"Відкритий простір розвитку особистості"

Любомира КОВАЛЬ
3 грудня 2019

3 грудня міжнародна спільнота відзначає день людей з інвалідністю. Цей день започаткувала Генеральна Асамблея ООН 1992 року для висвітлення та об’єднання зусиль задля розв’язання проблем таких людей. Напередодні у столиці з ініціативи Міністерства соціальної політики спільно з Офісом Ради Європи в Україні відбувся Форум «Відкритий простір» за участі представників влади, громадськості та міжнародних експертів.

Їх майже три мільйони

Міністр соціальної політики Юлія Соколовська зазначила, що нині в нашій державі люди з обмеженими можливостями становлять близько 6% загальної кількості населення, їх близько трьох мільйонів. І допомогти, зробити їхнє життя гідним, легшим і соціалізованим — серед пріоритетів і уряду, і профільного міністерства. Адже в таких людей проблем чимало. Це й доступ до якісних медпослуг і засобів реабілітації, транспорту, соціальних і громадських об’єктів, працевлаштування тощо.

І тому, за її словами, міністерство поставило перед собою досить амбітне завдання: у 2020 році докласти максимум зусиль, щоб люди з інвалідністю, які мають потребу у засобах реабілітації, обов’язково отримали їх у належній кількості та відповідної якості. Тому на ці цілі в держбюджеті закладено додаткові 800 мільйонів гривень. І фахівці міністерства щодня модерують питання щодо того, аби ці гроші потрапили до виробників, а їхня продукція — за призначенням.

Люди з особливими потребами, які хочуть працювати, мають отримати таку можливість, а ті, хто через медичні показання цього робити не може, — гідний догляд. І цьому покликаний допомогти закон, який набуде чинності 1 січня 2020 року, — «Про соціальні послуги». Вони будуть базові, комплексні й допоміжні. Їх можуть надавати і за місцем проживання, і у спеціалізованих соціальних закладах або стаціонарах. І це не лише послуги з догляду, а й реабілітація, профілактика, допомога дітям з обмеженими можливостями.

Головне тут, на переконання Юлії Соколовської, те, що фінансуватимуть уже не заклади, а надання необхідної послуги конкретній людині. Тобто в цьому питанні нарешті запрацює адресність. А надавати ці послуги мають кваліфіковано підготовлені соціальні працівники. Тож про навчання і підвищення кваліфікації таких кадрів також слід подбати.

Для реабілітації громадян з особливими потребами необхідні значні зусилля і суспільства, і самих людей, які мають інвалідність. Фото Володимира ЗАЇКИ

15-39: почують, порадять, допоможуть

Приводом для гордості міністр вважає створений при міністерстві колцентр за номером 15-39, звісно, безплатний, із захисту й забезпечення прав людей з інвалідністю. Цей колцентр стрімко розвивається і вдосконалює послуги. Його фахівці не лише фіксують скарги, а й можуть надати всю необхідну інформацію з багатьох питань.

Заступник міністра цифрової трансформації з розвитку публічних послуг Людмила Рабчинська повідомила, що центри надання адміністративних послуг удосконалюють роботу для кращої взаємодії з людьми з обмеженими фізичними можливостями. Так, усі ЦНАПи, які нині діють, мають бути обов’язково оснащені пандусами для вільного доступу до них. У регіонах працюють спеціально оснащені пересувні ЦНАПи, фахівці яких за потреби завітають додому до людей, які не можуть самостійно пересуватися, і надати послуги, наприклад, з відновлення або подовження документів, складання потрібних довідок та іншої документації. А ще розробляють спеціалізований сайт онлайн-сервісу державних послуг «Дія». Його буде пристосовано для людей з порушеннями зору, де розмістять текст кирилицею, який найкраще сприймають такі люди.

Бути активними і незалежними

Фахівці погодилися, що нині необхідна активна співпраця органів влади й представників громадськості для вирішення багатьох питань інклюзії. Очільник ГО ОНЛАІН, Організації незрячих людей, активних і незалежних, Василь Закревський зазначив, що люди з порушеннями зору намагаються не бути повністю залежними від соціуму. Наприклад, на вулицях міст і сіл вони могли б самі майже вільно пересуватися і знаходити й відвідувати соціальні або громадські установи. Та, звісно, потребують у цьому певної допомоги.

Серед засобів, які стали б їм у цьому в пригоді, — звукові світлофори, які допомагають незрячим і слабозорим дістатися, скажімо, проїжджої частини і безпечно її минути. Та, за його словами, у Броварах на Київщині, де мешкає сам Василь, таких нині лише два, а потрібно значно більше. Дуже помічні так звані тактильні плитки із змінними малюнками. Та їх, за словами очільника ГО, в Україні виробляють лише два заводи, й цієї продукції не вистачає.

1 квітня в Україні стали діяти нові державні будівельні норми «Інклюзивність будівель і споруд». Вони передбачають обов’язкове проєктування тактильної плитки та інших елементів доступності для людей з порушеннями зору на вулицях, у житлових і громадських будівлях. Та в нас це поки що здебільшого на папері.

Маємо тут, виявилося, і власне ноу-хау — блютус-маячок — програму, яку людина з порушеннями зору може завантажити на свій мобільний телефон. Орієнтовно уявляючи, де двері до магазину, в метро або інший громадський заклад, через такий додаток до дверей надсилається електронний запит, вони відчиняються, а людина з порушеннями зору чує, де це. Дуже корисна програма, яку розробили українські програмісти. Її можна скачати і встановити безплатно.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua