Напевно, мало хто з пересічних громадян рахував, скільки коштує його денний раціон. Однак і без розрахунків зрозуміло, що це аж ніяк не 9—10 гривень. Натомість наші можновладці вважають, що такої суми достатньо, щоб нагодувати хворих у лікарні, зокрема бійців АТО, які лікуються не у військових шпиталях.

«Умови тут добрі, персонал уважний. А ось харчування… Один раз я спробував проекспериментувати, пішов у лікарняну їдальню, скуштував манної каші. На цьому експеримент завершився: я люблю манку, але не люблю воду на манці. Щоправда, останнім часом почали навіть сардельки давати, — розповідає кореспондентові «УК» артилерист з Вінниці Віктор, який лікується в шостій міській клінічній лікарні Дніпропетровська. 

— Але ми без претензій, розуміємо, що на трохи більш як дев’ять гривень бійця складно нагодувати. Спілкувалися з побратимами, які лежать у військовому шпиталі, — і м’ясо, і фрукти, і овочі їм дають у їдальні. А нас із першого дня лікування поставили на волонтерське забезпечення. Одразу дівчата підійшли, одягли, запропонували чай, каву, бутерброди тощо. До речі, волонтери враховують, що нам можна їсти, а що ні за станом здоров’я».

У волонтерському центрі Дніпропетровської міської лікарні №6. Наталія та Андрій Єжови, їхні сини Ваня і Коля й Тетяна Хорошун (праворуч).

Волонтерський центр відкрили після Іловайська

Як і багато інших лікарень прифронтового Дніпропетровська, «шістка» приймає на лікування багато бійців із зони АТО. Після подій під Іловайськом 30 серпня минулого року сюди тільки за одну добу привезли близько 150 поранених з різними ступенями ушкоджень. Побачивши, як по вулицях міста мчать одна за одною швидкі, до лікарні почали приходити містяни і пропонувати допомогу. Також медики обдзвонили своїх знайомих, потім кинули повідомлення в соціальних мережах. Того дня допомагати пораненим прийшли кілька сотень людей — йшли навіть цілими сім’ями. Тоді в шостій лікарні й з’явився волонтерський центр. Нині в ньому постійно чергують п’ятеро координаторів і близько десяти постійних волонтерів. Крім них час від часу хтось дзвонить і пропонує чимось допомогти. Волонтери годують, вдягають і взувають поранених бійців. Збирають кошти на благодійний рахунок лікарні, через який закуповують медикаменти, якщо в них є потреба.

— Це бабусі в селах подіставали старі запаси тканин і пошили з неї солдатам шорти, — пояснює координатор волонтерського центру журналіст Лариса Токар, побачивши мій зацікавлений погляд на щойно принесений пакунок. — Постійно отримуємо також посилки від мами, яка втратила на війні сина. Це Тетяна Перетятько, керівник громадської організації солдатських матерів з Корсунь-Шевченківського. З нею познайомилися, коли я збирала кошти для бійця. Жінка подзвонила і сказала, що жителі її міста зібрали для солдатів одяг, продукти і надішлють все нам.

Уся родина підприємця Андрія Єжова, який займається очищенням питної води, допомагає військовим: дружина Наталя, маленькі сини Іван та Микола. Починаючи з іловайських подій вони постачають у волонтерський центр «шістки» та у дніпропетровську лікарню МВС бутильовану воду. А пенсіонерка Тетяна Хорошун дивилася по телевізору сюжети про наших солдатів, волонтерів, і не витримала. З лютого цього року жінка раз-два на тиждень готує для військових пацієнтів шостої лікарні обіди. А її 84-річна свекруха регулярно пече солдатам смачнючі пиріжки!  «Готую я з запасом, враховуючи з кількість людей. Адже буває, що ще хворі надходять, — розповідає Тетяна Василівна. — Продукти закуповую на зібрані кошти, а коли їх не вистачає, додаю свої».

Обід від волонтерів ну дуже смачний! Фото автора

Як розподілити кошти у межах обмеженого

«З початку бойових дій на сході України наш медичний заклад прийняв близько тисячі військових — із соматичними захворюваннями та поранених з різними ушкодженнями, — розповідає в. о. головного лікаря Дніпропетровської шостої міської клінічної лікарні Тетяна Подвігіна. — Приймаємо всіх, кого до нас скеровують. Останнім часом зростає кількість бійців АТО із соматичними патологіями як у гострій формі, так і з загостреннями хронічних захворювань. На сьогодні (22 липня. — Авт.) у нас лікуються 49 таких пацієнтів. Багато військових потрапляє у неврологічне відділення, де зокрема лікують наслідки мінно-вибухових уражень. Хоч би хто до нас звернувся, наших потужностей для надання медичної допомоги достатньо. Незважаючи на збільшення хворих за рахунок військових, всі відділення працюють. Ми вже прилаштувалися до цього, інколи робимо перерозподіл бюджету».

