У вівторок 309 народних депутатів підтримали закон №3404 «Про внесення змін до розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель».
Ухвалений закон передбачає, що до набрання чинності Закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», але не раніше, ніж 1 січня 2017 року, заборонено купівлю-продаж земділянок сільгосппризначення державної та комунальної власності. Під час обговорення закону керівник парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий із фракції БПП запропонував, щоб Кабмін розробив усі необхідні документи для відкриття ринку землі вже до 1 березня 2016 року.
Повній і тривалій забороні сказали «ні»
Закон вдалось ухвалити в доволі стислі строки значною мірою завдяки тому, що минулого тижня відбулися комітетські слухання шести «земельних» законопроектів. На них було не лише підтримано законопроект №3404 Тараса Кутового, а й запропоновано прийняти консолідоване рішення, щоб погасити поширення панічних настроїв серед населення щодо загрози скупки за безцінь сільгоспземель олігархами, іноземцями та агрохолдингами після закінчення строку мораторію на їх продаж, тобто уже з нового року.
Попри те що продаж землі із закінченням мораторію був би неможливий, бо бракує базових законів, деякі політичні сили підігрівали ситуацію, малюючи селянам під час місцевих виборів не надто райдужні перспективи автоматичного відкриття ринку землі з 1 січня 2016 року та її скупки.
«Навіть якби мораторію не продовжили, то без Закону «Про обіг земель» землю не можна продавати. Продовження мораторію потрібне, щоб притишити політичні баталії», — пояснив «УК» заступник голови Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко.
Відтермінування на рік, за його словами, дасть змогу парламентаріям у спокійній атмосфері без підігрівання суспільного невдоволення виконати домашнє завдання: підготувати й ухвалити сім базових законопроектів, що дозволять ринку землі запрацювати. Щоб ніхто з політиків більше не міг сказати, що процес не готовий законодавчо, наголосив народний депутат. Він також уточнив, що правового врегулювання потребує насамперед питання відумерлої спадщини, колективної власності, наповнення земельного кадастру реальними даними та вирішення питання з реєстрацією їх у Мін’юсті.
«Коли буде готова вся законодавча база ринку землі, тоді можна приймати політичне рішення, що робити далі: продовжувати мораторій чи ні», — резюмував Олександр Бакуменко.
До речі, до розгляду на засіданні комітету пропонували шість проектів. Найрадикальніші пропонували група депутатів зі «Свободи» із повною забороною купівлі-продажу земель за винятком відчуження державою (проект №2906) та Наталя Королевська з Опоблоку, ініціювавши проведення всеукраїнського референдуму з цього питання (проект №1070-1). При цьому до його проведення купівлю-продаж державних і комунальних сільгоспземель заборонено, крім їх вилучення (викупу) для суспільних потреб, як і земділянок фізичних та юросіб, зміни їх цільового призначення, внесення прав на земділянки до статутних капіталів господарських товариств тощо.
Ще одна група депутатів-свободівців пропонувала продовжити мораторій до 1 січня 2026 року із повною забороною продажу чи відчуження земділянок (проект №1070). Народні обранці із групи «Воля народу» зійшлися на 2026 році. Щоправда, вони наголошували на потребі закріплення цього в постанові Кабміну, обов’язковому ухваленні закону «Про обіг земель» та повній інвентаризації земель (проект №2227).
Юлія Тимошенко пропонувала продовжити мораторій до 2020 року (проект №2791) із правом держави викуповувати земділянки за ринковою вартістю з урахуванням цін у країнах ЄС, де гектар коштує кілька тисяч доларів. Єдине, чого не врахувала депутат, — це дефіцит бюджету, якому навряд чи під силу такі витрати, з огляду на те, що гектар землі у Європі коштує від 7 до 20 тисяч доларів.
Потрібні консенсус і експеримент
«Було б неправильно приймати рішення про зняття мораторію на референдумі. Адже це могло б дати спотворену картину. Містяни могли б «відкрити» ринок землі, тоді як у селян, які є власниками сільгоспнаділів, могла бути інша думка з цього приводу», — пояснив Тарас Кутовий. Що ж до повної заборони продажу, то це теж не вихід, адже агросектор потребує ринку і капіталізації.
За словами очільника аграрного комітету, більшість пропозицій депутатів перегукуються. А тому доцільно всім політичним силам сідати за стіл перемовин і готувати єдиний базовий закон про ринок земель.
«Рік у рік переносити мораторій — означає постійно створювати політичні маніпуляції. Люди і так втомилися від невизначеності. Тим більше, нині купують корпоративні права на землю і є оборот земель», — наголосив Тарас Кутовий.
На його думку, земельну реформу потрібно проводити у кілька етапів. Спочатку слід зняти політичну напругу навколо запуску земельного ринку і мінімізувати ризик заниження цін. Для цього виписати механізми визначення мінімальної ціни, вказати інститути її формування. «Інакше багато власників земельних паїв продаватимуть їх за нижчою ціною», — переконаний він. А вже на другому і третьому етапах реформи визначатися щодо права володіння землею, обсягів передачі земділянок в одні руки тощо. Крім того, у разі прийняття рішення про пріоритетність викупу державою земділянок задля оптимізації розпорошених земельних масивів треба розуміти, де братиме ліквідність установа, яка цим займатиметься, і чи знайдеться інвестор, готовий вкладати у землі з такою розпорошеністю та логістикою.
Крім того, є ініціатива розпочати впровадження ринку землі не з паїв, а із земель неефективних держпідприємств і земель запасу. При цьому пропонували взяти одну-дві області, але це буде не репрезентативно, вважає голова аграрного комітету. Оптимальніше було б відвести на продаж по 30 тисяч гектарів земель запасу в кожній області й подивитися на ціни та попит за рік-два, запропонував він. Так, по-перше, селяни будуть спокійні, бо нічим не ризикуватимуть. По-друге, нарешті з’явиться відповідь на питання, скільки коштує гектар у тій чи іншій області й чи є попит.
Як відомо, за останні 10 років в Україні відбулись істотні зміни клімату і стану земель. Якщо ще десять років тому полтавські землі вважали золотими, то нині середньорічна кількість опадів на Полтавщині знизилася з 550 до 220 міліметрів і область уже на межі потрапляння у зону ризикованого землеробства, пояснює Тарас Кутовий. Так само як Харківщина і Сумщина. А найкращими вважають землі Вінниччини, Хмельниччини та частини Рівненщини, де земля хороша і опадів достатньо.
Саме ринок землі дасть змогу створити мережу зрошення та іншу інфраструктуру, що автоматично підвищить вартість гектарів та їх якість. У Європі земля не тому дорога, що багата, а тому, що на ній створено всю необхідну інфраструктуру і ринок землі прозорий, наголосив народний депутат Олексій Мушак. Натомість у нас ринок працює в тіні, в інфраструктуру вкладають одиниці. Тож під ногами лежить 30—40 мільярдів доларів, які не працюють.
На відміну від народного обранця аграрії стриманіші в оцінках можливості відкриття ринку землі через рік , а все через дефіцит основних засобів. Тому річна пауза у вигляді продовження мораторію багатьом учасникам ринку нині вигідна.
Ми в Google+