Старий і майже засохлий дуб, який, як свідчить легенда, ще пам’ятає тих козаків-запорожців, що писали під його колись могутньою кроною відомого листа турецькому султанові, буквально ожив — його остання зелена гілка неабияк зміцніла і пішла в ріст.
— Відроджується наша святиня — запорізький дуб. І це пряме свідчення того, як відроджуються наша культура, народні традиції і звичаї, — каже ідейний натхненник та організатор фестивалю — президент Всеукраїнської федерації козацького бойового мистецтва «Спас» Олександр Притула. — На наш захід ми зібрали народних умільців, виконавців народних пісень, майстрів козацького бойового мистецтва, знавців народних традицій у бджолярстві, кухарстві тощо. Вся Україна представлена тут широким розмаїттям національної культурної спадщини.
Різнобарв’я і різноманітність вишиванок, в яких тут хизувалися учасники та гості дійства, надали події неповторного національного колориту. Найбільш «просунутим» місцеві художники виконували боді-арт в національному стилі просто на щоках, а декому — й на лобі. Малим козачатам малювали патріотичну національну символіку на плечах.
У всі дні фестивалю біля дуба було велелюдно, та жоден тут не нудьгував. Адже можна було потрапити на лицарський турнір «Середньовіччя», взяти участь у козацьких випробуваннях — проявити влучність у стрільбі з лука, метанні ножа і списа, спритність — у верховій їзді і екстрим-спуску на підвісній переправі, а також відвагу — в рукоборстві і поєдинку на козацьких шаблях.
Народні умільці розгорнули виставку-ярмарок своїх творів і проводили майстер-класи для всіх бажаючих оволодіти навичками народних промислів.
Юні вихованці майстрів козацького бойового мистецтва з Всеукраїнської федерації «Спас», молодшому з яких тільки виповнилося 7 років, демонстрували свої неймовірні здібності й спортивні досягнення.
Кульмінацією заходу став гала-концерт майстрів мистецтв, в якому взяли участь професійні виконавці та самодіяльні творчі колективи із Запоріжжя і його околиць, а також з Києва.
— Я з щирим серцем співаю для учасників і гостей фестивалю, — поділився бандурист Віталій Мороз з Києва. — Саме тут, на славетній козацькій землі, відчуваю величезне натхнення. Завжди лину сюди душею, щоб відчути свою причетність до величної національної спільноти.