Існує припущення, що початок літературного руху Донбасу губиться у присмерках історії: мовляв, свої перші
рядки аборигени краю натхненно шкрябали ще на стінах печер… А якщо серйозніше, літературними першовідкривачами «країни вогню й металу» по праву вважають А.Чехова, О. Купріна, В. Вересаєва, К. Паустовського, у творах яких з’явилися колоритні розповіді про цю територію — окраєць недавнього Дикого Поля. А трохи згодом творчу естафету підхопили амбітні місцеві літератори, осередки яких почали з’являтися поміж шахтними копрами та заводськими трубами.
1923 року у Бахмуті (нині Артемівськ) вийшов у світ перший номер літературного журналу «Забой», який згуртував довкола себе найталановитіших. Серед них — В. Сосюра, Б. Горбатов, І. Ле, П. Безпощадний, Г. Баглюк, яких тепер називають патріархами літературного Донбасу. Їхні твори закономірно увійшли до першого тому антології творів відомих письменників краю «Сучасна бібліотека Донбасу».
Ідею видати багатотомне зібрання творів своїх попередників сучасні письменники Донеччини виношували не один рік. Втім, певний час цей проект у шахтарській столиці підтримували переважно морально, поки Донецький міський голова Олександр Лук’янченко погодився надати матеріальну допомогу, до того ж з розрахунком два томи щороку. Перші дві книжки вже вийшли і мають великий попит.
«Прикметно, що найперші томи серії вийшли тоді, коли журнал «Донбас»(«Забой») готується відзначати своє 90-річчя», — сказав головний редактор літературного часопису й один з упорядників серії Віктор Логачов. Другий том має символічну назву «Джерела», адже сюди увійшли зразки творчості авторів різних поколінь — членів літературних об’єднань, що діяли і діють у Горлівці, Єнакієвому, Маріуполі, Краматорську, Дебальцевому та інших містах Донеччини. До наступних книжок, робота над якими триває, увійдуть твори місцевих письменників від 30-х років минулого століття до наших днів. За попередніми намірами, вся серія складатиметься з 10-12 томів. А там, дивись, і юні донецькі літератори захочуть продовжувати добру справу.