Олена ІВАШКО,
«Урядовий кур’єр»
Десять днів тому в Миколаєві створили громадську організацію «300 миколаївців», яка об’єднала небайдужих містян, що виявили бажання підтримувати нужденних під час карантину у зв’язку із пандемією коронавірусу. Учасники руху поставили за мету допомагати у забезпеченні їжею, ліками, предметами першої необхідності та захисними засобами тих, хто зараз знаходиться вдома, — людям похилого віку, одиноким, малозабезпеченим громадянам. За цей час благодійники охопили своєю увагою та надали допомогу 87 миколаївським родинам.
Група, що зарєєстрована у фейсбуці, телеграмі та вайбері, звернулася до всіх небайдужих громадян із проханням долучатися до спільної справи. Їхній публічний приклад дав позитивний поштовх, тож за короткий час бізнесмени, чиновники, депутати і пересічні миколаївці стали підключатися до ініціативи. Сьогодні вже в миколаївському сегменті фейсбуку група нараховує 300 учасників. Свою позицію ініціатори групи та руху висловили чітко, — «ми любимо своє місто, працюємо без політики, опікуємося містянами, шукаємо однодумців, які відповідають за свої слова та дії».
За словами одного з ініціаторів створення групи Володимира Витнова, їхня робота полягає в тому, аби скласти реєстр тих, хто потребує допомоги; обробити інформацію та розрахувати власний ресурс; з допомогою благодійників та активістів придбати необхідні продуктові та інші набори; розвезти їх кожному під двері квартири чи будинку. Мінімальний продуктовий набір складається з картоплі, моркви, буряка, цибулі, круп, яєць.
Щодня до активістів звертаються дедалі більше миколаївців, волонтери намагаються допомогти кожному. Містяни ж щиро вдячні за таку підтримку.
Організатори руху, окрім допомоги під час пандемії, ставлять перед собою й інші завдання, такі як боротьба з корупцією та рейдерством, захист бізнесу, залучення інвестицій, розвиток економіки міста. Активісти сподіваються, що до їхніх лав долучатимуться все більше небайдужих миколаївців.
Як зазначив один із організаторів руху, адвокат Андрій Толпекін, — «ми повинні зрозуміти, що маємо допомогти літнім людям та інвалідам, які і до карантину ледве виживали на пенсію, а зараз опинилися на межі голоду. Є багато молоді та дорослих самодостатніх громадян, які здатні в цю тяжку годину виконати свій громадянський обов’язок щодо слабших, які можуть придбати для своїх сусідів, як мінімум, буханку хлібу. Карантин об’єднує, він перевіряє на людяність та небайдужість».