Цього року валовий збір зерна в області становить понад 2 мільйони 616 тисяч тонн ранніх зернових і зернобобових культур. Випередити харківських аграріїв вдалося лише одеситам, та й то, можливо, лише тому, що площі збирання цієї південної області були більшими за слобожанські на 250 тисяч гектарів. Принаймні так стверджують окремі експерти. Самі ж харків’яни з огляду на важкі кліматичні умови цього року, особливо тривалу спеку, раді досягнутому результату. І не тільки своєму. Як похвалився директор департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації Віталій Панов, позначку 2 мільйони тонн зібраних ранніх зернових і зернобобових культур перетнули ще Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська та Вінницька області.
— Загалом цього року врожай зернових культур в Україні прогнозують на рівні 57 мільйонів тонн, що на 11 мільйонів більше, ніж 2012-го, — підкреслив директор департаменту. — Президент України приділяє велику увагу забезпеченню продовольчої незалежності країни. Тому, згідно із завданнями глави держави, робимо все можливе, щоб сільгоспвиробники і надалі збільшували виробництво зернових культур і стали надійним і конкурентоспроможним гравцем на світовому зерновому ринку.
За словами Віталія Панова, валовий збір зерна становить понад 100 тисяч тонн у кожному з 11 районів області. Абсолютним рекордсменом стали лозівські сільгоспвиробники, які зібрали 162,2 тисячі тонн зерна. Найбільшої врожайності ранніх зернових і зернобобових культур досягли аграрії з Нововодолазького району — 46,3 центнера з гектара. А серед сільгосппідприємств відзначилося ТОВ «Агрофірма «Українське насіння» з Кегичівського району — 77,9 центнера з гектара на круг. Ще 5—6 років тому така висока врожайність здавалася принаймні фантастичною. Її можна було отримати хіба що на якихось насіннєвих площах, а тепер вона стає реальністю для багатьох сільгосппідприємств. Таких в області, як показав проведений аналіз, набереться вже понад 900.
— Нині урожайність 30—35 центнерів з гектара стає на Харківщині рядовою, — констатує Віталій Панов. — Тож маємо всі підстави сподіватися, що в наступні роки вона буде ще вищою.
Амбітні плани харків’ян грунтуються не лише на власному досвіді вирощування стабільно високих урожаїв у степовій зоні. Їм вдалося наблизити до практичного сільгоспвиробництва вітчизняну науку. Зокрема, цього року багато аграрних підприємств області уклали з науковцями договори на моніторинг посівів. Приблизно з кількох десятків сортів пшениці й зернових культур, які використовують сільгоспвиробники, майже 30 сортів вивели харківські науковці. Завдяки тісній співпраці з ними місцеві аграрії дедалі менше місця залишають сумнівним експериментам на кшталт «спробую посіяти в себе якийсь один європейський сорт», не дбаючи, чи підходить він до регіональних кліматичних умов. Усе це істотно мінімізує ризики сільгоспвиробників, особливо тих, що мають в обігу дуже великі кошти і вкладають їх у закупівлю насіння, добрив, техніки тощо. Вони намагаються без порад науковців нічого не робити.
— Практика невиправданих експериментів закінчилася, — підсумував Віталій Панов. — Експериментувати, звісно, можна, але робити це слід у розумних нормах і, безумовно, в тісному контакті з наукою, як це й відбувається.