"Владна команда: створюємо, будуємо, плануємо"

Відділ новин «Урядового кур’єра»
15 вересня 2021

«Традиційно саме восени у журналістів накопичується чимало запитань до уряду. А в нього є про що розповісти: і про те, що було зроблено, і про майбутні плани. Тож не буду займати час вступим словом і готовий перейти одразу до відповідей», — такими словами Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розпочав свою чергову пресконференцію в залі Клубу Кабінету Міністрів.

Широке спілкування з пресою Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля ознаменувало відкриття нового політичного сезону. Фото надала пресслужба Кабінету Міністрів України

Запитань, як і зазвичай, було дуже багато з різних царин життя. Та найактуальніші — про боротьбу з пандемією, можливе запровадження локдауну і про те, які заборони він нестиме в разі реалізації.

«Це насправді найактуальніша проблематика. Нині в Україні на залишках є близько десяти мільйонів доз вакцин чотирьох видів, і всі вони доступні для всіх охочих. На сьогодні вже зроблено близько 11 мільйонів щеплень, а 4,8 мільйона українців вже отримали дві дози, тобто повний захист. Потягом одного тижня в Україні роблять близько одного мільйона щеплень. І темпи зростатимуть», — запевнив очільник уряду.

Запроваджувати обов’язкову вакцинацію для всіх українців, за словами Прем’єра, не планують. Нікого не примушуватимуть, проте намагатимуться мотивувати. Щоправда, таку обов’язковість запровадять для певних трудових колективів, як-от вчителів, адже цього хочуть батьки учнів задля безпеки дітей. 

Можливий локдаун транспорт не закриє

У разі запровадження локдауну громадський транспорт закривати не планують. Але вакцинація для його водіїв буде обов’язковою — у «жовтій» зоні хоча б одне щеплення, у «червоній» — повна вакцинація. Пасажирам слід буде, як і зараз, дотримуватися соціальної дистанції та носити маску. Адже перевіряти сертифікати з вакцинації у щільному потоці пасажирів, як-от у метро, неможливо фізично.

Прем’єр також зауважив, що дуже важливо провакцинувати все доросле населення до кінця року, адже в наступному може бути ревакцинація. Всі країни готуються до цього, бо неможливо передбачити, як саме мутуватиме вірус.

У державному бюджеті наступного року передбачено істотне зростання заробітної плати лікарям і медперсоналу. Фото з сайту vsim.ua

А напередодні опалювального сезону журналістів, звісно, цікавило, наскільки Україна до цього готова, якими будуть ціни на газ і тарифи для споживачів.

Очільник уряду підтвердив, що підготовка до опалювального сезону триває згідно з графіком. Українська енергосистема на 90% готова до нього, адже до газосховищ закачано вже понад 18 мільярдів кубометрів газу, що є одним із найвищих показників останніх десяти років. За даними Нафтогазу, очікується зростання запасів газу до 19 мільярдів кубометрів і навіть більше. 

Ціну на газ зафіксовано річним контрактом — до 1 травня 2022 року. І у більшості компаній, які продають газ побутовим споживачам, її зафіксовано на рівні, не вищому за 8 гривень за кубометр. А уряд виступає гарантом того, що ця ціна для них буде незмінною. 

Нині формування тарифів перебуває у віданні місцевих влад. Та якщо хтось із мерів міст захоче її самовільно підвищити, їм доведеться цю відповідальність у нинішні нелегкі для людей часи взяти на себе особисто, що може призвести до репутаційних втрат. Уряд проводить з місцевою владою конструктивний діалог щодо того, аби ціна на газ була фіксованою та не зростала. Особливо це важливо в часи гібридної агресії РФ, що спричинилося до зростання вартості газу в Європі до рекордних позначок.

Субсидії отримають всі, хто їх потребує

Прем’єр-міністр також підтвердив, що субсидії отримають всі, хто насправді потребує підтримки держави. Уряд звернувся до Верховної Ради з пропозицією збільшити її у бюджеті ще на 12 мільярдів гривень. 

