Після набуття чинності нового закону про мобілізацію кількадесят новобранців прибули до 46 окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ, щоб пришвидшити вигнання російських окупантів з нашої рідної землі. Після короткого попереднього навчання 48 з них, які вперше потрапили до армійських лав, вишикувалися на одному з полігонів для урочистого складання військової присяги.
«Хороші хлопці. Вони готові вчитися і ставати захисниками країни, — охарактеризував поповнення інструктор з позивним «Бойовик». — Їхнє бажання, помножене на наш досвід, неодмінно дасть позитивний результат».
Чіткий вихід зі строю, урочисте виголошення тексту присяги, привітання від безпосереднього командира, усвідомлення свого нового призначення… За усталеною традицією ДШВ, молоде поповнення склало й клятву десантника, яка слугує кодексом честі для кожного, кому випала честь служити тут.
«Я десантник Збройних сил України. Я завжди ставлю на перше місце виконання бойового завдання. Я ніколи не прийму поразки. Я ніколи не спасую перед труднощами. Я ніколи не залишу в небезпеці бойового товариша. Я захисник свободи і народу своєї країни», — гучно й впевнено звучали ці слова на галявині посеред густого лісу, розправляли плечі молодому поповненню і, луною відбиваючись від маківок дерев, линули в небесну височінь.
«Ще нещодавно ви були цивільними людьми. А вже сьогодні вливаєтеся в дружну згуртовану родину українського десанту. Складання військової присяги — урочистий і пам’ятний день для кожного громадянина, який стає до лав нашого війська. Особливо в найскладніший період її історії, — наголосив заступник командира бригади полковник з позивним «Аркан». — Відтепер ви можете вважати себе справжніми чоловіками. А ваші родини пишатимуться вами, бо оборона Батьківщини — то не лише обов’язок кожного громадянина, а й висока честь. Головне — максимально всотувати досвід, який передаватимуть вам інструктори».
Хлопці й дорослі чоловіки різного віку, різних цивільних професій, уподобань. «Потрапивши сюди, я зустрів багато професіоналів, які не лише навчають, а й готові вислухати, допомогти, підтримати. Я впевнений, що вони мене підготують належно, — поділився враженнями двадцятивосьмирічний солдат «Лекс». — А ця подія дуже символічна й відкладеться в серці. Це змушує замислитися, чому ти тут, що маєш робити, про свій громадянський обов’язок і про те, що ніхто не захистить тебе і твою родину, крім тебе самого і тих людей, котрі поруч із тобою».
Наказом командира військової частини цей день у бригаді було визначено святковим. Сьогодні у воїнів безліч вражень, піднесений настрій, спільне фотографування біля символів бойової частини, відпочинок до ранку. А завтра на них чекає додаткове навчання, виснажливі тренування, липкі від поту чуби та однострої заради однієї мети: щасливого й вільного життя їхніх рідних і близьких, друзів і всієї нашої країни.
Юрій МЕДУНИЦЯ,
офіцер служби зв’язків з громадськістю 46 оаембр, ЗСУ