Програма розвитку національного фінансового сектору до 2020 року передбачає досить амбітні цілі, зокрема консолідацію і розвиток біржової інфраструктури фінансового ринку. За словами очільника комісії з цінних паперів, біржа — це прозоре, ефективне і технологічне ціноутворення. Втім, слово і діло регулятора розходяться, а стосовно біржових майданчиків з українським і російським капіталом є подвійні стандарти, причому не на користь першого.
Подвійні стандарти
Наприкінці першого півріччя цього року набув чинності Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 р. № 222-VIII (далі — закон). Він передбачає заходи, спрямовані на обмеження можливостей впливу на вітчизняну економіку компаній, що їх контролюють резиденти держав, які здійснюють збройну агресію проти України. Згідно з документом, підставою для анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів є документальне підтвердження факту контролю (вирішального впливу) за діяльністю ліцензіата осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту, застосування військової сили проти України.
На фондовому ринку найбільше дискусій викликав один з практичних наслідків цього закону — можливість анулювання ліцензії фондових бірж ПФТС і Української біржі (УБ), в капіталі яких є російські акціонери.
НКЦПФР на засіданні 24 липня цього року ухвалила кілька рішень про документальне підтвердження встановлення факту контролю осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, щодо деяких профучасників вітчизняного фондового ринку та анулювання їхніх ліцензій на провадження окремих видів їхньої профдіяльності. Однак дивним чином питання фондових бірж з російським капіталом (ПФТС і УБ) не розглядають. Чому закон виконують селективно і чим зумовлені подвійні стандарти регулятора?
Чи справді складно встановити, чи достатній контроль російських резидентів над зазначеними біржами, аби підпасти під визначення законодавства про захист економічної конкуренції і дати можливість регуляторові з чистою совістю прийняти передбачене вже чинним законодавством рішення?
З ПФТС усе зрозуміло: частка Московської біржі (МБ) в її капіталі перевищує 50%, а на позачергових зборах акціонерів 30 липня спроба розв’язати цю проблему шляхом викупу пакета акцій розміром 50,01% у російського мажоритарія провалилась.
Значно впевненіше поводиться УБ, яка вважає, що вимоги законодавства її не стосуються, бо пряма та опосередкована (через ПрАТ «Український біржовий холдинг») частка МБ в капіталі УБ становить 43,084%, тобто менш ніж 50%. Додає впевненості, очевидно, й активна позиція відомого учасника ринку, який тривалий час брав активну участь у розбудові УБ та нещодавно став членом НКЦПФР.
Міноритарні агресори
Нині активно обговорюють ситуацію, коли контроль виникає лише у разі перевищення 50-відсоткової частки в капіталі. Хоча у чинному антимонопольному законодавстві є критерій контролю не лише 50%, а й 25%, а також інші механізми контролю, окрім участі в капіталі. Законодавство розглядає можливість контролю не тільки одним, а й кількома суб’єктами господарювання у разі їхніх спільних дій стосовно суб’єкта контролю. Серед менш публічних (мають менш ніж 10% капіталу, тож не обов’язкові до розкриття) акціонерів УБ неважко знайти таких, що цілком здатні здійснювати спільний вирішальний вплив на УБ — з огляду на резидентність власників у державі-агресорі та навіть пряму участь держави-агресора в таких власниках.
Наприклад, 5% у капіталі УБ має SIB (CYPRUS) LIMITED, Кіпр, який на 100% належить Сбербанку Росії (попереднім власником цього пакета акцій УБ було ТОВ «Тройка Діалог Україна», яке припинило торгівлю цінними паперами в Україні в межах загального процесу придбання Сбербанком Росії 100% акцій материнської компанії ІК «Тройка Діалог» та створення на її базі корпоративно-інвестиційного бізнесу Сбербанку Росії, а Сбербанк Росії не просто резидент країни-агресора, а контролюється (завдяки частці 52,32% в капіталі) Центральним банком РФ. Меншою мірою залежні від держави, але мають відповідну резидентність бенефіціари кіпрських SPESIPA TRADING LIMITED (1,33%, пов’язується з Брокерським домом «Открытие» та однойменною групою), російських інвестгруп «Ренесанс Капiтал» (3,9167%, входить до складу групи ОНЕКСІМ), «Альфа-Капітал» (3,91%, входить до складу консорціуму «АЛЬФА-ГРУП»), «АЛОР+» (1,06%, володіє в Україні компанією «Алор Капітал») та ІК «Велес Капітал» (0,53%, володіє в Україні однойменною компанією).
Та якщо навіть не зважати на ці факти, є ще й інші обставини, які входять до законодавчого визначення «контролю». Наприклад, він може здійснюватися завдяки укладенню договорів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб’єкта господарювання. З огляду на використання УБ програмного продукту, розробленого представниками групи ММВБ-РТС, умови ліцензійного договору власником програмного продукту (зокрема суми ліцензійних виплат) також можуть дуже впливати на господарську діяльність біржі.
Зокрема, за словами голови Біржової ради УБ Ігоря Мазепи, вартість оренди програмного забезпечення є одним з двох принципових питань дискусій з МБ. Він прямо пов’язує питання програмного забезпечення з фінансовими результатами біржі в умовах її операційної збитковості.
Уже сьогодні варіант анулювання ліцензії у ПФТС і неанулювання в УБ дуже неоднозначно сприймають на ринку, і регуляторові треба буде знайти аж надто вагомі аргументи, якщо у нинішніх політичних і економічних обставинах це все ж таки відбудеться. Принаймні затягування з вирішенням цього питання, яке окрім іншого, має ще й лобістське під∂рунтя, є своєрідним тестом на європейськість нашого регулятора.
КОМПЕТЕНТНО
Іраклій БАРАМІЯ, заступник директора департаменту регулювання діяльності торговців цінними паперами та фондових бірж Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку:
— Задля недопущення встановлення контролю РФ над українським фондовим ринком НКЦПФР анулювала вісім ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з яких п’ять є банками (серед них «Дочірній банк Сбербанку Росії», «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», «ВТБ Банк»). Що стосується інших профучасників фондового ринку, які мали у структурі власників осіб РФ з контрольною часткою, то вони надали комісії документи на погодження істотної участі у зв’язку зі зміною власників, а саме на осіб-резидентів або осіб інших держав, що не здійснюють збройну агресію проти України (Німеччина, Кіпр, Сейшельські острови, Великобританія тощо). Також до регулятора надходили рішення загальних зборів акціонерів щодо плану заходів зі зменшення такої частки, зокрема рішення були надані фондовою біржею ПФТС та Українською біржею. Ситуація щодо корпоративних відносин на цих біржах перебуває під контролем регулятора фондового ринку.
Наталя ШЕЛУДЬКО,
завідувач відділу грошовокредитних відносин
Інституту економіки та прогнозування НАН України,
для «Урядового кур’єра»