Час після розпаду СРСР колишні союзні республіки використали по-різному. Одні збудували повноцінні самостійні держави й у цьому статусі вступили у міжнародні союзи, які забезпечили недоторканність кордонів і високий рівень життя. Інші, до яких, на жаль, належимо ми, залишися серед тих, які одна за одною піддаються воєнній агресії та економічному тиску уламка колишньої імперії.

За таких умов питання національно-патріотичного виховання молоді постає на порядку денному з такою актуальністю, ніби незалежність ми здобули вчора. На загальноукраїнській нараді за участю широких кіл громадськості, представників Міністерства освіти і науки, Міністерства оборони, Міністерства охорони здоров’я, Держтелерадіо та Держкіно йшлося про те, як надолужити згаяне і молоде покоління виховувати в дусі патріотизму, хоч би в якому регіоні України воно проживає.

«Ми зупинилися на трьох головних завданнях, — заявив на брифінгу в Кабінеті Міністрів віце-прем’єр-міністр Олександр Сич. — Перше з них: як з інституцій, які здійснюють навчально-виховний процес, зокрема національно-патріотичне виховання, здмухнути нафталіновий порох і вдихнути в них нове життя. Друге питання — це форми і методи, де головну увагу звернули на те, що, крім уже звичних, є багато позашкільних методів, цікавих сучасній молоді. Йдеться про військово-спортивні ігри, серед яких «Сокіл», «Джура». І третє, чи не найголовніше — зміст. Ми зіткнулися з тим, що донедавна нормативно-правова та інструктивна база, яка спрямовувала навчально-виховний процес, ∂рунтувалася на старих підходах, совітській ментальності».

А вона мала б здійснюватися на основі української культури, національної традиції, вітчизняної героїки і прищеплювати любов до рідної землі. Перейти до цього буде непросто, вважає віце-прем’єр. Адже донедавна весь виховний процес скеровували відповідні накази профільного міністерства, які ∂рунтувалися на радянському сприйнятті історії, героїзації далеких від національних ідей персонажів.

«Нині маємо змінювати такі підходи, — заявив Олександр Сич. — Ми домовилися, що Міністерство освіти і науки вдосконалить нормативно-правову базу, концепцію національно-патріотичного виховання і видасть відповідні накази. Однак це не означає, що повертаємося до методів тоталітарної держави, коли будь-який крок учителя в школі має бути регламентованим. Надаватиметься лише загальне русло навчально-виховному процесові».

А як, якими методами, на яких творах мистецтва, фільмах, книжках слід виховувати молоде покоління, — завдання відповідної методологічної служби Міносвіти і зокрема Інституту інноваційних технологій та змісту освіти, які працюватимуть разом із громадськими організаціями, чиї рекомендації та побажання враховуватимуть.

Однак чи не найбільше залежить від тих, хто безпосередньо виховує молодь. Бо хоч би скільки розробляли концепцій, видавали наказів, інструкцій, методичних посібників, без відповідального жертовного ставлення кожного причетного до навчально-виховного процесу працівника зрушень на краще не буде, переконаний віце-прем’єр. А якщо не здійснювати належного патріотичного виховання молоді, наша країна не матиме майбутнього.