ОСВІТА


Виші не готуватимуть спеціалістів, збільшать кількість студентів та самостійно роздаватимуть наукові ступені

 

Вища школа готується до суттєвих змін, що торкнуться фактично кожного в цій сфері: численні нововведення обіцяє вітчизняним інститутам та університетам нова редакція законопроекту "Про вищу освіту". З майбутнім законом уже можна ознайомитись на офіційному сайті профільного міністерства.

По-перше, пропонується скасувати існуючі досі освітні рівні: такі як неповна, базова та повна вища освіта. Всі ці поняття охопить єдиний термін "вища освіта". По-друге, у новому документі студенти вже не знайдуть таку кваліфікацію як "спеціаліст" - тепер залишаться лише молодші спеціалісти, яких готуватимуть у професійних коледжах, бакалаври (випускатимуть університети, академії та коледжі) і магістри - випускники виключно академій та університетів.

Куди зникнуть інститути

Найбільші зміни чекають безпосередньо на структуру вишів. Саме в новому законопроекті прописані перші кроки до укрупнення вищих навчальних закладів. Таким чином пропонується ліквідувати наступні типи вишів: інститут, консерваторія, технікум, училище. Щодо консерваторій, їх реорганізують в академії. А всі технікуми та училища перетворяться на професійні коледжі.

Інститути тепер стануть структурними підрозділами на зразок факультетів. Скажімо, в Київському Національному університеті ім. Т. Шевченка впродовж багатьох років існують Інститут журналістики та Інститут міжнародних відносин.

До речі, тепер в інституті (як підрозділі ВНЗ) повинно навчатися на стаціонарі не менше 500 студентів і склад закладу має налічувати як мінімум 5 кафедр. У чинному законі подібні вимоги відсутні. Збільшується мінімальна планка і для факультетів - з 200 до 250 чоловік. Відтак дещо похитнеться грунт під ногами дрібних приватних вишів, що штампували спеціалістів інколи навіть у приміщеннях дитсадочків, не соромлячись брати значні кошти за навчання, але не даючи молоді належного рівня освіти.

У класичному університеті навчатиметься від 10 тисяч студентів не менш як за вісьмома галузями освіти, наукові кадри готуватимуть з понад восьми спеціальностей. А ще закон скасовує існуючі досі рівні акредитації вишів і натомість поділяє навчальні заклади на види.

Кому доцента?

Не забули й про викладачів: кандидати наук стануть докторами філософії, старші наукові співробітники - старшими дослідниками. А ще передбачається ввести рівень доктора наук. Причому ці зміни плануються для того, щоб привести українську систему освіти до загальноєвропейських стандартів.

Однією з реформ вищої школи є нове поняття "дослідницького університету" - такий почесний статус може надати Кабмін будь-якому національному вишу. Найцікавіше те, що саме такий заклад матиме право самостійно замість Вищої атестаційної комісії присуджувати наукові ступені доктора наук, доктора філософії та замість Міністерства освіти присвоювати вчені звання старшого дослідника, доцента і професора.

Щодо вступу до ВНЗ в документі чітко прописано: проходження зовнішнього незалежного оцінювання є необхідною умовою для допуску особи до здобуття вищої освіти. Причому чинним законом проведення тестування взагалі не було передбачено. Більше того, правила прийому на навчання у виші затверджуватиме його керівництво і більше не узгоджуватиме з МОН! Хоча вони повинні бути розроблені "у рамках" загальних для всіх закладів Умов прийому, затверджених відомством.

Є у проекті й цікавий момент: якщо вірити документу, вже незабаром можна буде здобути другу вищу освіту... абсолютно безкоштовно. В державних і комунальних вищих закладах на конкурсній основі, але у випадках, визначених Кабміном.

Студентів - у рамки

Неабияк молодь зраділа ст. 17 законопроекту, де чорним по білому значиться: сприяти діяльності студентського самоврядування у вишах. Проте радіти доводиться недовго, уважно читаючи наступні пункти. "Органи, що представляють у виші інтереси студентства, будуть фактично позбавлені права затверджувати Положення про студентське самоврядування, - пояснює координатор громадської організації "Студентський захист" Андрій Черних. - Також із повноважень таких органів вилучена можливість розпоряджатися коштами та іншим майном, що перебуває на їхньому балансі й банківських рахунках. Причому це право значиться у чинному законі. А нова редакція закону призведе до звуження прав студентського самоврядування та погіршить фінансову основу його діяльності".

Окрім цього, серед новацій не встановлено мінімальний обсяг коштів, який виш повинен виділяти на студентське самоврядування. За словами Андрія Черних, це дасть змогу керівництву університетів виділяти кошти менше раніше допустимого мінімуму (зараз це 0,5% коштів спецфонду закладу) або не фінансувати такий орган взагалі. А самі вищі заклади зможуть використовувати майно, передане в оперативне управління, в тому числі для ведення господарської діяльності, здавати його в оренду. Раніше такий привілей мали виключно національні виші. А ще навчальні заклади зможуть за власні кошти купувати товари і послуги без проведення тендера. Нагадаємо, що у чинному законі винятки по застосуванню тендерних процедур не передбачені.