Хліб — продукт першої необхідності. Тому його чергове здорожчання збурює суспільство. І якщо виробники переконують у необхідності такого кроку, то експерти, навпаки, не бачать причин для підвищення цін.
«Ціни на основні види хлібобулочних виробів в Україні до кінця року можуть зрости на 15—18%. Причина такого стрибка — собівартість, яка постійно підвищується. Ринкові реалії такі, що виробникам хліба необхідно переглядати ціну, і це відбудеться в межах 15—18%, — каже президент Всеукраїнської асоціації пекарів Володимир Череда. — Ідеться про ціноутворення на промислових підприємствах, які працюють на загальних умовах оподаткування, входять до складу асоціації і займають приблизно 40% українського ринку хлібобулочних виробів».
Експерт переконує, що ціни зростуть передовсім через подорожчання борошна — цей головний інгредієнт у виготовленні продукції становить приблизно 38—43% у структурі її собівартості. Адже з кінця минулого року ціни на борошно вищого ∂атунку зросли на 13,7%, першого — на 14%, другого — на 17% і собівартість житнього обдирного збільшилася на 21%. Здорожчання борошна було спровоковане зростанням цін на пшеницю і жито. Крім того, вартість олії та дріжджів за звітний період збільшилася на 7%, солі— на 17,2%. Також на вартість хліба впливають видатки виробників на електроенергію (29,5%) і логістику (10,4%), які збільшуються. Володимир Череда зазначив, що зростання ціни на хлібобулочні вироби спровоковане, зокрема, тим, що у собівартості більшості елементів, які впливають на ціну, — валютна складова.
«Хоч як це дивно, формування ціни на хліб прив’язане за всіма складовими до курсу валют. Усе обладнання, яке використовують пекарі, закуплене переважно в Європі. Тобто всі запчастини, ремонт — це пряма прив’язка до курсу. Енергоносії теж прив’язані, — додав Володимир Череда. — Впливає на ціну хліба й підвищення мінімальної заробітної плати на пекарнях, яка з вересня зросла на 18%. Експерт уточнив, що середня вартість буханця житньо-пшеничного хліба в Україні нині становить 10,56 гривні. За прогнозами, виробництво і середнє споживання хліба в Україні за підсумками 2016 року залишиться на рівні минулого року».
За підсумками 2015-го українські підприємства виробили 1,21 мільйона тонн хліба, що на 9,9% менше від показника 2014 року. Обсяг виробництва борошна, за підсумками 2015-го, становив 2,02 мільйона тонн, що на 10,2% менше, ніж у 2014 році.
Проте не всі впевнені у нагальній потребі підвищення цін на продукт першої необхідності.
«Нещодавно Асоціація пекарів України заявила, що хліб має подорожчати до кінця року до 20% через підвищення цін на борошно і ще на 15% у разі зростання мінімальної заробітної плати, — каже директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. — Хочу навести аргументи на користь того, що для такого значного зростання цін на хліб немає причин. Почнемо із середньої відпускної ціни пшеничного борошна від виробника, яка із січня 2016 року зросла на 1%, і житнього — на 4%. Із початку року середня ціна виробництва пшеничного хліба зросла на 4%, житнього — на 8%, а середня вартість макаронів за цей період знизилася на 2%. Щодо роздрібних цін на борошно в жовтні 2016 року, то порівняно з аналогічним періодом торік на хліб пшеничний ціна зросла на 4%, на житній — на 7%. Борошно за цей період подорожчало лише на 0,6%, а макарони — на 1,5%».
Тож наведені Олексієм Дорошенком цифри свідчать, що рентабельність виробництва хліба зростала швидше, ніж виробництва борошна і макаронів.
Так, економічна складова можливого зростання ціни на хліб через здорожчання борошна не виправдана. За винятком одного аспекту — отримання великого прибутку виробниками.
Багатьох українців турбує питання, вплине чи ні заплановане зростання мінімальної зарплати з початку 2017 року на ціну хліба. Олексій Дорошенко впевнений, що може вплинути. У вересні 2016 року 40% працівників у сфері виробництва продуктів харчування отримали зарплату меншу за 3 тисячі гривень. Але це теж не призведе до зростання на 15% вартості хліба. Тож варто відокремлювати зерно від полови.