Людство вперше за всю свою історію подолало кордони Сонячної системи. Спеціалісти НАСА повідомили, що американський зонд «Вояджер-1» вийшов у міжзоряний простір. Аби сягнути межі нашої зоряної системи, апарату знадобилося 36 років. Зараз від нашої планети його відділяють 19 мільярдів кілометрів.
Двома тижнями раніше з такою сенсаційною заявою виступили вчені з Мерілендського університету, які проаналізували створену ними ж модель. Дослідники встановили, що зонд вступив у межі міжзоряного простору ще в липні 2012 року, але в NASA не могли підтвердити цю інформацію.
Тепер же, вивчивши дані гравітаційних зрушень, магнітного поля і сонячних частинок, співробітники NASA підтвердили результати колег з університету.
«Вояджер-1» покинув межі геліосфери в березні 2013 року, однак цього було недостатньо, щоб вийти за межі нашої Сонячної системи: супутник потрапив в перехідну зону, що називають «геліопауза», яка є останньою транзитною сходинкою на шляху до міжзоряного простору.
Один з творців «Вояджер-1» Ед Стоун ледь стримує емоції: «Ми дісталися туди! Тобто, ми, звичайно, сподівалися на це, коли починали цей проект 40 років тому, але ніхто тоді не знав достеменно, про яку відстань йдеться. І ми не були впевнені, що апарат може пропрацювати стільки часу».
Інший науковець проекту Ґері Старк пояснює, що зараз «бачить» «Вояджер-1»: «Ми вийшли з зони матерії, що створена під впливом Сонця, і зараз ми на абсолютно чужій території. Матерія, яка зараз оточує «Вояджер-1», створена не Сонцем. Вона створена сусідніми світилами, залишками наднових зірок і тому подібним».
ДОВІДКА "УК"
«Вояджер-1» – автоматичний зонд вагою 723 кілограми. Був запущений для дослідження Сонячної системи та її околиць 5 вересня 1977 року. Він був першим космічним апаратом, який зробив знімки Юпітера і Сатурна. На борту зонда закріплена золота пластина, де для інопланетян зазначено місцезнаходження Землі, а також записаний ряд зображень і звуків.