У другому турі президентських виборів у Молдові прогнозовано переміг лідер соціалістичної партії Ігор Додон, який випередив представницю проєвропейських сил Майю Санду менш ніж на шість відсотків. В інтерв’ю російському телеканалу «Росія-24» він заявив, що виступає за федералізацію країни, і назвав розмови про виведення російських військ із Придністров’я «провокацією», повідомляє УНІАН.
Відповідаючи на запитання, як вибудовуватимуться відносини з Україною, Додон сказав: «Це наші сусіди, а сусідів не обирають, і з ними потрібно мати дружні сусідські відносини, так само як і з Бухарестом». Він також пообіцяв здійснити свій перший офіційний візит до Москви й розпочати кампанію з проведення дострокових парламентських виборів у Молдові.
Але експерти вважають, що Додон-президент не наважиться повторити свої слова «Крим — це Росія», бо не захоче псувати відносини із Брюсселем. Попри те що Ігор Додон збудував свою передвиборчу кампанію на проросійських гаслах, зовнішня політика Кишинева залишиться незмінною. Адже економічно Молдова залежить від ЄС так само, як і від Росії. І хоч новообраний президент під час передвиборчих перегонів обіцяв денонсувати Угоду про асоціацію з ЄС, експерти переконані, що в парламентській республіці, якою є Молдова, Ігор Додон не матиме ні політичного, ні юридичного ресурсу для цього кроку.
Статус президента у парламентській республіці, а також те, що проєвропейський політик Майя Санду все-таки набрала велику кількість голосів молдовських виборців, обмежуватимуть бажання Додона розвернути Молдову в бік Росії. Ці вагомі чинники великою мірою пом’якшать у подальшому його риторику, зокрема щодо федералізації Молдови та відносин з Україною. Проте можливо, що Росія, розхитавши внутрішню ситуацію в Молдові, підштовхне країну до позачергових парламентських виборів.
Аналітики радять офіційному Києву будувати відносини з Кишиневом за непорушним принципом добросусідських відносин та поваги до суверенітету й територіальної цілісності. Українська влада повинна пам’ятати, що має з Молдовою другу за протяжністю ділянку спільного кордону після Росії. Крім того, за даними перепису 2004 року, в Молдові понад 400 тисяч українців.
Спостерігачі також вказують на те, що молдовські виборці, які обрали Додона, проголосували передусім проти корупції в лавах проєвропейських сил країни, які, захопившись власним збагаченням, не змогли належно продовжувати реформи у країні. Крім того, в лавах демократичних сил Молдови надто довго визначалися з єдиним кандидатом на президентських виборах, лишивши Майї Санду мало часу на ведення політичної боротьби.
Аналітики закликають українських політиків зробити серйозні висновки з президентських виборів у Молдові, яку ще кілька років тому Брюссель ставив Києву як приклад за темпи та обсяги демократичних реформ і яка першою підписала угоду про асоціацію з ЄС та отримала бажаний безвізовий режим. До речі, саме візовою лібералізацією з ЄС експерти пояснюють той феномен, що більшість молдовських виборців закордонних округів віддали свої голоси за Майю Санду.
Не принесли оптимістичних новин і результати президентських виборів у Болгарії, де перемогу цими вихідними здобув також проросійський кандидат від соціалістів Румен Радев, значно випередивши конкурентку від правоцентристської партії Цецку Цачеву. Прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов, який після першого туру виборів обіцяв піти у відставку в разі перемоги Румена Радева, вже виконав свою обіцянку. Російська карта також була однією з головних у передвиборчій кампанії новообраного президента Болгарії. Він зокрема пообіцяв домагатися від ЄС скасування антиросійських санкцій.
Перемога проросійських кандидатів у президенти в Молдові та Болгарії, прихід до Білого дому Трампа і результати Брекзіту — нові геополітичні реалії, в яких Україні доведеться існувати принаймні найближчі кілька років. Ці реалії негативно вплинуть передусім на протистояння України російській агресії, а також значно ускладнять для Києва реалізацію зовнішньополітичних цілей, зокрема щодо зближення з ЄС та НАТО.
Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»