КАЗЕННИЙ МЕТР

Кореспондент «УК» з’ясувала, в яких умовах мешкають столичні спудеї та як гуртожитки
готуються до прийому футбольних фанів

Різким запахом фарби та свіжої штукатурки зустрічають своїх мешканців столичні гуртожитки — в деяких з них ще тривають ремонтні роботи. Причому якщо одні приміщення лише освіжили за допомогою косметичних ремонтів, інші зазнали грунтовнішого «перевтілення» — там студенти не можуть натішитися значно покращеними умовами проживання.

Втім, в окремих вишах досі залишається проблема поселення студентів. Хоч улітку армія вступників була вдвічі меншою, ніж торік, топові університети особливого зменшення кількості абітурієнтів не відчули. А в деяких гуртожитках молодих людей вже потіснили… іноземні вболівальники, які завітають до України навесні 2012-го, — тут до хлібосольного прийому євротуристів шаленими темпами роблять євроремонт, щоб не шокувати їх побутом вітчизняного студента.

Після якісного ремонту умови в гуртожитках стануть значно кращим. Фото з сайту narod.ru

Блага для всіх

«Подивіться, які ми двері встановили, повністю заново зробили вхід до гуртожитку, вивели сигналізацію», — перекрикуючи завивання дрилі з гордістю демонструє обнови директор студмістечка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Володимир Прохоренко. Тут, у гуртожитку №7, ще працюють будівельники — залишилися дрібні недоробки. «У будівлі, якій понад півстоліття, нарешті зробили капітальний ремонт, причому коштом університету — виділили 8 млн грн», — продовжує екскурсію Володимир Олексійович і додає, що загалом виш має 20 гуртожитків, але не всі знаходяться на території студмістечка — є ще на вулиці Єреванській і Мельникова. Причому студенти проживають у базових гуртожитках, закріплених за відповідним факультетом. Сьомий став другим домом для геологів та істориків.

Крокуючи довгими, щойно пофарбованими коридорами, завідуюча Катерина Білик по черзі відчиняє двері до затишних, оновлених приміщень: тут юнаки і дівчата поринають у світ літератури, тут відзначають дні народження, проводять інші заходи. Та найбільше тішать око студентська кухня з новими плитами, мийками, відремонтовані душові кімнати, сучасні пральні машини, які чекали на встановлення аж 4 роки. Що й казати — всюди виблискує  плитка, пахнуть меблі й штукатурка. Цікаво, в яких умовах студенти мешкали раніше? «І не питайте! — зітхає Катерина Василівна. — Адже це найстаріший гуртожиток — 1959 року з коридорною системою, він дуже довго чекав на капремонт». Житлові кімнати з двоярусними ліжками дають знати: студенти мешкають по четверо, загалом у гуртожитку можуть розмістити до 640 чоловік і дуже пишаються, що саме в цих стінах студентом мешкав теперішній ректор університету Леонід Губерський.

Майбутнім економістам, які проживають в 10-му гуртожитку, пощастило ще більше — відтепер вони митимуться в… сучасних душових кабінах (вартістю понад 1,6 тис грн кожна), у приміщенні також повністю міняють всі труби та сантехніку. Причому коштом факультету. Та це далеко не всі блага для студента — в 2-му корпусі навіть є спортивна зала з тренажерами.

«Раніше в гуртожитки ніхто коштів не вкладав. Вважали, що треба виділяти гроші лише на науку, інші напрямки, а не покращувати умови проживання. Але ж студент проводить одну частину доби на заняттях, а весь інший час перебуває в гуртожитку, — переконаний Володимир Прохоренко. — Тому, окрім проведення капремонтів будівельниками, в шести гуртожитках студенти власноруч зробили косметичний ремонти (поклеїли шпалери в кімнатах, пофарбували коридори тощо). Це в нас вже другий рік працюють студентські будівельні загони. Найкраще вони впоралися в четвертому, восьмому і дев’ятому корпусах».

Кому ліжко-місце?

Дорогою до найбільшого будівельного «майданчика» студмістечка його очільник ділиться планами щодо впорядкування значної території та розповідає, що актуальною проблемою залишається поселення спудеїв. Хоч у виші вже знайшли місця для майже 100% і бюджетників, і контрактників, залишилося влаштувати 50 філологів. За словами Прохоренка, вже незабаром вони матимуть дах над головою — саме впродовж вересня дехто кидає місця в гуртожитку і йде знімати квартиру, одружується — це, мовляв, життя.

