Централізована система влади стала однією з причин політичної кризи в Україні. Про це сказав віце-прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час обговорення з експертами на 11-й Щорічній зустрічі YES питання «Гартування через децентралізацію». За його словами, дотепер наша система влади орієнтувалася не стільки на людину та задоволення її потреб, скільки на чиновника. Тому її потрібно змінювати, створюючи якісне територіальне підгрунтя спроможних громад, які не лише зможуть заробляти гроші та спрямовувати їх на розвиток, а й нестимуть відповідальність за владу.
«Децентралізація не є самоціллю на сьогодні, нам потрібно побудувати належну систему врядування. Неможливо створити систему, що орієнтується на людину, без участі цих людей», — зазначив Володимир Гройсман, додавши, що нині в парламенті у законопроектах зі змінами до Бюджетного і Податкового кодексів визначено, що частина загальнонаціональних податків має залишатися автоматично на місцях, а це дасть змогу громадам планувати бюджети незалежно від центрального бюджету. В результаті на місцях можна буде розробляти середньо- і довгострокові програми розвитку, підсумував віце-прем’єр, уточнивши, що спочатку треба ліквідувати подрібненість громад.
Він додав, що існування держвлади на місцях, яка призначається зі столиці, а не обирається громадою, призводить до того, що місцева влада не підзвітна народові. «У нас до сьогодні є державна влада на рівні районів і областей, вона не обирається людьми, а значить — не підзвітна їм. І це теж потрібно міняти. І для цього треба змінювати Конституцію, приймати нові закони», — зауважив він, наголосивши, що для прийняття цих рішень потрібна конституційна більшість у парламенті.
З думкою віце-прем’єра погодився і професор економіки Університету Чикаго, лауреат Нобелівської премії з економіки (2007 р.) Роджер Майєрсон. Він зауважив, що наша держава має занадто централізовану владу і її треба частково віддати на місця. Це зробить країну більш потужною і посилить її державність. При цьому важливо не послаблювати центральну владу, але посилити місцеву, віддавши їй частину повноважень. Це можна зробити лише за умови, якщо в центрі існуватиме сильна влада, уточнив він, інакше можна догратись до фрагментації країни.
Ще один учасник обговорення прем’єр-міністр Бельгії (2009—2011 рр.), генсекретар International IDEA Ів Летерм наголосив, що децентралізація сама не створює мир, але вона може сприяти вирішенню різних конфліктів, у тій же Бельгії.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наголосив, що однією з причин анексії Криму стало те, що: «Система влади, яка була вибудувана на півострові, не враховувала наявність кримськотатарського народу, для якого ця територія не лише його батьківщина. І в такій автономії, коли кримські татари, повертаючись, не були включені в усі сфери життєдіяльності суспільства і в першу чергу в управління, це призвело до того, що інші фактори виступили на перший план». Як наслідок, з багатьох питань Крим почувався ще гірше, ніж інші регіони України, продовжив він, наголосивши, що децентралізація не має бути формальною і Україні треба брати приклад з досвіду деяких країн ЄС щодо збалансування інтересів різних культурно-мовних груп, які проживають на одній території. Приміром, Італії. «Якби за 23 роки ми вирішили ці питання, анексії Криму не допустили б росіяни, українці та кримські татари, які тут проживають», — пояснив він. Натомість голова Донецької ОДА Сергій Тарута запропонував перейняти польський досвід з децентралізації і вже з 1 січня спробувати як експеримент в Луганській та Донецькій областях і двох західних віддати владу на місця.