У липні порівняно невелика Поліська митниця Держмитслужби вийшла на перше місце в Україні за рівнем надходжень до державного бюджету, в серпні була другою, лише незначно поступившись пальмою першості. А загалом від початку року митниця поповнила головний державний гаманець на 7 мільярдів гривень.

— Це живі кошти, які спрямовують на заробітні плати медикам, освітянам, пенсії нашим батькам, соціальні виплати багатодітним родинам. І якщо за підсумками першого півріччя Поліська ще мінусувала 544 мільйони до прогнозних індикативних показників (карантин таки зіграв із нами злий жарт, фактично зупинивши імпорт у квітні), то останніми місяцями їх перевиконуємо. У липні 139% виконання, у серпні — 122, вересень, уже бачу, теж буде продуктивним, — каже начальник Поліської митниці Держмитслужби Сергій Панчук, який, перемігши у відкритому конкурсі з 24 учасників, очолив її 19 травня 2020-го. — За цим щоденна професійна робота всіх наших 285 митників. І конструктивна співпраця із суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, з якими вдається знайти спільну мову та розумний баланс інтересів держави та бізнесу.

Це головна фішка поліських митників: у межах чинного законодавства з дотриманням відомчих нормативних вимог працювати із клієнтами так, щоб і бюджет наповнити, й бажання співпрацювати не відбити. Бо зазвичай у нас буває так: не сподобалося щось клієнтові — поїхав на іншу митницю. Зрештою, це його право.

Географія плюс логістика…

Тут навпаки: хто бодай раз спробував розмитнення на Поліській, без проблем переходить у статус постійного клієнта. Ще й друзям її рекомендує. Судіть самі: якщо ще на початку року з митницею співпрацювали 976 суб’єктів господарювання, то нині їх уже майже 3 тисячі.

— Раніше недооцінювали вигідне географічне положення нашої митниці, а це перетин міжнародних автотранспортних коридорів Київ — Чоп, Київ — Берлін, Київ — Ягодин. Тож мало враховували в роботі пов’язану з цим логістику вантажних перевезень, — веде далі Сергій Панчук. — Ми взяли це на олівець, і на всіх цих магістралях є наші митні пости. Везе, приміром, київський підприємець варшавською трасою товар, призначений для подальшої реалізації в Західній Україні. Навіщо йому прямувати на Київську митницю, щоб, розмитнивши його там, знову везти на Рівненщину чи Волинь? Звісно, він обере наш митний пост Сарни, що працює просто на трасі. А якщо переконається у професійному підході до роботи, звернеться знову.

Ось ще одна складова результативної роботи — професійність, яку цінують в усі часи. Надто ж у непрості для економіки, як нині, коли кожна зовнішньоекономічна операція в буквальному сенсі на вагу золота для держави.

Це добре розуміє й голова Рівненської ОДА Віталій Коваль. На пресконференції за підсумками першого року управління областю він високо оцінив роботу митників (центральний офіс Поліської митниці розташовано в Рівному), наголосивши:

— У нас спільне стратегічне завдання: перетворити Рівненщину зокрема та Україну загалом на територію рівних можливостей, змінивши життя людей, щоб кожен зміг знайти собі застосування на рідній землі.

…плюс співпраця з місцевою владою...

Днями Віталій Коваль став учасником виробничої наради на Поліській митниці. Це перший голова виконавчої влади області, який сам прийшов поцікавитися проблемами й запропонував допомогу в їх розв’язанні. Бо якщо немає порозуміння між державними органами та місцевою владою, годі очікувати на високий результат. Тому це третя складова стабільного поступу митників.

Щодо території рівних можливостей наведу такий приклад. У списку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності обрала першого-ліпшого. Телефоную директорові фірми Олександрові Кравчуку, який виявився ще й її співзасновником. Запитую, чи комфортно йому співпрацювати з Поліською митницею.

— Річ у тім, що ні я, ні наш представник ніколи не були на митниці, бо нам треба займатися виробництвом, — почула неочікувану відповідь від фірми Staff. — Ми шиємо сучасний одяг й експортуємо його в Білорусь і Молдову, де вже відкрили магазини. Співпрацюємо з митним брокером Миколою Мельником. Він усі необхідні документи готує так, що товар, який шиють наші швачки в Рівному, Березному й Корці, дедалі впевненіше прокладає собі дорогу на закордонні ринки. На білоруському й молдовському, приміром, діє сертифікат походження товару СТ1, завдяки якому в країні призначення розмитнювати його вже не потрібно, достатньо сплатити ПДВ. А це дає змогу тримати конкурентну ціну.

…та мінімізація людського чинника

Ось він, європейський золотий стандарт роботи митника, коли людський чинник мінімізовано: свою справу роблять електронні сервіси. З 19 травня (від початку пілотного проєкту) на Поліській автоматично оформлено 1400 електронних декларацій. Паралельно триває гармонізація українського митного законодавства з європейським, каже Микола Мельник, що представляє компанію РSТ-Україна. Пишається, що його праця теж прокладає шлях для українського виробника. І впевнено почувається в ролі посередника між соціально відповідальним бізнесом та митницею.

Щодо фірми Staff, то додана вартість, як і податки, залишаються в Україні. Але загалом у державі, на жаль, переважає сировинний експорт. До того ж, імпортуємо більше, ніж експортуємо. Змінити зовнішньоекономічне торговельне сальдо на користь рідної держави під силу таким цілеспрямованим українцям, як Олександр Кравчук.

Коли йому було 18, а братові 16, хлопці не мали де взяти стильних молодіжних речей, їх не вистачало на ринку. Тож сім років тому стали шити їх самі, на власний смак і гаманець. Нині фірму — законодавця чоловічої молодіжної моди добре знають в Україні й за кордоном.