Голова наглядової ради
Їприватного акціонерного товариства
«Одеська кіностудія»
Юрій НІКІТІН
Над входом у білу чепурну будівлю Одеської кіностудії зі студійною емблемою легкокрилого вітрильника в останні роки часто вішають оголошення: «Тут знімається кіно». Кіностудія, яка знімала кіно про москвича Жеглова з МУРу, і сьогодні привертає увагу росіян. Наприклад, в Одесі «народилася» більшість частин фільму «Ліквідація». А увагу міжнародної громадськості у 2007 році привернула стрічка Єви Нейман «Біля річки», знята на березі Чорного моря. Вона на 36-му Роттердамському кінофестивалі зайняла одне з призових місць.
Разом з тим, за огорожею Одеської кіностудії у явному дисонансі з нещодавно відреконструйованою фігурою хлопчика — Нарциса (робота зі справжнього італійського мармуру, якій виповнилося 115 років!) «маячить» недобуд радянських часів. Його нинішнє керівництво готове продати інвестору, а отримані кошти вкласти на благо українського кіновиробництва. Про плани і здобутки кіностудії зі знаменитим іменем розмовляємо з головою наглядової ради акціонерного товариства «Одеська кіностудія» Юрієм НІКІТІНИМ.
— Одеська кіностудія — експериментальний проект державно-приватного партнерства у культурній галузі. Як ви оцінюєте його?
— Позаяк у держави немає можливості фінансувати кіностудію, цей проект пілотний з апробації механізму взаємодії держави і приватного інвестора у сфері кінокультури. Наразі він реалізований на 60%. У разі вдалого його завершення досвід, можливо, розповсюдиться й на інші вітчизняні кіностудії. Якби наша кіностудія залишилася держпідприємством, то вона би померла. А ми, незважаючи на кризу, залишаємося на ринку. Держава як внесок у статутний капітал акціонерного товариства передала цілісний майновий комплекс держпідприємства «Одеська кіностудія художніх фільмів», а другий акціонер — ТОВ «Нова кіностудія» — 31,1 мільйона гривень. Завдяки цим коштам модернізовано кіностудію, закуплено кінознімальне обладнання, що дає змогу надавати відповідні послуги. Останнім часом кіностудія реалізує щорічно 5—6 проектів.
— Ви поєднуєте посаду голови наглядової ради приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія» і її корпоративного секретаря. Які ваші основні завдання?
— Оскільки в нашому акціонерному товаристві лише два акціонери, плануємо у 2014 році з метою більш плідної співпраці держави та приватного акціонера зробити окрему посаду корпоративного секретаря. Завдання держави як акціонера — зберегти кіностудію, яка б сприяла розвитку національного кінематографа. А для приватного інвестора — бізнесмена Сергія Тарути, який вклав з 2005 року у розвиток Одеської кіностудії 8 мільйонів доларів, це проект скоріше іміджевий. Кіностудія може більш ефективно запрацювати у такому ланцюжку: виробнича база, продюсери, покази у кінотеатрах, договори з телеканалами.
Одеська кіностудія планує надати можливість молодим знімати дебютне кіно. Фото з сайту xpres.ua
— Чи не важко корпоративному секретарю ладнати з творчими людьми?
— Зовсім не важко. Більше того, нинішній генеральний директор Одеської кіностудії Андрій Звєрєв у недавньому минулому теж обіймав посаду корпоративного секретаря у холдингу «Укрстальконструкція» (до нього входять п’ять великих підприємств). Виявляється, економісти, фінансисти та юристи і творчі люди можуть дуже плідно співпрацювати.
— Якщо в радянські часи на кіностудіях знімали режисери, то з переходом на ринкову економіку Україна взяла курс на принципи західного продюсерського кіно.
— На Одеській кіностудії все також віддане на відкуп продюсерам, які займаються організацією зйомок фільму. Продюсер від англійського producer — виробник, товаровиробник, фахівець, який бере безпосередню участь у виробництві проекту, регулює фінансові, адміністративні, технологічні, творчі або юридичні аспекти діяльності. Наприклад, всі кіностудії у Голлівуді працюють як рентні майданчики, які надають послуги знімальним групам. Для цього необхідно мати потужну виробничу базу.
— Які плани у кіностудії?
— Уже рік ми розвиваємо артнапрям — екскурсійні програми на базі декорацій кіностудії (щось на кшталт київського музею, експериментаніуму, де замість хімічних лабораторій наявні «кіношні»). На кіностудії діє кінозал, де проводять два сеанси на день і показують некасове кіно, у якого є свій глядач (наприклад, це люди, які втомилися від екшн-кіно, творча молодь та інші). У середині літа завершиться проект зі створення арт-центру у павільйоні української кіноакторки Віри Холодної. Його стіни будуть одягнені в екрани і проектори, і там можна буде проводити будь-які заходи, починаючи від Віденського балу до концерту сучасного джазового ансамблю. Потрібно диверсифікувати послуги, які може надати кінокомплекс, щоб це було не лише кіномистецтво, а й послуги туристичного бізнесу. Організовувати різні заходи, в тому числі концертну діяльність. У планах дій — на базі нашої кіностудії надати можливість молодим спеціалістам знімати дебютне кіно. Взимку проведено конкурс серед молодих сценаристів та режисерів. Журі відібрало десять проектів, які направлені до Державного агентства з питань кіно України для отримання державної підтримки. У нас на кіностудії є повір’я, що, якщо обійняти одну зі сторічних тополь, вона зніме всі хвороби і надасть силу. Думаю, з таким деревом її «мешканцям» має завжди щастити.
Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»
ДОВІДКА «УК»
В Україні налічується чотири державні кіностудії (Національна кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка, Національна кінематека України, Українська кіностудія анімаційних фільмів, Українська студія хронікально-документальних фільмів) та понад 20 кіностудій недержавної форми власності.
«Загальнодержавною програмою розвитку національної кіноіндустрії на 2003—2007 роки» було передбачено та у 2005 році реалізовано проект зі створення на базі державного підприємства «Одеська кіностудія художніх фільмів» акціонерного товариства «Одеська кіностудія». Її співвласники — держава в особі Фонду державного майна (50% + 1 акція) і приватний акціонер ТОВ «Нова кіностудія» (йому належить 50% -1 акція).
У 2013 році у штаті «Одеської кіностудії» працюють сто співробітників.
«Одеська кіностудія» створена в 1907 році на базі кіноательє «Мірограф», а як кіностудія організована у 1919 на приватних кінофабриках. У 2005 реорганізована у закрите акціонерне товариство, а у 2011 році — у приватне акціонерне товариство, в якому державі належить контрольний пакет акцій.
Одеська кіностудія художніх фільмів — одна з найстаріших кіностудій Російської імперії і СРСР. На ній знімали фільми «Назар Стодоля», «Кармелюк», «Д’Артаньян і три мушкетери», «Десять негренят», «Життя та дивовижні пригоди Робінзона Крузо», «Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна», «Місце зустрічі змінити не можна».
ДОСЬЄ «УК»
Юрій НІКІТІН. Народився у 1970 році у Києві. Закінчив у 1995 році Київський політехнічний інститут за спеціальностями «інженер-металург» та «юрист». З 1995 року працює у Фонді державного майна України. Нині начальник управління договірного менеджменту ФДМУ і представляє інтереси держави на ПрАТ «Одеська кіностудія» як голова наглядової ради.