Чи потрібно нагороджувати громадян за геройські вчинки? На перший погляд таке запитання здається недоречним, та час від часу дискусії на цю тему пожвавлюються, зокрема й у ЗМІ. Та досвід бойових дій на сході України засвідчує колосальне значення заходів інформаційної війни для здобуття переваги в протистоянні із супротивником.
Ефективність російської пропаганди в зомбуванні громадян Росії й жителів Донбасу, а також частини України і, на жаль, інших країн, беззаперечна: досвід колишніх спеціалістів 5-го управління КДБ використовують сповна. Тож треба захищатися.
Не останню роль має відігравати ідеологічна стійкість громадян держави, що захищається. І тут важко переоцінити значення нагород — спроби не враховувати прагнення особистості бути визнаною ніколи не мали успіху (хоч історії відомо три марні(!) спроби деяких країн позбутися нагород). Але нагородна система держави виконує свої стимулюючі функції лише в тому разі, якщо вона досконала, — відзначення героїв повинно спонукати їхніх товаришів на нові подвиги.
Нагороди — це не просто металеві брязкальця, а еквівалент заслуг, за яким їх отримано, тому вони повинні бути гідними цих заслуг, бути предметом гордості нагороджених. Адже і нагорода має бути так само достойною героя, як і герой нагороди.
Багато століть ордени й медалі — невід’ємні атрибути кожного суспільства, які відображають його зміни: замість монархічних нагород з’явилися республіканські, а замість відзнак колоніальних імперій — нагороди незалежних держав. Змінюється символіка орденів і медалей, але й досі вони залишаються найпопулярнішими відзнаками за мужність у бою, старанність у праці, мудрість в управлінні.
Вочевидь, громадянинові бажано мати уявлення про нагороди своєї країни. Тому, вочевидь, плакат «Державні нагороди України», надрукований Всеукраїнським об’єднанням громадян «Країна» разом з ВТО «Орден», слід вважати важливою державницькою справою. Зазначимо, що для всіх органів державної та виконавчої влади плакат надають безкоштовно.
для «Урядового кур’єра»