ДИЛЕМА. Осінні польові роботи завершилися. Урожайність кукурудзи становить понад 80 ц/га і є найкращою в Україні. Про це повідомив начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Вадим Рудишин. Кожен гектар під цукровими буряками дав приблизно 380 ц, а в деяких районах їх урожайність сягає понад 500 ц/га (приміром, у Жашківському — по 503 ц). Отже, область має можливості забезпечити цукром і власні потреби, і наситити солодким продуктом торговельну мережу.
Урожай зерна в області з урахуванням кукурудзи очікується рекордний — 3,3 млн тонн. Понад 900 тис. тонн становить продовольча пшениця (за потреби області для випікання хліба 200 тис. тонн). Триває закупівля зерна для регіональних ресурсів – 55 тис. тонн, призначених для випікання соціальних сортів хліба.
Щодо сівби озимих, то для цього склалися складні умови: жорстка засуха, яку востаннє спостерігали 30–40 років тому. Через сухий грунт область не встигла вчасно досіяти 10% запланованих площ озимої пшениці. Третина посівів перебуває у доброму стані, 40% — у задовільному, однак майже чверть — ослаблені, що може негативно вплинути на майбутній урожай озимих.
Отже, зважаючи на нинішню ситуацію з погодою, навесні планується збільшити посіви ярої пшениці. Сьогодні в господарствах проводиться ревізія насіння, аграрники контактують із державним резервним насіннєвим фондом та науковими установами, що виробляють посівний матеріал. Але досвідчені господарі зауважують, що навіть ослаблені сходи можна врятувати відповідним весняним доглядом: внесенням добрив та регуляторів росту. Отож говорити про ймовірні проблеми з наступним врожаєм ще зарано, остаточні висновки будуть зроблені лише після перезимування.
У цих умовах доречно було б поставити питання про страхування посівів від негоди. Однак, за словами директора обласної дирекції СК «УНІКА» Людмили Костюченко, незважаючи на несприятливі погодні умови останніх років, страхувати посіви черкаські аграрії не поспішають. Хоча агрострахування і дає можливості звести ризики неврожаю до мінімуму та забезпечити стабільність для господарств, їм банально бракує обігових коштів. У роки, коли держава компенсувала аграріям половину витрат на страхування, згадують господарники, було застраховано більше полів, більше врожаїв. Сьогодні страхування часто пов’язане з можливістю одержання банківських позик під заставу майбутнього врожаю.
А що думають з цього приводу банкіри? Як розповів заступник директора черкаської філії ПрАТ «СК «Провідна» Олександр Лимар, їхній банк ще навесні уклав по Україні 44% угод агрострахування. Хоча, очевидно, умови страхування влаштовують далеко не всіх потенційних страхувальників. Агрострахове бюро створене при сприянні Міжнародної фінансової корпорації IFC. Група Світового банку має на меті об’єднати зусилля для розробки нових, більш досконалих страхових продуктів на основі кращого світового досвіду із врахуванням українських реалій. Ще актуальнішим стане розвиток агрострахування наступного року — з розвитком ринку землі, коли вона зможе стати предметом застави.