Без зайвих відступів народні обранці взялися за роботу. На їхні позитивні голоси вже не впливали контраргументи щодо недолугості остаточних редакцій деяких норм документів. Копітка робота дала свої плоди: урядовці та представники парламентських фракцій консенсусу досягли, техніко-юридичні правки внесено і деякі законопроекти ухвалено в другому читанні. За процесом у сесійній залі спостерігали й урядовці разом із Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Помірний розгляд документів та врешті-решт фінальні рішення не підвищили градуса в сесійній залі Верховної Ради і не вимагали від представників Кабміну щось коментувати.
Першим приймали за основу проект закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо негайного розгляду судами позовів про примусове видворення або щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства або забезпечення передачі іноземців та осіб без громадянства відповідно до міжнародних договорів про реадмісію), (№3154). 310 народних депутатів своїми «за» дали можливість адміністративним місцевим судам примусово повернути осіб у країну їхнього походження; примусово видворити іноземців та осіб без громадянства з України.
272 голосами парламентарії ухвалили у другому читанні та в цілому проект Закону про внесення змін до Кримінального й Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків у разі її застосування (№2541а). Щоправда, голова парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін зазначив, що спецконфіскація має стосуватися лише окремих злочинів: корупційних правопорушень, правопорушень, пов’язаних з відмиванням грошей, тероризмом, злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків та інших.
325 народних обранців своїми голосами ухвалили й закон про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно уточнення підслідності органів досудового розслідування (№2542а).
Цей закон — технічний. Він пропонує обмежити повноваження Служби безпеки у здійсненні досудового розслідування злочинів, залишивши лише злочини проти національної безпеки, а також пов’язані з тероризмом. Органам Державного бюро розслідувань передається право розслідувати злочини, які раніше були підслідні МВС і СБУ.
Народні депутати своїм 291 «за» дали старт закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків у разі його застосування (№2540а). Згідно з документом, арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до яких можна вжити заходів кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Підставою для арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав вважати, що це майно — предмет, доказ злочину, засіб чи знаряддя його вчинення, набуте злочинним шляхом, і є доходом від вчиненого злочину або отримане завдяки доходам від вчиненого злочину. Цей закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Арсеній Яценюк додав, що документ може зазнати змін після юридичних висновків Єврокомісії.
260 голосами Верховна Рада створила Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (№3040). Зняття з розгляду проекту закону про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо реалізації рекомендації, наданої в межах виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, стосовно забезпечення функціонування Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (№3041) підтримали 282 парламентарії. Причина рішення — втрата актуальності.
Напередодні голосування Президент Петро Порошенко зустрівся з керівниками депутатських фракцій. Він наголосив, що доля безвізового режиму залежить від голосування цих законів. Особливо главу держави здивувало звернення народних депутатів стосовно розширення можливості застосування їхнього дипломатичного паспорта. «Вони хочуть користуватися більшими можливостями безвізового режиму. Але дві третини цих депутатів не хотіли голосувати за безвізовий режим, — передає слова Петра Порошенка його прес-служба. — Ми маємо зробити все, щоб кожен українець мав змогу подорожувати без віз країнами Шенгенської зони».
Окремо він виступив за збереження рівних прав усіх громадян нашої держави, коли коментував голосування за Трудовий кодекс у частині заборони трудової дискримінації, яка є обов’язковою умовою для скасування ЄС віз для громадян України. А під кінець зустрічі Президент нагадав, що всі вимоги ЄС до України в частині надання безвізового режиму — це складові Угоди про асоціацію. Тож народні депутати імплементують «те, що вони обіцяли своїм виборцям».
До слова. Одразу після голосування представництво Євросоюзу в Україні оприлюднило заяву свого посла Яна Томбінського. Він підтримав редакцію нових законопроектів, однак наголосив, що запропонований урядом пакет відповідав мінімальному рівню вимог ЄС щодо прав держави на арешт, конфіскацію та повернення активів. «Пропозицію уряду спрямовано на те, щоб якнайшвидше забезпечити найбільш термінові потреби системи правосуддя та правоохоронних органів», — йдеться у заяві.
Ми в Google+