«Нині виконання бюджету становить 104%. Це додатково більше 28 мільярдів гривень до загального фонду. З цих грошей ми пропонуватимемо парламенту спрямувати 12 мільярдів на субсидії, щоб люди отримували їх без затримок і в повному обсязі», — наголосив глава уряду.

В Україні майже три мільйони домогосподарств, які потребують такої допомоги.

«Через електронні реєстри було проведено верифікацію близько 90% отримувачів такої держдопомоги. І лише небагатьом довелося завітати до соцзакладів особисто для підтвердження інформації про себе. Адже субсидії — це про справедливість, а тому дуже важливо, щоб допомогу отримували люди, які її дійсно потребують, а не ті, що здають в оренду по 5—6  квартир», — підкреслив Прем’єр-міністр. Уряд найближчим часом подасть відповідний проєкт змін до бюджету на 2021 рік.

Соціальна сфера завжди актуальна для країни. Тож в очільника уряду запитали про запровадження другого рівня пенсійної системи. І він підтвердив, що для того, аби українці в подальшому отримувати гідні пенсії, зробити це необхідно. Адже те, що вона досі відсутня, — злочин проти держави і людей.

«Протягом попередніх 30 років через бездіяльність влади Україна не отримала накопичувального рівня пенсійного забезпечення. Власне, це одна з причин, чому сьогодні пенсія в Україні така, яка є, а не вдвічі вища. Для того, щоб через 10—15  років люди могли мати гідну пенсію, сьогодні потрібно почати роботу із запровадження другого рівня пенсійної системи», — підкреслив глава уряду.

Накопичені пенсії — інвестиційний ресурс

Важливо, аби люди відчули довіру до накопичувального рівня та пенсійної системи загалом. У подальшому, за словами Дениса Шмигаля, в Україні має розвиватися й третій рівень пенсійної системи — добровільні внески, який частково вже реалізують.

«У нас є кілька накопичених мільярдів гривень у приватних пенсійних фондах. Це дуже важливо, адже запровадження накопичувальної пенсії вирішує дві речі: забезпечення гідної пенсії та великий інвестиційний ресурс. За 15 років державні й недержавні пенсійні фонди накопичують від 40 до 50 мільярдів доларів. Тобто якщо говорити сьогодні, що зовнішній борг України, державний, гарантований державою, 90 мільярдів доларів, то уявіть собі, якщо мати внутрішній інвестиційний ресурс в пенсійних фондах», — зазначив Денис Шмигаль.

Паралельно з пенсійною реформою слід розвивати фондовий ринок. Тому уряд уклав меморандум з USAID, ЄБРР та Американською торговою палатою про створення й розвиток інфраструктури фондового ринку. «Ми мали перемовини зі Світовим банком. Вони також готові активно долучатися до проєкту розвитку фондового ринку й пенсійної системи другого рівня», — уточний Прем’єр.

Щодо можливості кадрових змін у складі уряду найближчим часом зазначив, що чіткого плану, як і претензій до роботи міністрів, він не має: «Не помиляється той, хто нічого не робить. А далі: поживемо —  побачимо».

Прем’єр повідомив, що Кабмін планує подати на розгляд парламенту оновлену програму діяльності вже цієї осені. «Вона включає в себе передвиборчі обіцянки Президента, наші міжнародні зобов’язання й виконання запланованих реформ», — наголосив Денис Шмигаль.

На сьогодні реалізовано багато амбітних завдань, які тривалий час відкладали. Зокрема це запровадження ринку землі, початок великої приватизації та судової реформи тощо. Загалом уряд працює над впровадженням понад 20 реформ.

«В Україні унікальна ситуація, коли владна команда має змогу створювати, розвивати, будувати. І я пишаюся тим, що належу до команди Володимира Зеленського. Ми дійсно сьогодні маємо можливість не на ток-шоу сперечатися, а реалізовувати в Україні те, що покращує нашу державу», — зазначив Денис Шмигаль.

Співпраця з НБУ — в робочому руслі

Відповідаючи на запитання щодо можливого обмеження Національним банком довгострокового фінансування банківської системи, Прем’єр назвав політику, яку впродовж двох останніх років втілює регулятор, ефективною, а його співпрацю з урядом такою, що відбувається в робочому руслі. 

