Урядовці та аграрії вкотре шукають компромісні рішення щодо оптимізації бюджету та зміни системи оподаткування агросектору, як вимагає МВФ. Вудочку про скасування податкових пільг аграріям фіскали почали закидати ще у 2013-му, щоразу вилучаючи з фіксованого сільгоспподатку (ФСП) якісь складові. Цього року, коли обрізати стало вже нічого (було істотно підвищено ФСП, а разом з ним — і плату за землю), перевели спецрахунки ПДВ з комерційних банків у Держказначейство і заговорили про повний перехід агросектору на загальну систему оподаткування та скасування спецрежиму ПДВ уже з 1 січня 2016 року.
Наслідки такої новації для галузі можуть бути сумними, кажуть експерти. Через прийняття необдуманого рішення може вийти як у казці про золоту рибку, коли, маючи успішну галузь, яка нині чи не єдина тримає економіку країни на плаву, можемо опинитися біля розбитого корита.
Загрозливе падіння
Якщо на Заході аграрії отримують допомогу на кожен гектар ріллі в обробітку, то в Україні діє спеціальний спрощений режим оподаткування для сільгоспвиробників. По-перше, це значно полегшує адміністрування аграрних податків, адже вони зведені в єдине ціле. А, по-друге, за підрахунками експертів Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), акумульований ПДВ додатково забезпечує 7,5% рентабельності виробництва у рослинництві та 12% — у тваринництві.
«Завдяки цьому виживають збиткові та низькорентабельні культури (жито, овес, просо, льон), — зауважує генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький. — Адже їхня середня рентабельність за останні п’ять років становила мінус 6,5%; мінус 0,1%; 2,6%; 0,6% відповідно. Поки що їх сіють, бо є відшкодування ПДВ, що покриває збитки та наднизьку рентабельність. Якщо ж змінити систему, аграрії змушені будуть банально відмовлятися від сівби традиційних культур і переорієнтовуватися на високорентабельні. Як наслідок, у зоні ризику можуть опинитись такі культури, як ячмінь та пшениця», — резюмує експерт, додаючи, що посівна-2015 була досить складною. Через брак власних коштів, дорогі кредити на рівні 30% та обмежене фінансування банками аграріям доводилося на всьому економити. Як наслідок, у ∂рунт внесено на 35—40% менше поживи (торік — на 20—30%). Наслідки такої економії побачимо вже восени. Та, за попередніми прогнозами, є загроза недобору 10 мільйонів тонн зернових.
«Якщо ж скасують спецрежим ПДВ з 1 січня 2016 року, валовий збір зернових може скоротитись до 40 мільйонів тонн проти 64 мільйонів у 2014-му. А це означатиме, що Україна втратить близько мільярда доларів валютної виручки від експорту», — прогнозує Тарас Висоцький.
Негативні наслідки податкової реформи аграрії відчувають уже сьогодні, зізнається голова фермерського господарства «Журавель» Олександр Журавель. «Раніше ми, як і інші аграрії — платники ПДВ, отримували повернення ПДВ в автоматичному режимі через спецрахунок у комерційному банку. Нині ж усі спецрахунки переведено з комерційних банків в Держказначейство і фактично заморожено. Адже коштів там або немає, або їх видають вибірково за незрозумілим принципом, пояснює він.
Що ж стосується повного скасування податкових пільг для агросектору, то наслідки змін можуть бути абсолютно непередбачуваними, вважає він. Фактично аграрії сплачуватимуть у скарбницю 25% виручки, що за середньої рентабельності сільгоспкультур в Україні 15% та вартості кредитів 30% означитиме, що господарства стануть збитковими. Крім того, їм доведеться додатково брати у штат бухгалтерів і збільшувати витрати на персонал. За таких умов першими впадуть дрібні господарства й розташовані на півдні України, де ризиковане землеробство, а також тваринницький напрям, що уже сьогодні виживає за рахунок рослинництва, резюмує фермер.
Гендиректор УКАБ підтвердив побоювання учасника ринку. Він каже, що на сьогодні запас міцності є в одиниць господарств і господарства поступово починають вирізати худобу, бо тримати її стає невигідно. Вже торік рентабельність виробництва ВРХ на м’ясо була мінус 35,6%, птиці на м’ясо — мінус 9%, свинини — 6%, молока — 11%. Тож є загроза поступового зникнення власної м’ясної продукції з полиць магазинів, отже й продовольчої безпеки держави. Це неприпустимо в умовах війни. Крім того, у нинішній економічній ситуації для більшості українців імпортне м'ясо, навіть якщо його ввозити в країну, буде недоступним. Швидко відновити власне виробництво та поголів’я, якщо воно буде знищено, фізично неможливо з огляду на те, скільки це потребує капітальних вкладень і часу. Тому цього не можна допустити, переконує Тарас Висоцький.
Мінагрополітики теж проти
Профільне міністерство підтримує позицію аграріїв та виступає категорично проти переходу агросектору на загальну систему оподаткування, наголосив у коментарі для «УК» заступник міністра аграрної політики та продовольства Володимир Лапа.
На думку заступника міністра, потрібно шукати компроміс, але не за рахунок сільгоспвиробників. Адже у 2015 році, за підрахунками міністерства, додаткове фіскальне навантаження на аграрну галузь становитиме 30 мільярдів гривень за рахунок невідшкодування ПДВ під час експорту, збільшення втричі ставки фіксованого сільгоспподатку, підвищення податку на нерухомість, введення додаткового імпортного збору, зокрема на ресурси агровиробництва тощо.
Наслідки такої податкової політики вже відчутні, каже Володимир Лапа. На сьогодні валове виробництво сільгосппродукції скоротилося на 4,5% насамперед за рахунок тваринництва, яке чутливіше до будь-яких змін. Аналогічна ситуація буде і в рослинництві вже за півроку, якщо податковий тиск на аграріїв збільшуватиметься, вважає він.
«Ми всім дружно розповідаємо про локомотив, який нас кудись везе, і приймаємо рішення, які зупиняють цей локомотив. У чому логіка?» — підсумовує заступник міністра.
КОМПЕТЕНТНО
Володимир ЛАПА,
заступник міністра аграрної
політики
та продовольства:
— Мінагрополітики виступає категорично проти скасування спеціального спрощеного оподаткування агросектору. По-перше, цей крок не матиме економічного та фіскального ефекту через відновлення відшкодування ПДВ під час експорту зернових і технічних культур. По-друге, через те, що адміністрування податків значно ускладниться, і це створюватиме додаткові проблеми і для аграріїв, і для фіскальної служби.