Комунальний заклад «Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня Дніпропетровської обласної ради» у зв’язку з реорганізацією, обумовленою пілотним упровадженням в регіоні так званої медичної реформи, останні кілька років фінансується то з міського, то з обласного бюджетів. Нині — з міського. На харчування пацієнтів у медичному закладі донедавна було передбачено 9,56 гривні на добу. При чому до початку липня цього року цифра була ще нижчою — 7 гривень. Трохи збільшити витрати на харчування дало змогу відповідне розпорядження Дніпропетровської міськради, згідно з яким лікарня може перерозподіляти кошти на такі цілі в межах свого бюджету. Найближчим часом тут планують годувати хворих уже за 13,2 гривні на добу.

«Незважаючи на брак коштів, намагаємося нагодувати хворих, наші кухарі знають свою справу. Зважте й на те, що це харчування в лікувальному закладі, здебільшого дієтичне. Багато нам допомагають волонтери, спонсори, депутати, прості люди. Наприклад, узимку з Волині прислали три фури з продуктами для лікарень Дніпропетровська, де лікуються бійці АТО», — каже Тетяна Володимирівна.

Якщо хворі солдати мають посвідчення учасника бойових дій, то їх прирівнюють до ветеранів Другої світової і годують за 35 гривень на день. Але таких небагато. «Більшість хлопців сюди потрапляють прямо з передової, тож відповідного посвідчення ще не мають. На харчування тих, кого лікують у шпиталях, за офіційними даними, Міноборони спрямовує 50—65 гривень на добу. Істотна різниця із цивільними лікарнями і щодо медикаментів», — зазначає Лариса Токар.

Скільки обіцяного чекати?

Під час робочого візиту Прем’єр-міністра до Дніпропетровська 21 липня волонтерка закликала його звернути увагу на цю проблему. Арсеній Яценюк відповів: «Ми почули вас. Обов’язково це питання вирішимо». Між тим, ще в січні поточного року міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі під час робочого візиту до Дніпропетровська, коментуючи ситуацію з відомчими медичними закладами, зазначав, що не можна ділити людей на категорії. Керівник МОЗ відвідав тоді й госпіталь, де спеціально з’ясував, як там харчуються поранені. За його словами, фінансування харчування у шпиталі в 5—6 разів краще, ніж у звичайних лікарнях.

На запитання, чи можна годувати поранених у медзакладах МОЗ хоча б на рівні учасників Другої світової війни, Квіташвілі сказав: «Мені розповідають такі речі, які я не розумію. Як так може бути, що якщо військовий потрапив не в госпіталь, то харчується гірше? Такі питання навіть не обговорюються, їх треба просто вирішувати. Для цього і постанов ніяких не потрібно. Намагатимемося виробити механізм, як спрямовувати гроші, які є в Міноборони, областях, МОЗ, щоб вони йшли в різні лікарні за людиною. Нині за законодавством України це неможливо. У воєнний час такі непродумані рішення мені незрозумілі. Ми придумаємо, як поміняти цю систему».

А поки високопосадовці думають і обіцяють, а народні депутати ніяк не ухвалять необхідних для зміни системи законів, кричущі проблеми вкотре закривають собою волонтери й прості люди. Тобто роблять те, що мала б робити держава.

ДОВІДКА «УК»

У Дніпропетровській облдержадміністрації повідомляють, що за час проведення АТО область прийняла найбільшу в Україні кількість поранених — понад 5,5 тисячі. Здебільшого це жителі інших областей. Кошти на лікування і харчування військовослужбовців у цивільних медустановах не передбачені. Тому з обласного бюджету спрямовано майже 22 мільйони гривень. Це непередбачені витрати, які продовжують зростати, — поранені до цивільних лікарень надходять майже щодня.

«МОЗ має підрахувати обсяг необхідних Дніпропетровщині коштів, а наші цивільні медустанови — укласти договір з Міноборони про надання їм цих грошей. Для впровадження такої системи потрібно внести зміни до постанови Кабміну. Нині порозуміння між облдержадміністрацією та Києвом є, сподіваюся, найближчим часом питання буде вирішено», — повідомив заступник голови Дніпропетровської ОДА Олег Кужман.