Такого психологічного напруження і виснаження, як на війні, годі шукати. Кадровим військовим дещо легше, бо цільовий вибір готує людину до певних умов ще з курсантської аудиторії. А як бути тим, хто хоч і свідомо, але без особливої підготовки потрапляє під кулі, чує розриви гранат і вибухи снарядів, а найгірше — коли стає свідком загибелі чи поранення побратима? Про це під час брифінгу «Збереження психічного здоров’я особового складу ЗСУ: реалії та перспективи» говорили офіцери Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗСУ, Управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ, військові, які опікуються психологічним станом солдатів.
Військові науковці зауважили, що найкраще нині для зони АТО — це запобіжні заходи, завдяки яким зменшується ризик виникнення стресу, а відтак — і бажання, приміром, заглянути в чарку.
— Діяльність в екстремальних умовах вимагає від людини роботи на межі своїх можливостей. Тому не дивно, що внаслідок участі в бойових діях у військових може погіршуватися психічний стан. Саме може, але не обов’язково, — наголосив начальник Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗСУ полковник Назім Агаєв. — Ігнорування негативних проявів може призвести до трансформації тимчасових труднощів на хронічні. Тому нині існує гостра необхідність впровадження та активного використання ефективних профілактичних і реабілітаційних заходів задля запобігання порушенням психічного здоров’я військових та відновлення їхнього соціально-професійного статусу.
За словами заступника начальника Управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ полковника Юрія Спицького, цього року психологічною реабілітацією охоплено близько 13 тисяч військових. Зокрема в медичних закладах реабілітації — 2063, за кордоном — 75 осіб, у санаторно-курортних закладах — 1742 учасників АТО та членів їхніх сімей, 4380 бійцям надано допомогу в зоні АТО.
— Менш як 26% особового складу, які беруть участь в АТО, мають лише деякі ознаки посттравматичного стресового розладу. Із них 80% здатні впоратися самостійно й повернутися в лави протягом двох місяців, — зазначив Юрій Спицький. — Звертаю увагу, що нині в кожному батальйоні працюють психологи, тож про епідемію посттравматичного стресового розладу у війську нині не йдеться.
Учасники брифінгу також зауважили, що коефіцієнт отримання посттравматичного синдрому у військовослужбовців не перевищує коефіцієнта, наприклад, військових в армії США під час війни в Іраку. І повідомили, що з жовтня в ЗСУ стартує пілотний проект із надання психологічної допомоги бійцям. Бригади, які виходять із зони виконання завдань, вирушають до спортивної бази «Тисовець», що на Львівщині, де з ними працюватимуть фахівці. Нині 50 психологів ЗСУ проходять там навчання за програмами декомпресії.
Ольга ПРИЙМАК
для «Урядового кур’єра»