«Щотижня відбуваються спільні наради Нацбанку та урядовців. І рішення, які ухвалює правління цієї установи, обґрунтовані, жодних відмов у довгостроковому фінансуванні з боку регулятора немає. Загалом НБУ веде зважену фінансову і монетарну політику для стабілізації грошової системи, зокрема й валютного курсу», — переконаний Денис Шмигаль. Це підтверджують і оцінки міжнародних експертів.

«Єдине: цього року дещо зросла облікова ставка НБУ. Це — відповідь регулятора на розмір інфляції. Але інфляція при цьому зумовлена не зростанням монетарної бази», — сказав глава уряду.

Інвестиції продовжують активно залучати в Україну. А Офіс залучення інвестицій (UkraineInvest) вже отримав 23 заявки на проєкти від потенційних інвесторів на загальну суму понад два мільярди доларів. За словами Прем’єра, частина цих інвесторів здійснюватиме інвестиції цього року, а частина — наступного.

Денис Шмигаль також прокоментував своє доручення міністрам та головам облдержадміністрацій щодо створення або відновлення не менш ніж одного виробництва з кількістю працівників від 500 до 3 тисяч осіб.

«Це, напевно, не зовсім ринковий механізм, але він не поза законом. Це прямий обов’язок кожного міністра і голови ОДА на своїй території або в своїй галузі створювати умови та супроводжувати входження інвестиційних підприємств з українським чи іноземним капіталом», — сказав він.

А також поінформував, що на черговому засіданні уряду буде затверджено держбюджет-2022 перед подачею його до Верховної Ради.

«Одна із важливих новацій бюджету, яка ґрунтується на указі Президента, —  встановлення мінімальної зарплати лікарів на рівні 20 тисяч гривень, а мінімальної зарплати середнього медперсоналу — 13,5 тисячі гривень. Тож середня зарплата лікаря наступного року перевищить 22,5 тисячі гривень. Загалом середньомісячна зарплата в Україні наступного року сягне майже 15,5 тисячі гривень», — пообіцяв Денис Шмигаль.

Квадратні метри для захисників

Прем’єр-міністр звернув увагу на важливі соціальні ініціативи, закладені в проєкті бюджету. Зокрема планується забезпечити житлом учасників АТО зі статусом внутрішньо переміщених осіб, на що в проєкті закладено 5,5 мільярда гривень. Також із 1 січня 2022 року до 2 тисяч гривень зросте мінімальна стипендія для студентів закладів вищої освіти та в 2,5 раза — для студентів закладів професійно-технічної освіти.

«Видатки бюджету зростуть на понад 100 мільярдів гривень. Дефіцит бюджету знижується з 5,5% цього року до 3,5% наступного. Стратегія уряду полягає в зменшенні дефіциту й державного боргу, а також у його переформатуванні з акцентом на внутрішні, а не зовнішні запозичення», — підкреслив він.

Згідно з проєктом, доходи держбюджету у 2022-му становитимуть 1277 мільярдів гривень, що на 161 мільярд більше порівняно з 2021 роком. Витрати становитимуть 1465 мільярдів гривень.

За словами Дениса Шмигаля, пріоритетом бюджету залишається збільшення фінансування армії, інфраструктури, медицини, освіти, соціальних програм. Прем’єр-міністр наголосив, що вперше в історії кошторис сформовано на основі бюджетної декларації на три роки, що забезпечує його реалістичність.

Відповідаючи на запитання журналіста «УК» щодо запровадження закону про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів), і про те, якою буде роль Кабінету Міністрів при запобіганні корупції та зловживання монопольним становищем у цьому законі, Прем’єр-міністр зазначив: так званий закон про олігархів нині перебуває у парламенті. І якщо його буде ухвалено, уряд, звичайно, його виконуватиме. Роль самого Кабміну тут координаційна. 

«Ми можемо розробити підзаконні акти, порядки, інструкції, якщо це буде необхідно. А інструменти, які існують зараз, перебувають у площині Антимонопольного комітету, правоохоронних органів. І звичайно, ми працюємо в координації з цими установами, щоб запобігти зловживанням монопольними становищами, іншим зловживанням та корупції», — пояснив Прем’єр.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua