Міністерство освіти і науки планує підвищити вимоги до іноземних студентів. «Ці студенти  важливі для нас,  тому що привозять кошти й витрачають їх в Україні за приблизними підрахунками, стільки, скільки в бюджеті виділяють на освіту. Посли тих країн, з яких найбільше приїздять ці студенти, переживають за  якість освіти, й зокрема лунають побажання, що іноземців  також  треба підбирати, тобто ми не повинні брати  будь-кого. На жаль,  останніми роками склалася практика, що  в нас може навчатися  будь-який іноземний студент,  який просто платить гроші», — сказав журналістам на брифінгу міністр освіти і науки Сергій Квіт.

Із ситуацією,  показовою щодо  проблем з іноземними студентами, МОН стикнулося зокрема  під час перевірки одного з регіональних вишів —  Черкаського державного технологічного університету. Там навчається приблизно півтисячі іноземців,  з них близько 300 — заочно.  «До них у нас найбільші застереження. В університеті з них беруть як формальну, так і неформальну платню. Маємо попередні дані, які, сподіваюся, будуть підставою для кримінального провадження. Я звернувся по допомогу до СБУ», — повідомив Сергій Квіт. Тіньовий обіг коштів у цьому виші  сягає  кількасот тисяч доларів  на кожну сесію.

Схема проста: студенти-заочники приїжджають до  університету раз чи двічі на рік та за кілька днів формально складають величезний перелік іспитів, хоч більшість з них не знають ані російської, ані української мов. Тож  у виші створили   дві посади провідних спеціалістів, і двоє дівчат, які їх обійняли,  писали за іноземних студентів контрольні й лабораторні роботи. 

«Я звернувся до керівництва СБУ не просто з проханням допомогти в розслідуванні. Ми  як міністерство не можемо відбудувати адміністративну систему  рекрутингу —  тобто як сюди потрапляють студенти-іноземці,  скільки й кому вони платять тощо. Кожна людина, яка очолювала цю систему (у нас є Український державний центр міжнародної освіти), швидко стає її частиною. І  поки ми не наведемо тут лад,  не можемо підвищувати вимоги до іноземних студентів», — зробив висновок міністр. Тому, за його словами, невдовзі цей центр очолить офіцер СБУ, котрий «нестиме відповідальність за все, що відбуватиметься у нас з іноземними студентами».  

 «Ще одна  причина, чому я звернувся до СБУ: на місцевому рівні та силами МОН це розслідувати неможливо. Чотири судові справи щодо цього університету ніби випадково потрапляли до одного судді в Черкасах, хоча в цьому суді працюють 17 суддів. З’явилася інформація, що  за цим фактом  уже порушено кримінальне провадження». За словами Сергія Квіта, МОН намагатиметься підвищити вимоги до іноземців уже наступного року.

Ще один штрих до роботи   нашого «найгуманнішого суду в світі» — історія з усунутим з посади за невиконання умов контракту ректора Вінницького педуніверситету  Олескандра Шестопалюка. Виявилося, що  документи про присудження  йому наукового звання підробили, аби він міг стати  ректором. «Більше того: виявили, що 2007 — 2008 років було кримінальне провадження з приводу фальсифікації цих документів, і є свідчення тих людей, котрі їх підробляли. Тому атестаційна комісія МОН скасувала рішення  про присудження  наукового знання цій особі. Шестопалюк  звернувся до суду, і виграв суд і  першої, й  другої інстанцій — попри те, що фальсифікація документів була доведена, Вінницький окружний адміністративний та Вінницький окружний апеляційний суди поновили йому вчені звання.

Коментуючи резонансну ситуацію довкола Українського центру оцінювання якості освіти, Сергій Квіт повідомив, що  виконувачем обов’язків  його директора призначено Вадима Карандія, який до того очолював  ДП «Інфоресурс».  За його словами, до УЦОЯО, зокрема, доведеться шукати нових  айтішників та ∂рунтовно оновити матеріальну базу. «Деяке обладнання так застаріло, що для його ремонту вже  не можна  навіть знайти запчастини».  На потреби центру вже передбачено  10 мільйонів гривень.