"Вода на лінії розмежування — більше, ніж вода"

26 жовтня 2019

Якщо спробувати уявити протяжність мереж і водогонів, що їх обслуговують працівники комунального підприємства «Попаснянський районний водоканал» на Луганщині, то це буде лінія через усю країну, від краю до краю. Та особливість цього водогону в тому, що попаснянські комунальники навіть під час артобстрілів не залишали насос­ної станції. За словами головного інженера Попаснянського водоканалу Сергія Алексєєва, цю насосну станцію обстрілювали тричі. Та вона й досі в строю. І вода через неї надходить до жителів тимчасово окупованої території, бо, як каже голова субделегації Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Сєверодонецьку Себастьян Фюстьє, «доступ до води — справа гуманітарна».

Крізь відчай  до розвитку

Днями трубопроводи насосної станції Петрівського, що у Станично-Луганському районі, відремонтували. А ще тут замінили та відремонтували три одиниці запірної арматури, фундамент, стіни і вікна. Роботи виконано завдяки фінансуванню Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

Особливість цього підприємства полягає в тому, що на підконтрольній українській владі території перебуває більша частина водозабірних об’єктів, а більшість споживачів залишилася саме на тимчасово окупованій території. Нині водоканал обслуговує майже  30 тисяч абонентів підконт­рольної частини Луганщини і до мільйона — за лінією розмежування.

Вона розділила водовидобувну та водоспоживчу частини області. На тимчасово окупованій території найбільше скупчення населення, великі промислові центри. А в північній частині, на лівому березі річки Сіверський Донець, зосереджено основну частину водозаборів. Тож у 2015 році було ухвалено рішення про створення комунального підприємства «Попаснянський районний водоканал», до якого увійшли всі великі водозабори від Станиці Луганської до Попасної.

«Від самого створення нашого водоканалу ми мали долати труднощі. Адже більшість наших об’єктів розташовано в безпосередній близькості від лінії розмежування, а це означає, що майже всі вони в процесі воєнного конфлікту так чи інакше піддавалися обстрілам і мають руйнування, — розповідає Сергій Алексєєв. — Якщо говорити конкретно, то постраждало понад 70% майна водоканалу, а це фактично всі водозабірні об’єкти вздовж Сіверського Дінця».

Починали працювати важ­ко, адже майже всю тех­ніку свого часу зігнали в Луганськ, і вона залишилася на окупованій території. А машини й механізми біля Попасної були застарілі.

Понад те, об’єкти водоканалу розташовані фактично вздовж лінії розмежування, тож водники не завжди можуть потрапити на окремі ділянки трубопроводу. На деякі — навіть протягом усіх п’яти років збройного конфлікту. Однак прилади показують там великі втрати води.

На Петрівській насосній станції виконано великий обсяг робіт.

Як виправляти ситуацію та чиїм коштом?

Ось тут на допомогу попаснянським водникам і прийшов Міжнародний  Комітет Червоного Хреста. Ця міжнародна організація стала допомагати одразу, з самого початку збройного конфлікту, і завдяки такій допомозі господарство Попаснянського водоканалу має загалом задовільний стан, критичні несправності усунено.

Завершується досить масштабна реконструкція Петрівської насосної станції. «Її експлуатують уже понад 40 років, вона мала чи не стовідсоткове зношення. А проведена реконструкція забезпечить безперебійне водопостачання по обидва боки лінії розмежування і дасть змогу працювати ще багато років», — підкреслює головний інженер КП «Попаснянський водоканал».

Відчутну вигоду від новацій отримає й українська Попасна, бо прифронтове місто потерпає від спраги. Вода надходить сюди за двома напрямками, один із яких розташовано фактично вздовж лінії розмежування. Нині саме за допомогою міжнародних організацій споруджують нову систему трубопроводу, що дасть змогу обійти стару ділянку, яка стала небезпечною через прифронтове розташування. А це допоможе переробити схему подачі води в Попасній, і тоді тутешні жителі отримуватимуть воду повний світловий день, без усіляких графіків.

«Вважаю, що 2019 рік був успішним для нашого підприємства, — підкреслює Сергій Алексєєв. — З огляду на підтримку МКЧХ і в подальшому, ми вже налаштовані не латати дірки, а розвивати своє підприємство. Тепер це можливо».

Справи гуманітарні

МКЧХ має багато проєктів, спрямованих на забезпечення гідних умов життя людей, які страждають від наслідків конфлікту по обидва боки лінії розмежування, зокрема на Луганщині.

«Доступ до питної води — одна з основних гуманітарних потреб, і МКЧХ зосередив зусилля на Луганщині на підтримці підприємств водопостачання та усуненні проблем з організацією водопостачання населенню по обидва боки лінії розмежування», — каже Себастьян Фюстьє.

За його словами, у період конфлікту МКЧХ забезпечив Попаснянський водоканал трубами, технікою та обладнанням для ремонтних робіт, паливом, покрівельними матеріалами, приладами обліку води, пристроями для пошуку втрат води та реагентами.

МКЧХ встановив дві нові водонапірні башти у Попасній замість зруйнованої обстрілами. У Кримському та на КПВВ «Станиця Луганська» пробурено свердловини, тривають роботи із забезпечення водою медичних установ, розташованих уздовж лінії розмежування.

Цього року МКЧХ надав речовини для знезараження води представникам ДСНС, оскільки вони доставляють воду населенню у надзвичайних ситуаціях. Лише на реконструкцію Петрівської насосної станції загальний обсяг наданих МКЧХ коштів на проєкт становив 200 тисяч доларів.

«Це один з найбільших наших проєктів на Луганщині за обсягом виконаних робіт і за вартістю», — підкреслив Себастьян Фюстьє.

На Луганщині поранено двох водників

ТИМ ЧАСОМПрацівники комунального підприємства «Луганськвода» проводили ремонтні роботи поблизу залізничної станції Кіндрашівська, коли пролунали постріли з автоматичного станкового гранатомета АГС-17.

Як повідомляє пресцентр Об’єднаних сил, з українського боку було надано гарантії на неухильне дотримання режиму «Тиша» з ранку до 17.00.

«Російські окупанти вдалися до провокації з метою дискредитації військових Об’єднаних сил», — ідеться у повідомленні.

Пресцентр Об’єднаних сил підкреслює, що від місця, де зафіксовано обстріл, до найближчих позицій українських військовослужбовців — понад дві з половиною тисячі метрів. За тактико-технічними характеристиками постріли з АГС-17 мають прицільну дальність 1700 метрів, а максимальна дальність польоту — 2100 метрів (з пострілом ГПД-30).

Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua