Регулятори фінансового ринку України — Національна комісія, що здійснює держрегулювання ринку фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), Нацбанк України і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) — розробили законопроект про консолідацію функції з регулювання та нагляду за ринком фінансових послуг.
Про це повідомив голова Нацкомфінпослуг Ігор Пашко. За його словами, у законопроекті закладено ідеологію, що цю структуру повністю розформовують і створюють систему регулювання двома регуляторами. На таку передачу законопроектом відведено шість місяців з моменту ухвалення, тому орієнтовно це може відбутися в першому-другому кварталах 2016 року.
Зокрема передбачається, що НКЦПФР регулюватиме фонди спільного інвестування, фонди фінансування будівництва та недержавні пенсійні фонди (нині цим ринком керують два регулятори — Нацкомфінпослуг та НКЦПФР). На регулювання в Нацбанк планується передати страховий ринок, кредитні спілки, фінустанови, ломбарди, лізингові та факторингові компанії, компанії, що займаються переказами.
На жаль, історично склалося, що Нацкомфінпослуг сама пише методологічну базу, встановлюючи будь-які (навіть драконівські санкції) за дріб’язкові технічні порушення, що не впливають на фактичну платоспроможність страхової компанії, виконання зобов’язань перед клієнтами. За них логічно було б копійчаний штраф призначати. Регулятор не формалізує певні процеси, залишає їх виключно у ручному режимі, що дає можливість тримати фінустанови або навіть їхні об’єднання на гачку.
Нацкомфінпослуг може досить довго не вживати оперативних заходів та санкцій, тому що нормативна база під це десятиліттями не розробляється: це, наприклад, стосується повноважень тимчасових адміністраторів та участі у процесах банкрутства тощо.
«У світовій практиці заведено, що Міністерство фінансів здійснює методологічну та нормотворчу функції на фінансових ринках, а наглядом займаються інші держоргани. На цю невідповідність функцій свого часу навіть робили акцент у Конституційному Суді під час розгляду справи. У нас ці функції зрощені, що робить цей орган дуже залежним від особистих цілей його перших осіб та дає простір корупції — прикладів таких дій більш ніж достатньо, включаючи кримінальні провадження, арешти та тюремні терміни покарання керівнику та відповідальним співробітникам у різні часи», — каже голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків Вячеслав Черняховський.
«УК» поцікавився в Мінфіні, чи планують там переглянути усталені підходи щодо жорсткішого контролю за фінансовими ринками. На це у прес-службі повідомили, що проект Комплексної програми розвитку фінансового ринку України на 2015—2020 роки, підготовлений зокрема й за участі їхнього відомства, визначає чіткий механізм модернізації вітчизняної фінансової системи на найближчі роки. «Одним із принципів реалізації комплексної програми є незалежні та ефективні регулятори, нагляд на основі оцінки ризиків, крім того, — лібералізація фінансового ринку та стимулювання конкуренції, подолання наслідків кризи, консолідація ринків та їх інфраструктури, підвищення прозорості та стандартів розкриття інформації як регуляторами, так і учасниками ринку, ефективний захист прав кредиторів, споживачів та інвесторів фінансового ринку. Проект комплексної програми представлено на сайтах держорганів для публічного обговорення», — уточнили в Мінфіні.
За словами Вячеслава Черняховського, приклад інших держав як екс-радянських, так і європейських свідчить, що єдиного та однозначно позитивного досвіду у надмірній централізації функцій фінрегулювання в країнах досягнуто не було. Та головне для нас — зупинити хибну практику, коли одні й ті самі особи з дуже великими повноваженнями пишуть правила для процесу і водночас є учасниками або суб’єктами такого процесу в подальшому.
Сподіватимемося, що таку практику буде припинено.