Випадкова знахідка на Замковій горі в Чигирині викликала неабиякий резонанс серед науковців та краєзнавців. Місцевий житель під час прокладання водогону відкопав у себе на городі людські черепи, складені у п’ять ярусів. Поховання, яке має абсолютно рівні та правильні обриси, викликало чимало запитань та суперечок. Кількість похованих загиблих — від 200 до 300. Науковці спершу гадали, що тут цілі тіла, та з’ясувалося: під землею лише голови. Вік поховання — майже  400 років. Учені припускають, що поховання належить до подій українсько-турецької війни 1677 року. Тоді, під час оборони Чигирина, полягло немало українців. Багато черепів містять ознаки рубаних ран. Крім того, відомо, що у турків був звичай відрубувати голови ворогам, аби отримати винагороду від свого паші.

Виявлене поховання — найбільша подібна знахідка в Україні за останні 20 років. З остаточними висновками про знахідку (вік, стать похованих та час самого поховання) антропологи зможуть ознайомити тільки згодом, адже дослідження ще тривають. Про ці та інші цікаві факти випала нагода згадати під час VI науково-практичної конференції «Чигиринщина: історія і сьогодення», яка була присвячена підсумкам вивчення музейних збірок, писемних, археологічних, етнографічних джерел в історії краю. На конференції, яка відбулася в національному історико-культурному заповіднику «Чигирин», йшлося про археологічні дослідження, історичні постаті, культурну спадщину, релігійне життя, музейну та пам’яткоохоронну справу.

У роботі конференції взяли участь науковці заповідників та музеїв, викладачі, студенти, краєзнавці з міст Київ, Чугуїв, Переяслав-Хмельницький, Черкаси, Чернівці, Кам’янка, Канів, Збараж, Львів, Дніпро, Запоріжжя, смт Мирне та Вишнівець, які представляють 18 історико-культурних заповідників, музейних закладів та науково-дослідних установ, зокрема Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Інститут археології НАН України.