Відсьогодні всі цьогорічні випускники, котрі прагнуть улітку стати студентами університетів, можуть зареєструватися для участі у пробному тестуванні. Для майбутніх абітурієнтів це чудова нагода ознайомитись із процедурою проведення основної сесії ЗНО. Такий корисний досвід дасть змогу у відповідальний момент уникнути можливих помилок, правильно розрахувати час, складаючи тести, і головне — перевірити власні знання. Тож іще буде нагода щось надолужити.
В Українському центрі оцінювання якості освіти запевняють, що готуються до проведення ЗНО-2016. У пробному тестуванні випускники зможуть узяти участь у квітні цього року. Реєстрація на основну сесію тестів стартує 1 лютого. У центрі радять уже сьогодні визначитися з переліком предметів, за якими складатимете ЗНО, а також потурбуватися про оформлення документів, що посвідчують особу, зокрема паспортів.
Піфагор чи Мазепа?
«Тестування розпочнеться 5 травня з трьох предметів: української мови та літератури, а також на вибір випускника — з математики чи історії України. Саме з цих дисциплін результати тестів зарахують як державну підсумкову атестацію, — каже директор центру Вадим Карандій. — ЗНО з решти предметів відбудеться з 3 по 17 червня, передбачено додаткову сесію із середини червня до початку липня — для тих, хто не зможе пройти незалежне тестування під час основної сесії».
До речі, напередодні нового року профільний центр відзначив десятиліття з дня заснування, адже саме
31 грудня 2015-го Кабмін ухвалив постанову про його створення. У цьому документі закладено важливі завдання системи проведення ЗНО як основного елемента вступу до вишів.
«Упродовж усіх років існування саме завдяки зовнішньому незалежному оцінюванню вдалося досягти рівних умов доступу до вищої освіти, — запевняє Вадим Карандій. — Вочевидь, той соціальний люфт, який передбачали побудувати у вигляді ЗНО, діє в суспільстві, і воно його визнає». Однак парадоксально: центру впродовж десятиліття доводилося неодноразово обстоювати важливість існування системи зовнішнього незалежного оцінювання. Більш того, постійно турбуватися про фінансування.
Нині з огляду на торішні проблеми (вилучення серверів правоохоронними органами) центр вживає заходів, щоб не допустити їх у майбутньому. Ніде правди діти, проблема належного фінансування теж посприяла втручанню в систему. Тож, за словами Вадима Карандія, брак потужної сучасної системи захисту в попередні роки став однією з причин того, що трапилося влітку. Тому центр вдається до рішучих кроків: розпочато роботу з модернізації інформаційної системи, зокрема створення систем захисту інформації.
Тести змусили вчитися
Якщо владі потрібно вряди-годи доводити важливість системи ЗНО, то пересічні українці давно переконалися в її ефективності й незамінності. Так, торік у грудні фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» провів традиційне загальнонаціональне соціологічне опитування населення, зокрема з питань освіти.
Дослідження показало, що загалом українці підтримують реформування системи освіти, невід’ємний компонент цього важливого процесу — зовнішнє незалежне оцінювання. «Якщо у 2008 році скептично ставилися до впровадження майбутньої системи, то з кожним роком ставлення населення поліпшувалося, — констатує директор фонду Ірина Бекешкіна. — Загалом вступ до вишів за системою ЗНО, на мою думку, — чи не єдина воістину успішна форма боротьби з корупцією в Україні. Час від часу ЗНО всіляко намагалися обмежити, особливо за часів Табачника. За ці роки рятувало систему ЗНО те, що її підтримували виборці всіх політичних сил».
Оскільки торік відбулося втручання в систему ЗНО, існували ризики, що це її дискредитує. Приємно, що цього не трапилося. Можливо, тому, що половині опитуваних про це нічого не відомо. Лише 19% вважають, що це свідчить про неспроможність системи і корумпованість, але приблизно стільки само не вірило в систему ЗНО. 10% респондентів вважають, що це тільки кілька прикрих випадків, які не можуть дискредитувати систему. 6% опитаних упевнені, що це пом?ста влади і намагання повернутися до колишньої корупційної системи вступу за результатами вступних екзаменів.
