Збирання ранніх зернових культур у деяких регіонах добігає кінця, а в деяких — у самому розпалі. Про те, як нива віддячує аграріям цього року, читайте в матеріалах наших кореспондентів.
Одещина. У лідерах
Аграрії Одеської області — лідери цьогорічних жнив, а також мають всі шанси перевищити торішній рекорд, зафіксований на рівні 3,2 мільйона тонн зерна. Нині вже намолотили 2,9 мільйона тонн. Середня врожайність в регіоні сягає 30 ц/га, у деяких районах наблизилася до позначки 40.
Погода не надто сприяла такому успіху й своєчасними дощами хліборобів не тішила. Ще менш сприятливою була економічна ситуація в період посівної: більш ніж у півтора раза подорожчало насіння, вартість добрив потроїлася.
Щодо реалізації вирощеного, то фури із зерном тиждень тому вишиковувалися у багатокілометрові черги на розбитих шляхах до порту Южного, де селяни збували намолочене зернотрейдерам. Аби дістатися заповітного елеватора, водіям доводилося стояти у черзі по кілька діб. Нині ситуація поліпшилася.
Начальник МТП Южний Максим Широков зауважує, що ринок зерна функціонує так, що черг не уникнути. Щойно хтось із трейдерів встановлює вищу ціну — саме біля його воріт утворюється черга із фур. Вихід вбачається хіба у спорудженні відстійників, де фури могли б чекати розвантаження, не заважаючи рухові на трасах, а водії мали б більш-менш цивілізовані умови перебування. У планах портових інвесторів, що експортують зерно, — будівництво бетонних відстійників на півтори тисячі місць. Зокрема компанія «ТІС» планує спорудити на своїй території зерносховище, яке дало б змогу формувати великі партії продукції, а не працювати з коліс.
Цього року в порту Южний — а саме тут переважно збувають врожай за кордон українські селяни — відвантажили зерна на 22% більше, ніж торік. Але ця загалом приваблива статистика не викликає особливого ентузіазму в пересічних громадян. Судячи з коментарів у соцмережах, одесити переконані, що вершки із щедрого нинішнього врожаю знімуть виключно зернотрейдери, а хліб, який за останній рік практично подвоїв ціну, не стане дешевшим ані на копійку.
.jpg)
Запоріжжя. З думками про посівну
У регіоні фінішує збирання ранніх зернових. Жнива вже завершено у Василівському, Гуляйпільському, Мелітопольському, Оріхівському, Приазовському та Чернігівському районах. Загалом намолочено понад 2,5 мільйона тонн зерна нового врожаю. Як повідомили в департаменті агропромислового розвитку облдержадміністрації, це найбільший показник за останні сім років, більше було намолочено лише в 2008 році — 2,6 мільйона тонн. При цьому з озимої пшениці аграрії встановили рекорд за останні 25 років, зібравши 1,97 мільйона тонн, — це другий показник з 1990-го.
Середня врожайність нинішнього року майже на 2 центнери перевищує торішні показники й становить 29 ц/га, зокрема озимої пшениці — 32 ц/га, озимого ячменю — 29,5, ярого ячменю — 19,3, гороху — 22. Найвищий рівень урожайності ранніх зернових і зернобобових отримано в господарствах Великобілозерського — 41,2 ц/га, Куйбишевського — 36,5 і Гуляйпільського районів — 34,3.
Проте аграрії зазначають, що дощі в період дозрівання зерна й під час збиральної кампанії, а також економія на мінеральних добривах і засобах захисту рослин зумовили низьку якість врожаю. На зернові склади області завезено 216 тисяч тонн зерна пшениці, але лише 39% відповідає продовольчому зерну 2—3 класу.
Паралельно зі збиранням ранніх зернових культур аграрії області вже готують насіння та грунт для проведення сівби озимини під урожай 2016 року. Як підтвердили у департаменті агропромислового розвитку ОДА, усі категорії господарств планують засіяти 645 тисяч га озимих колосових, зокрема 644 тисячі га — на зерно. Крім того, заплановано посіяти 27,8 тисячі га озимого ріпаку. Із загальної площі під озимину вже підготовлено 20%. І якщо із посівним матеріалом проблем не передбачається, то щодо забезпечення мінеральними добривами ситуація залишається напруженою. Для проведення всього комплексу осінньо-польових робіт господарствам потрібно 18,3 тисячі тонн добрив, але поки що придбано лише 2,1 тисячі тонн, або 12% потреби.
Миколаївщина. На рівні минулого року
У Миколаївській області майже завершено жнива. З площі 709 тисяч гектарів зібрано 2 мільйони 354 тисячі тонн ранніх зернових. За попередніми показниками, валовий збір ранніх зернових у 2015-му буде на рівні минулого року. Цього достатньо для забезпечення внутрішніх потреб області.
Високих показників цього року досягнуто в Снігурівському районі, де зібрано понад 251 тисячу тонн збіжжя, середня врожайність тут становить 40,5 центнера з гектара. У Казанківському районі мають 146 тисяч тонн з урожайністю 33,3 ц/га, у Веселинівському зібрали 127 тисяч тонн (32 ц/га), у Вознесенському — понад 121 тисячу тонн (31,1 ц/га).
Голова Миколаївської облдержадміністрації Вадим Меріков, коментуючи перебіг збирання ранніх зернових, зазначив, що аграрії досягли хороших показників, незважаючи на те, що погодні умови майже на два тижні затримали збиральні роботи, а зливи в другій декаді липня призвели фактично до зупинки збирання. Утім, аграрії, незважаючи на всі труднощі, зберегли урожай і готуються до посівної та збирання пізніх зернових.
