Уже півроку схід України перебуває у стані АТО. І якщо спочатку все зводилося до того, що наші піхотинці з автоматами стріляли у так само озброєного ворога, то нині ті часи вже минули. Тепер у сепаратистів є «Буки», «Гради», «Шторми», «Панцирі», «Урагани» та інша важка артилерія. Знищити її можна лише за допомогою авіації.
За словами військових, в Україні вистачає літаків, хоча більшість техніки залишилася нашим військовим ще за часів Радянського Союзу. Та найдивовижніше, на чому наголошують пілоти, які літають у зону бойових дій, це те, що їм доводиться користуватися… паперовими картами, складеними ще у 1957 році! Про яку точність ударів, та й польотів узагалі, можна казати?
Військові знають, що саме їм треба
Саме тому винищувальні авіаційні бригади, які виконують завдання з охорони і оборони столиці та повітряного простору навколо важливих державних об’єктів та роблять вильоти в зону проведення АТО, безпосередньо звернулися по допомогу до волонтерської групи «Повернися живим», яка збирає кошти та закуповує спорядження для допомоги українській армії.
Отже волонтери передали 15 GPS-навігаторів нового покоління виробництва США загальною вартістю близько 30 тисяч доларів (1920 доларів за одиницю, за нинішнім курсом долара — приблизно 450 тисяч гривень) українським льотчикам. Десять навігаторів отримали бійці 40-ї бригади у Василькові та 5 — пілоти 831-ї бригади у Миргороді Полтавської області.
Голова правління Благодійного фонду «Україно! Я за тебе!» Олексій Мушак (фонд виступив оператором проекту) наголосив, що гроші зібрано за тиждень за допомогою оголошення у Фейсбуці та безпосередніх звернень до спонсорів. У столиці гроші жертвували здебільшого підприємці, які переказували їх на рахунок благодійної організації «Повернись живим».
Армія стає справді народною
— Та найприємніше, що кошти (хоч і невеликі — від 50 до 1000 гривень) надсилали і звичайні люди: пенсіонери, студенти, домогосподарки. І цим вони засвідчили, що армія насправді стає народною. Вона воює за нас, а ми допомагаємо їй — кожен у міру сил і можливостей. Тим самим підвищуємо її обороноздатність і боєготовність.
Хтось може запитати, чому саме навігатори, а не, скажімо, бронежилети, шоломи або тепловізори? Ці речі ми також закуповуємо і передаємо до армії вже давно. Але нині розуміємо, що саме бойова авіація є ядром будь-якої військової операції — чи то наступальної, чи то захисної. І коли ми дізналися, що наші льотчики змушені у ХХІ сторіччі користуватися паперовими картами 60-х років минулого століття, зрозуміли, чому бувають проблеми із точністю в таких боях. Питання номер один — якісна GPS-навігація.
Прилади, які ми привезли, дуже зручні. Вони кнопочні, що полегшує користування ними для пілотів. Адже ті літають у спеціальних шкіряних рукавичках, які не пристосовані для сенсорних приладів. А в такому приладі легко прокладати маршрут для літака: як швидше та безпечніше, оминаючи важку артилерію супротивника, дістатися до потрібного місця й так само, після виконання завдання, повернутися додому, а також точніше атакувати. Такі навігатори дають змогу зберегти неушкодженими літаки, які коштують мільйони доларів. Та головне — життя пілотів, адже підготувати висококласного фахівця — це понад 5—7 років. Так, у всіх збройних конфліктах світу намагаються захопити в полон саме пілотів, адже потім за них вимагають дуже високі викупи.
Без високоточної техніки не обійтися
— Навігатор можна закріпити на коліні пілота, адже кабіна винищувача вся зайнята різними приладами і вбудувати туди ще й стаціонарний навігатор практично неможливо, — наголосив Олексій Мушак.
А координатор проекту «Повернись живим» Віталій Дейнега розповів, що сам вже разів із 8 побував у зоні АТО. І на власні очі бачив, що нині ведеться війна артилерії, прямого вогневого контакту вже немає. Отже авіація — це чи не єдина високоточна зброя нашої країни (крім точки у тактичного ракетного комплексу), яка може знищити ціль з точністю до 20 метрів, не зачепивши при цьому житлові будинки.
