Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зробила офіційну заяву про те, що ЄС разом з партнерами розробить план конфіскації заморожених російських активів, щоб потім передати їх на відбудову України та для компенсації збитків, завданих війною рф.

«росія має фінансово заплатити за руйнування, які вона спричинила. Збитки, завдані Україні, оцінюють у 600 мільярдів євро. росія та її олігархи мають компенсувати Україні збитки та покрити витрати на відновлення країни», — заявила Урсула фон дер Ляєн. За її словами, ЄС та його партнери заблокували 300 мільярдів євро резервів російського центрального банку та заморозили активів російських олігархів на 19 мільярдів євро.  Вона зауважила, що ЄС міг би створити структуру для управління цими коштами.

 «Потім ми використали б отримані кошти для України. А після зняття санкцій ці кошти слід використати для того, щоб росія виплатила повну компенсацію за збитки, завдані Україні», — зазначила очільниця Єврокомісії. Вона уточнила, що ЄС працюватиме над міжнародною угодою спільно з партнерами, щоб зробити законною конфіскацію російських грошей.

У березні 2022 року Єврокомісія створила робочу групу Freeze and Sieze («Заморозити та конфіскувати») для того, щоб координувати дії держав-членів та партнерів щодо російських активів у ЄС. Саме за допомогою цієї групи Заходу вдалося заморозити державні активи рф та приватні кошти російських олігархів. Щоб ці гроші працювали на відбудову України, Єврокомісія пропонує створити спеціальний орган, який міг би управляти конфіскованими грошима рф, інвестувати їх і використовувати отримані кошти на користь України.

Щодо заморожених активів російського центробанку, то їх не так просто конфіскувати, оскільки вони, відповідно до міжнародного права, мають спеціальний юрисдикційний імунітет іноземних держав, тобто використати їх без згоди самої рф неможливо. Тому в Єврокомісії пропонують у довгостроковій перспективі після скасування санкцій проти рф повернути активи центробанку росії, щоб москва могла відшкодувати завдані нею збитки. Умови компенсації та репарацій Україні від рф потрібно прописати в мирній угоді. Свої пропозиції того, як зробити конфіскацію коштів росії на користь України законною, Єврокомісія розішле державам-членам для обговорення.

Генасамблея ООН має відіграти свою роль

Другий складний юридичний момент, над яким активно працюють у Брюсселі, — створення міжнародного спецтрибуналу для судового переслідування винних у злочині агресії, тобто керівної верхівки рф.

Як відомо, Україна, а також 14 держав-членів ЄС уже розпочали розслідування міжнародних злочинів, які скоїла росія. Усі держави-члени ЄС є сторонами Міжнародного кримінального суду, і блок повністю підтримує діяльність МКС у його розслідуванні воєнних злочинів і злочинів проти людства в Україні. Проте росія не визнає юрисдикцію МКС, а це означає, що злочин агресії, який скоїло найвище політичне і військове керівництво рф, не може переслідувати цей судовий орган.

Тому в Єврокомісії пропонують альтернативні варіанти притягнення до відповідальності путіна і Ко. Одним з них може бути створення спеціального незалежного міжнародного трибуналу на основі багатостороннього договору між Україною та її партнерами. Інший варіант — створення спеціалізованого суду, інтегрованого на національну систему правосуддя України, до складу якого увійдуть міжнародні судді.

Для реалізації обох цих варіантів необхідно ухвалити спеціальну резолюцію Генасамблеї ООН. Звичайно, можна було б обійтися і рішенням Радбезу ООН. Проте з огляду на парадоксальну ситуацію, що агресор і порушник міжнародного права — росія — досі залишається постійним членом РБ ООН і, маніпулюючи своїм правом вето, фактично не дає цьому органу виконувати його головну функцію з підтримання миру та безпеки, відповідну резолюцію може ухвалити Генасамблея.

Створення спецтрибуналу: більше запитань, ніж відповідей

Напередодні заяви Єврокомісії в підкомітеті Європарламенту з питань захисту прав людини теж відбулися слухання, присвячені шляхам створення міжнародного спецтрибуналу. Співголова Європейської ради міжнародних відносин, колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт наголосив, що злочин агресії — «це мати всіх злочинів», бо всі інші воєнні злочини похідні від нього. Карл Більдт нагадав, що такого висновку дійшли ще під час Нюрнберзького процесу. Тоді наголосили, що злочин агресії — верховний злочин в ієрархії міжнародного права. Він зазначив, що ні в кого з міжнародних партнерів України не виникає жодних вагань необхідності притягнути до відповідальності російське керівництво за розв’язання агресивної, нічим не спровокованої війни.

Професор публічного міжнародного права Вільного університету Брюсселя Вайос Кутруліс зазначив, що створення спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України — «безпрецедентна ситуація передусім з огляду на кількість злочинів, які скоїла росія, і на реакцію міжнародної спільноти». Він зауважив, що в новій історії вже траплялися випадки створення міжнародних трибуналів, зокрема щодо Руанди та колишньої Югославії.

«Але жодну з цих ситуацій не можна перенести на ситуацію з Україною, і жодні аналогії тут недоречні», — сказав правник.

Попри юридичні нюанси створення самого судового органу, який зможе судити обвинувачуваних у злочині агресії, постає серйозне питання імунітету високих державних посадовців, яке, схоже, вирішити доволі складно. За словами професора Кутруліса, всі особи, якій обіймають вищі державні посади, мають абсолютний імунітет проти переслідування за будь-які злочини доти, доки перебувають на посадах. Правник зазначає, що можна «створити нову широку інтерпретацію ситуації і зробити виняток для переслідування державних керівників за злочин агресії. Але проблема полягатиме в тому, що тоді кожен чинний президент опиниться під загрозою, що його може переслідувати в судовому порядку кожен створений трибунал».