ПЕРСПЕКТИВА

Україна має всі шанси стати другою в світі за експортом зернових у цьому
маркетинговому році
 

Про це заявив президент Української аграрної конфедерації, голова Ради підприємців при Кабміні Леонід Козаченко під час Третього міжнародного конгресу «Зерновий олімп».

Географія поставок розширилася

За словами Л. Козаченка, показники залежатимуть насамперед від роботи державних органів.

«Більшість проблем, які виникають у логістиці, фінансуванні, залежать від роботи державних органів. Тому, подолавши їх, зможемо перевищити двадцятимільйонний рубіж і вийти на другу сходинку світових експортерів, на якій були два роки тому», — зауважив він, додавши, що крім традиційних ринків, Україна нині відновлює «екзотичні» сегменти світового ринку, чому сприяє світова кон’юнктура.

Керівник аналітичного департаменту консалтингової агенції ААА Марія Колесник у коментарі «УК» підтвердила, що це можливо, зважаючи на скасування стримуючих факторів експорту та розширення його географії.

— Європейська пшениця стала неконкурентоспроможною відносно української, бо якість останньої підвищилась, а ціна нижча, адже ми завжди торгували з дисконтом. Тому є всі шанси  посунути Францію з її ринків, — вважає експерт. — Крім того, вже нині Україна продає зернові не лише на традиційних ринках — у Північній Африці та арабських країнах, а й у Бангладеш і на багатий Далекий Схід, що раніше купував ячмінь та пшеницю в Австралії, а кукурудзу у США (в цих країнах урожай і його якість  нижчі, ніж прогнозували). Таким чином українське зерно виграє за якістю (50% пшениці — продовольча) і ціною. Зокрема в Японії та Південній Кореї виграно кілька тендерів по кукурудзі, — зауважила Марія Колесник, уточнивши, що урожай останньої майже вдвічі більший, ніж торік (20 млн тонн проти 12 млн тонн у 2010 р.).

— Нам треба активізувати всі напрямки, і не лише суб’єктам господарювання та експортерам, а й Кабміну, бо в деякі країни постачати можна лише після домовленостей на рівні урядів. Наприклад, у Китай, — уточнила аналітик. — Наскільки мені відомо, Піднебесна зацікавлена у придбанні українського зерна, але остаточних домовленостей ще не досягнуто. Це той напрямок, за який має відповідати виключно уряд.

Крім того, знаючи про проблеми з наповненням бюджету на наступний рік, є побоювання, чи не буде ніяких урядових нововведень з 1 січня 2012 р. «Якщо ніяких перешкод не буде, то потенціал експорту — 25 млн тонн і більше», — підсумувала М. Колесник, додавши, що потужності портів нині 3,5 млн тонн за місяць. 

Нашій кукурудзі віддають перевагу на світових ринках. Фото з сайту visualphotos.com

Брак вагонів — на заваді

Голова Української зернової асоціації Володимир Клименко дещо скромніший у своїх прогнозах.

— Експортну програму (а це 27 млн тонн зернових, або 32 млн тонн разом з олійними, шротами, продуктами переробки зерна тощо) у повному обсязі виконати не можемо з технічних причин, — зауважив він. — Через непродумані владні рішення вже втрачено чотири місяці.  До того ж, нині бракує вагонів для транспортування зер?на, і вийти на потрібні темпи експорту 2,8—3 млн тонн за місяць ми поки що не можемо. При заявці експортерів у 2,5 тис. вагонів на добу Укрзалізниця дає лише 1,2 тис. У парку Укрзалізниці нині 11,7 тис. вагонів-зерновозів, з яких тиждень тому 1,7 тис. були в ремонті, 1,5 тис. — за межами України.

«Україна зможе експортувати 20 млн тонн до 1 липня 2012 року (кінець МР. — Авт.), — вважає він. — І це за умови, якщо до нового року, як обіцяє Укрзалізниця,  відремонтують  вагони для перевезення зерна, державні служби (карантинна, ветеринарна, хлібна інспекція, прикордонники, митники, Укрзалізниця, елеватори) якісно надаватимуть послуги, а не чекатимуть подачок, держава не вводитиме мита і квоти».

Не забувайте ще, що нині у підвішеному стані озимі, нагадав В. Клименко. Тож уже нині держава розглядає можливість зробити 10 млн тонн запасів зернових. Не зрозуміло лише, де їх зберігатимуть.  Якщо так станеться, то на кінець року обсяги експорту становитимуть лише близько 10 млн тонн.

Поки Росія не завершить експорт пшениці, а зробити це вона планує до нового року, досягши відмітки 20 млн тонн, експорт буде доволі млявим, — каже В. Клименко. Адже наша сусідка його стимулює. Там діє автоматичне 10% повернення  ПДВ ($30 при ціні $300/тонна) і плаваючий курс. Та й ціни на пшеницю на Чиказькій біржі з липня впали на 20-30%. Тож нині всі зусилля треба сконцентрувати на кукурудзі, яку можемо вигідно експортувати на нові ринки збуту, дещо посунувши США.  Адже вже навесні може з’явитись конкурент: на ринок вийде аргентинська кукурудза.