Дослідження показало, що ЗНО стимулює учнів не сподіватися на чиюсь допомогу, а навчатися (66% респондентів), не згодні 18%. Але найкраще свідчення, що населення стабільно підтримує систему вступу саме через ЗНО, — 52%. За словами Ірини Бекешкіної, так само стабільно громадяни оцінюють вплив незалежного тестування на різні сторони освітнього процесу та соціального життя загалом. Українці погоджуються, що тестування дало змогу обдарованим дітям вступати до будь-якого університету, навіть найпрестижнішого. Із цим згодні 60% опитаних.
Корупція — під прицілом
Найважливіше, зазначають дослідники, що 46% громадян вважають ЗНО кроком до справедливості у країні. Тобто, так би мовити, світло в кінці тунелю таки є. Аналогічний показник, не менш значущий, — 46% опитаних погоджуються, що незалежне тестування зменшило рівень корупції під час вступу до університетів. І нарешті кожен другий опитаний вважає, що ЗНО дало змогу університетам набирати кращих студентів.
Загалом, на думку населення, найбільша корупція існує під час вступу до вишів на творчі спеціальності (а саме під час творчих конкурсів) — у цьому впевнені 60% опитаних. Почесне друге місце за рівнем корупції посідає вступ до магістратури чи на рівень фахівця після закінчення бакалаврату — 50% респондентів. Найменш корумпованим вважають вступ виключно за результатами ЗНО.
«Що стосується вдосконалення системи, то більшість опитаних звертають увагу на те, що потрібно краще готувати учнів у школі до складання тестів, — каже Ірина Бекешкіна. — І це справді проблема, адже більшість батьків щороку вдаються до послуг репетиторів. У 2015 році лише 26% вступників не ходили до репетиторів, у 2014-му таких було 24%, у 2013-му — 28%. Тобто ця проблема стабільна. Отже, три чверті абітурієнтів відчувають, що шкільної підготовки для складання ЗНО їм не вистачить. Прикро, оскільки до незалежного тестування випускники повинні бути готові ще у школі».
Торішні абітурієнти та їхні батьки здебільшого задоволені тим, як проходило ЗНО в 2015 році (52% проти 23%). На ці показники вплинули різні складові. Найбільше респондентів задоволені процесом подачі заяв і документів — 55%. Єдине, що не задовольняє людей, — обмеження чинності сертифіката тестування лише поточним роком.
Якщо ж аналізувати реформування освіти загалом, то ініціативи Міністерства освіти і науки люди сприймають позитивно. Скажімо, 47% населення вважають, що вишів в Україні таки забагато і що їхня кількість має регулювати потреби ринку, — 51%.
І нарешті під час дослідження серед основних проблем вищої освіти названо корумпованість викладацького складу у вишах. Ця проблема зміцнила лідерство. У 2013 році з хабарництвом викладачів зіткнулися 40% опитаних, у 2014-му — 44%, а торік — кожен другий. Окрім того, громадяни занепокоєні проблемою невизнання дипломів українських навчальних закладів в інших країнах і зазначають невідповідність викладання у вишах вимогам ринку.
КАЛЕНДАР АБІТУРІЄНТА
♦ З 5 по 30 січня 2016 року — реєстрація для участі у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні
♦ 2 квітня — пробне тестування (коштує 111 гривень з кожного предмета) з української мови і літератури
♦ 9 квітня — пробне ЗНО з англійської, німецької, іспанської, французької, російської мов, біології, географії, історії України, математики, фізики, хімії
♦ З 1 лютого до 4 березня — реєстрація для участі в ЗНО-2016
♦ З 5 травня по 17 червня — основна сесія незалежного тестування
♦ З 14 червня по 4 липня — додаткова сесія ЗНО
Насамкінець. Першочергові кроки для поліпшення якості освіти, за результатами опитування, — боротьба з усіма виявами корупції у вишах, підвищення рівня оплати праці викладачів і відповідність викладання потребам майбутньої професії, а також налагодження співпраці з кращими світовими університетами і стимулювання наукової діяльності.
«Гадаю, що радикальний крок, який дасть змогу прогнати корупцію з університетів, — запровадження ЗНО для випускників вишів, — запевняє Ірина Бекешкіна. — Тоді, вочевидь, відсіюватимуться студенти, котрі не хочуть або не можуть навчатися. Тож не треба буде платити хабарі, оскільки можна просто не отримати диплом. Проте, на жаль, лише 12% населення підтримують такий спосіб. Коли ми раніше запитували про це у студентів, у них цей захід теж не був популярним».