«Перебуваючи на Тернопільщині та Львівщині вкотре почула від ректорів, що педагоги університетів опинилися поза наданням медичної допомоги. Адже нині наші лікарні не мають юридичних підстав і не мають змоги отримувати консультації професури, доцентів. Клінічні ординатори, інтерни не мають підстав навчатися на клінічних базах. Тому створено робочу групу МОЗ, яка в онлайн режимі напрацьовує проєкти законодавчих актів, аби не допустити втрати вищої медичної школи. Щоб забезпечити повну взаємодію клінічних кафедр і баз. Щоб студенти і надалі могли отримувати якісну практичну освіту», – поінформувала під час онлайн брифінгу заступниця міністра охорони здоров'я Ірина Микичак.
За її словами, представники МОЗ, працюючи в областях, дуже докладно вникають у проблеми медичної галузі. Адже в комплексі вони створюють величезну проблему для держави.
«Наприклад, екстрена медична допомога. За програмою медичних гарантій, ніби більшість обласних центрів екстреної допомоги отримала профіцитне фінансування. Так свідчать аналітика, яка є в Національній службі здоров’я. Насправді, по Україні майже десять таких центрів опинилися за межею торішнього фінансування. Тобто свого історичного бюджету. Так, Хмельницька область загалом має дефіцит фінансування медицини за контрактами в програмі медичних гарантій на рівні 263 мільйонів. Зокрема обласний центр екстреної медичної допомоги має дефіцит 31 мільйон гривень. А Львівська область оцінює свій дефіцит майже у 800 мільйонів», – констатує заступниця міністра.
Ірина Микичак звернула увагу й на обласні госпіталі для інвалідів і учасників воєн, де лікуються афганці, чорнобильці, учасники АТО.
«Це ті люди, яким держава гарантує вищий стандарт надання медичної допомоги, адже вони потребують комплексних бригад із залученням психологів тощо. Госпіталі також недофінансовано. Зокрема, у Хмельницькому обласному госпіталі недофінансування на рівні 10 мільйонів гривень, і він змушений закривати відділення», – зазначає вона.
Також Ірина Микачак каже про те, що 45 закладів фтізіатричної служби по всій Україні недоотримали фінансування на рівні 795 мільйонів гривень.
«Є в областях багато диспансерів і лікарень, які не цілком відповідають вимогам не лише програми медичних гарантій, а й сучасним вимогам до лікарень інфекційного профілю. Це не лише проблема України, наша країна також є складною проблемою для сусідів, оскільки в час міграції населення — це можливість поширення захворюваності. Тому фтізіатричні стаціонари мають не просто бути профінансованими краще, ніж торік, а були спроможними та ефективними. Для цього триватиме реформування фтізіатричної мережі, туберкульозні диспансери об’єднуватимуться в центри. Буде перенавчено персонал», – поінформувала заступниця міністра.
Окрім протитуберкульозної служби, за словами Ірини Микачак, найбільше в процесі входження в етап реформи постраждала психіатрична. Так, 35 психіатричних лікарень по Україні недоотримали 870 мільйонів гривень.
«На жаль, є ситуації, коли ті, чи інші районні лікарні підписали контракти з Національною службою здоров’я на ті пакети послуг, які вони ніколи не надавали. Тому буде проведено аналіз фактично за кожним контрактом, за кожною установою профіцитною і дефіцитною, щоб розподіл коштів був обґрунтованим і справедливим. МОЗ загалом працює над тим, щоб бюджет медустанов не був меншим, ніж торік. Це головне на даному етапі, щоб не допустити закриття установ, які отримали цього року дефіцит фінансування. Маємо зберегти рівень і спроможність установ, медичні кадри, і медичну освіту», – резюмувала заступниця міністра.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»