За попередніми даними, планують засіяти 729 тисяч гектарів озимих культур, з них 684 тисячі гектарів — зернових. Нині вже підготовлено під озимі 84% запланованих площ, засипано 85,4 тисячі тонн насіння озимих (68%) і накопичено 42,3 тисячі тонн мінеральних добрив, що становить майже половину необхідної кількості.
Херсонщина. Дощі вплинули на класність
У цьому році область готується отримати рекордний урожай ранніх зернових культур. «Матимемо найбільший вал зернових. Поліпшимо свій найбільший показник 2 мільйони 269 тисяч тонн збіжжя. Нині вже намолотили 2 мільйони 311 тисяч тонн, плануємо вийти на 2,330 мільйона тонн», — каже заступник директора департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Андрій Неделько.
За його словами, аграрії краю обмолотили вже 99,7 відсотка площ під ранніми зерновими. Середня урожайність — 32,2 центнера з гектара.
«Урожайність висока завдяки дощам. Водночас вони вплинули на класність зерна. Якщо торік за здебільшого посушливої погоди мали 80—90% продовольчого зерна, то нині такого лише 40%, решта — фуражне», — пояснює Андрій Неделько.
І додає, що за тонну пшениці третього класу трейдери дають 3,5 тисячі гривень, а ось зерно з-під комбайна забирають значно дешевше — за 2,5 тисячі. Тож у кого є договори з елеваторами (їхня потужність в області — 1,6 мільйона тонн) чи з Аграрним фондом, не збувають вирощене дешево. Решті ж теж потрібні кошти на продовження жнив та посівну, тому й реалізують збіжжя.
Харківщина. Сподівалися на вищу врожайність
Плани хліборобів області завершити збирання ранніх зернових до кінця минулого тижня порушили зливи, які не дали змоги комбайнам вийти в поле. Станом на 31 липня, як поінформували в департаменті агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації, ранніх зернових та зернобобових культур було обмолочено на площі 587,5 тисячі гектарів, що становить 77% запланованого. Усього на цей час зібрано 2103,8 тисячі тонн зерна при середній врожайності 35,8 центнера з гектара. Однак у тих районах області, де дощило менше, хлібороби змогли вийти на фінішну пряму в збиранні раннього збіжжя: 91% запланованої площі обмолотили у Сахновщинському районі, 89% — у Зачепилівському, 82% — у Балаклійському. У п’яти районах вже намолочено понад 100 тисяч тонн зерна нового врожаю.
Цього року, як розповів заступник голови Харківської ОДА Марк Беккер, посівні площі ранніх зернових культур становлять 765 тисяч гектарів. За словами заступника керівника області, темпи збирання врожаю, з огляду на негоду аграріїв влаштовують. Не задовольняє їх лише середня врожайність, адже сподівалися на вищу.
Марк Беккер також уточнив, що ціну на зерно поки що не сформовано. За попередніми оцінками, вона може становити 3—3,2 тисячі гривень за тонну. Нині потрібно вчасно встигнути зібрати урожай, зберегти його, і лише потім реалізовувати.
Донеччина. Збіжжя із прифронтового степу
Хлібороби Донецької області намолотили 1,2 мільйона тонн зерна нового врожаю. Як повідомив заступник директора департаменту агропромислового розвитку Донецької облдержадміністрації Сергій Івахнін, з 441,5 тисячі гектарів ранніх зернових вже обмолочено 405,1 тисячі, що становить 91,8 відсотка. Середня урожайність — 29,6 центнера з гектара.
Цьогорічний ужинок вагомий, зважаючи на те, що немала частина техніки та, за даними Сергія Івахніна, 35% сільськогосподарських площ опинилися на тимчасово окупованій території. Також роботу аграріїв ускладнює те, що чимало площ заміновано. «До окремих полів узагалі немає доступу. Йдеться про 50 тисяч гектарів», — каже він, зауважуючи, що збитки оцінюватимуть мільйонами, адже втратять і виробники (не зможуть зібрати — не вкладатимуть кошти у бізнес), і власники паїв (не матимуть орендної плати), і держава (недоотримає податків).
За його словами, спостерігається зниження ціни. На початку жнив доходило до 3,4 тисячі гривень за тонну, нині за великої пропозиції відбулося зниження до 3,2 тисячі. Рентабельність аграріїв — на рівні 25—40%. Все залежатиме від ситуації. Поки що реалізація вища за собівартість.
Черкащина. Є перший мільйон
Перший мільйон тонн збіжжя зібрали на Черкащині. Як повідомили в облдержадміністрації, область — знову лідер за урожайністю основних сільськогосподарських культур. Жнива вже кілька днів тому перетнули екватор, хоч через погодні примхи розпочалися пізніше, ніж звичайно. Однак аграрії зуміли правильно організувати роботу, тому темпи збирання високі.
Ранні зернові й зернобобові уже скошено та обмолочено з площі 250 тисяч гектарів. А це приблизно 70% загальної. Намолочено понад мільйон тонн зерна нового врожаю із середньою врожайністю 45,2 центнера з гектара.
Найкращі врожаї виростили в господарствах Христинівського, Монастирищенського та Канівського районів. Дизельного пального та бензину, кажуть аграрії, вдосталь для завершення жнив за тиждень. Це якщо не стане на заваді погода.
А невдовзі на базі обласного департаменту агропромислового розвитку запрацює консультаційний центр. Його фахівці консультуватимуть аграріїв з питань ціноутворення, кредитування, інвестування тощо. Це допоможе їм краще конкурувати на ринку.
Матеріали підготували Іван ШЕВЧУК, Наталя ЗВОРИГІНА, Олена ІВАШКО, Володимир ГАЛАУР, Павло КУЩ, Роман КИРЕЙ, Оксана МАЛОЛЄТКОВА, «Урядовий кур’єр»