«Добрий день! Наш син улітку закінчує вище професійно-технічне училище на Тернопільщині, — звертається до редакції мама майбутнього випускника Людмила Василівна. — Нещодавно в навчальному закладі повідомили всіх учнів про те, що наприкінці навчального року необхідно принести довідки про працевлаштування, мовляв, інакше не видадуть диплома. Наскільки правомірно вимагати таку довідку? І як учні, не отримавши документа про закінчення навчального закладу, можуть самостійно знайти гарантоване місце роботи, ще й надати документальне підтвердження з підприємства чи організації?»
По роз’яснення «УК» звернувся до Міністерства освіти і науки.
«Навчальний заклад у будь-якому разі повинен видати учневі диплом про завершення навчання. Формулювання «не видамо диплома, якщо не принесете довідки» неправильне, — запевняє заступник директора департаменту професійної освіти МОН Катерина Мірошниченко. — Проте учень зобов’язаний надати довідку про працевлаштування. Загалом у системі профтехосвіти існує чітка структура, яка передбачає, що набір учнів на навчання здійснюють на підставі двосторонніх договорів. Тобто спершу підприємство укладає з навчальним закладом договір про те, що йому, скажімо, через рік, два, три потрібна певна кількість працівників певної професії. Лише тоді навчальний заклад набирає і готує цих фахівців за бюджетні кошти — чи з державного бюджету, чи з регіонального.
Нині професійно-технічний заклад гарантовано працевлаштовує свого учня. Навчальний заклад, маючи обов’язкові двосторонні договори на підготовку робітничих кадрів, першим пропонує учневі робоче місце. Інша річ, якщо випускник хоче працювати, але не має робочого місця. Однак такої ситуації не буває, нині колосальний дефіцит робітничих кадрів, і місць для працевлаштування надмір. Робітничі спеціальності дуже затребувані, працедавці стають у чергу за робітниками.
Зазвичай ще під час навчання учнів направляють на виробничу практику, вони мають право вибору. Аналогічно й з працевлаштуванням: учні можуть самостійно обрати майбутнє місце роботи й повинні надати відповідну довідку. Через півроку ми відстежуємо, наскільки закріпились випускники на робочих місцях. Якщо вони змінили місце роботи, цікавимося, чому саме: не влаштовує заробітна плата чи умови праці».
До речі, випускники цього навчального року вперше складатимуть ДПА у формі ЗНО поки що з одного предмета — українська мова й література, наступного — з двох, надалі — з трьох. «Молодь, яка прагнула продовжити навчання у вишах, й раніше складала ЗНО за власним бажанням. Адже майже 10% випускників професійно-технічних закладів за результатами ЗНО щороку вступають в університети, і це, до речі, вважається працевлаштуванням», — резюмують у МОН.
ЗНО з української мови і літератури відтепер складатимуть не лише випускники ПТУ, а й коледжів, щоб зрівняти можливості й поставити всіх в однакові умови, а ще отримати достовірну інформацію про рівень навчальних досягнень усіх випускників закладів освіти незалежно від типу. Одначе неважко здогадатися, яким буде зріз знань випускників профтехзакладів, де українську мову не викладають на першому й другому курсах, а лише на третьому, випускному.
Інна ХМЕЛЬНИЦЬКА
для «Урядового кур’єра»