Інша проблема — студентам підняли плату за проживання: коли вони прийшли навчатися на 1 курс, платили 60—70 грн на місяць, зараз — 175 грн. Але ж енергоносії постійно дорожчають. І ректорат знову буде змушений підвищувати вартість проживання в гуртожитку. Втім, є норма, згідно якої ця плата не повинна перевищувати 40% від стипендії.

Жовто-блакитна гостинність

Нарешті перед нами «виросла» дев’ятиповерхова будівля з новими вікнами — саме цей гуртожиток №19 наступної весни прихистить футбольних уболівальників, які приїдуть на фінал Євро-2012. А поки що тут тривають грандіозні зміни — тільки увити, від старого приміщення залишаться лише стіни! Міняють усе: підводять до будівлі нові труби, роблять «розводку» всередині системи гарячого опалення та холодної води, електрики, кладуть нову плитку, встановлюють сантехніку, заведуть Інтернет, придбають нові меблі. А ще помешкання зустріне іноземних гостей оригінальним фасадом — з жовто-блакитними балконами. «На все це виділили 40 млн грн, деякі кімнати майже готові. Загалом тут 104 тримісні і 123 двомісні кімнати, — розповідає директор студмістечка. — Щоб зробити такий ремонт, мешканців гуртожитку — а це студенти, сім’ї аспірантів, викладачів — заздалегідь відселили до інших гуртожитків. Ніхто не залишився на вулиці». Приміщення має бути готовим вже до Нового року, а після закінчення чемпіонату цими суперумовами користуватимуться студенти вишу.

ЯКЩО РОЗІБРАТИСЯ

З речами — на вихід!

Втім, спудеї окремих ВНЗ скаржаться, що взагалі залишилися без місця у гуртожитку. «Нас фактично вигнали надвір — сказали, що в приміщенні ще два тижні триватиме ремонт, а потім таки поселять. Але будівельники запевнили, мовляв, ремонтують до Євро-2012 і закінчать роботи лише наприкінці року. Куди нам іти? Ми не маємо стільки грошей, щоб знімати в столиці квартиру», — бідкається студентка Київського нацуніверситету культури і мистецтв.

«Усі виші, які надають гуртожитки для розміщення уболівальників, заздалегідь попередили своїх студентів про проведення ремонтних робіт — щоб ті мали час підшукати собі житло, — розповідає координатор Громадської ініціативи «Студентський захист» Андрій Черних. — Якщо ж оцінювати загалом умови проживання студентів у звичайних гуртожитках, на жаль, вони не найкращі, оскільки виші найчастіше можуть зробити лише косметичні ремонти. Не кажучи вже про будівництво нових гуртожитків».

А ТИМ ЧАСОМ

Терпи, молодь!

Павло КУЩ,
«Урядовий кур’єр»

ДОНЕЦЬК. Улітку наступного року в студентських гуртожитках Донецька для гостей Євро-2012 запропонують заздалегідь підготовлені 10 559 тис. місць. Найбільше туристів планують приймати в студмістечку Донецького нацуніверситету — 4 118 місць, у гуртожитках Донецького національного технічного університету — 1300, Донецької державної академії управління — 712 та інших вишів. Само собою, важко навіть уявити, що гостей могли б поселити в місцевих «гуртягах» без попереднього ремонту та реконструкції приміщень. Тому ще торік розпочалося «велике переселення». Приміром, тільки для «переселенців» з ДонНУ потрібно було відшукати 2 тисячі 800 місць. Де саме? У гуртожитках інших тутешніх вишів, технікумів та училищ. Тож кімнати окремих гуртожитків після «ущільнення» іноді нагадують казкову рукавичку.

– Проблеми незручностей, звичайно, є, — погоджується начальник головного управління освіти та науки Донецької ОДА Юрій Соловйов. — Адже треба звільняти місця в гуртожитках для ремонтних робіт. Приміром, студентів гуртожитку № 6 Донецького державного університету управління тимчасово переселять до гуртожитків місцевих професійно-технічних училищ. Загалом скарг чи звернень від студентів немає. Молоді люди добре розуміють — це тимчасово. Зате потім вони мешкатимуть у значно кращих умовах, ніж раніше. Як, зокрема, вже мешкають у відремонтованому гуртожитку Донецького педколеджу. Раніше з приміщення студентів відселили на цілий навчальний рік. Тепер вони вже повернулися і не натішаться комфортними умовами.

Докорінні зміни відбулися й у гуртожитку № 5 Донецького нацуніверситету економіки та торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського. На двох поверхах повністю завершили ремонт, встановили нові меблі і, як кажуть студенти, ще за рік до початку Євро-2012 вони почали жити «як у Європі».