Ці навігатори дуже стійкі до електронних перешкод, адже ворог у зоні АТО робить усе, щоб заглушити наші радіоприлади. А ще звичайні мобільні навігатори, за типом тих, що встановлюються у автівках, просто не встигають обробляти дані на швидкості літака — в середньому 800 км/год. Ці ж прилади виробляються виключно для авіації. До того ж вони дуже міцні. Якщо пілоту доводиться катапультуватися, навігатор, закріплений на коліні, залишається з ним і не має розбитися від удару об землю. А тому допоможе швидко зорієнтуватися та знайти дорогу до своїх або місце, де його зможуть забрати.
— На майбутнє в наших планах зробити так, щоб усі пілоти, які беруть участь в АТО, отримали ці прилади. Десь протягом місяця ми перекриємо потребу в них усіх українських винищувачів. І будемо працювати далі, адже ще є вертольоти, транспортна авіація, — зазначив Віталій Дейнега.
Вдячні за допомогу
У свою чергу заступник командира повітряного командування Центру з виховної роботи полковник Олександр Біньковський поінформував, що льотний склад частини вже кілька тижнів відпрацював із зразком такого навігатора під час тренувальних польотів і залишився дуже задоволеним. Наступного тижня планується встановити всі отримані навігатори на повітряні машини авіаційних бригад, це літаки Су-25, Су-27 та МіГ-29. Ці GPS значно підвищать боєздатність військових частин та ймовірність того, що льотчик вчасно чітко виконає бойове завдання та повернеться живим.
Пілот зазначив, що протягом багатьох років мирного часу авіація не отримувала такого піклування з боку держави. Так, подекуди оновлювався склад літаків, але нову сучасну техніку пілоти не отримували зовсім. Деякі міністри оборони навіть робили все для того, щоб просто знищити українську авіацію. Тому багато частин були розформовані, як начебто непотрібні. Багатьом висококласним пілотам, які свого часу виконували бойові завдання в Афганістані та в інших «гарячих точках», довелося піти у цивільне життя.
Та нині постало розуміння, що саме авіація є основною ударною силою будь-якого військового конфлікту. А отже нині чимала увага надається модернізації наших літаків та збереженню життя пілотів. Це доводить і конфлікт на сході України, й в інших країнах — в Іраку та ін. Поки авіація не відпрацює, піхота не піде. Після розвалу Союзу на території України залишилося дуже багато льотної техніки, аж до двох повітряних армій: 167 літаків транспортної авіації, полк літаків-заправників та ін. І ті повітряні машини, які використовуються нині в зоні АТО, також ще з тих часів. Тому полковник висловив велику вдячність інженерам і технікам, які утримують їх у належному стані. А із завданнями, які нині є на сході, українські пілоти та інші військові, на його переконання, обов’язково впораються. Ворог буде знищений і наші кордони стануть міцні та мирні.
А пілот, який, зі зрозумілих причин, себе не назвав, зауважив, що вже особисто літав із цим навігатором і повністю підтверджує його надійність. Апарат дозволяє робити душе швидкий «холодний старт» — тобто як тільки навігатор вмикається, супутники ловляться дуже швидко. А це дуже важливо для пілота, адже у повітрі в нього зовсім обмаль часу для цього. І чим швидше це відбувається, тим вища його боєготовність. А ще прилад швидко відшукає місцевість не на аеродромі, де можна здійснити вимушену посадку. Таких доріг, за його словами, ще за радянських часів побудовано дуже багато, а ось відшукати їх у повітрі без навігатора — майже неможливо. І додав, що в автономному режимі навігатор працює три години (можливості акумулятора), чого в принципі вистачає, щоб виконати бойове завдання.
Від автора. Журналістам надали змогу зблизька роздивитися два літаки МіГ та Су, які, як пояснили військовики, воюють у парі. Найбільші враження, звісно, були від того, коли дозволили посидіти у кабіні МіГа. Безліч різноманітних надскладних приладів, що просто розбігаються очі. Саме в цю мить зрозуміла, що підготувати висококласного пілота — то справді робота нелегка, тривала і копітка. Та зосереджене і водночас радісне обличчя пілота, його бойовий патріотичний настрій ще раз запевнили, що справді так — переможемо.