Вікіпедії є сторінка «Список тернопільців, які загинули під час АТО». Ці відомості світлої пам’яті та глибокої шани зібрали й розмістили у всесвітній павутині тутешні активісти. Тож завдяки їхнім старанням знаємо, що від торішнього березня до 21 березня цього року 51 воїн, який народився на Тернопіллі, віддав життя за Україну, боронячи її східні кордони від російських агресорів та їхніх терористично-сепаратистських прихвоснів.
Наведено й інші подробиці: полягли двоє військовиків, які жили на Тернопільщині, а один навчався в обласному центрі. Двоє військовослужбовців померли за інших обставин. Одного з бійців (жителя Луганської області) поховали в Тернополі. Про кожного з них можна прочитати коротку довідку: коли й де народився, служив, дата і обставини загибелі. На мапі Тернопільщини позначили місця народження полеглих героїв-краян. Про понад десятьох із них, яких удостоїли державних нагород, у Вікіпедії створили окремі інформаційні сторінки.
Чи не найбільше доклався до цієї шляхетної праці Микола Василечко — фотохудожник, позаштатний кореспондент кількох ЗМІ краю. Сам він пройшов через Майдан. Ще торік у серпні у нього виник задум скласти для інтернет-енциклопедії об’єднаний список, до якого б увійшли імена краян, загиблих і під час Революції гідності, і в зоні проведення АТО. Така сторінка наприкінці минулого літа у Вікіпедії з’явилася. Але почалася, як каже, війна за її видалення. Що згодом і сталося. Формальною причиною таких дій називали те, що не було позначено авторитетного джерела, де б у такому вигляді цей список опублікували. Та з часом відомостями про полеглих захисників України перейнялися в редакції найбільш тиражної в області газети «Вільне життя». І на шпальтах видання видрукували такий список. Він добре прислужився й Миколі Василечку в його, так би мовити, енциклопедичній діяльності.
На жаль, бойові дії на Донбасі забирають і надалі життя наших воїнів, зокрема й уродженців Тернопілля, отже, список пам’яті й шани поповнюють нові імена. М. Василечко ретельно шукає в різних засобах масової інформації дані із життєпису героїв. Потім уточнює зібрану інформацію, телефонуючи чи зустрічаючись із рідними, близькими, друзями полеглого, сільськими головами, директорами шкіл, педагогами. Часто буває на похоронах загиблих, на велелюдних заходах вшанування їхньої пам’яті, світлини з яких теж розміщує у Вікіпедії. Завдяки пану Миколі на цьому веб-ресурсі є інформаційні сторінки, присвячені полеглим краянам, як-от Вікторові Гурняку, Юрієві Флисті, Тарасові Михальському, іншим.
Окремі розділи «Небесна Сотня», «Про війну, Україну й Героїв АТО» Микола Василечко створив і на власному історико-краєзнавчому сайті-проекті «Жнибороди», названому на честь рідного села в Бучацькому районі на Тернопільщині. Тут він творить антологію поезії та добірку пісень про Майдан і майданівців, про Україну та воїнів, які борються з російським агресором і тероризмом на сході країни. Ці вірші, посвяти, пісенний матеріал знаходить у тернопільській пресі, багато авторів самі надсилають йому електронною поштою чи на його сторінку в соціальній мережі. Автор прочитав чимало цих поетичних одкровень, болю, патріотизму українців. Зворушують до глибини! «Я вустами новітніх Героїв співаю: «Україна єдина! Вона в нас одна!» — такому твердженню авторки цієї пісні тернополянки Алли Бінцаровської вторять-відлунюють і серця кожного з нас.